ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОСТІР СФЕРИ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Анотація

Проблема адекватного виконання оплатою праці своїх економічних і соціальних функцій, її відповідності критеріям гідної праці є вкрай актуальна для України. Її неможливо вирішити тільки шляхом коригування наявних та прийняття нових нормативно-правових актів трудового права, оскільки відповідні законодавчі зміни повинні бути сприйняті ключовими сторонами соціально-трудових відносин. Мета статті — дослідити інституційний простір сфери оплати праці в Україні у його різноманітних проявах, виявити найпоширеніші інституційні конструкції, структури та практики, які потребують корекції і мають стати пріоритетним об’єктом державної політики. Дослідження проведене з використанням методів кабінетного аналізу. В умовах браку офіційних статистичних даних про ринок праці та оплату праці застосовано непрямі методи оцінки на основі доступних адміністративних даних, матеріалів міжнародних організацій, результатів соціологічних опитувань тощо. Автори відмовилися від традиційного ототожнення інститутів виключно із формальними організаціями, які переважно створює державна влада. Новизна роботи полягає у дослідженні поширених неформальних інституційних конструкцій та практик, їх основних проявів і соціально-економічних наслідків. З’ясовано, що за низької ефективності контролюючих і караючих інструментів державного регулювання, в інституційному просторі сфери оплати праці укорінилася низка неформальних та імпліцитних інституційних конструкцій на додаток чи взамін формальних норм і правил, зокрема це тінізація оплати праці, оплата праці на основі індивідуальних домовленостей, неоплачувана понаднормова праця, фіктивні фізичні особи — підприємці та ін. Проаналізовано прояви, основні причини та наслідки поширення неформальних практик. Оцінено вплив повномасштабної воєнної агресії проти України на ринок праці та патерни робочої сили щодо умов праці й оплати праці, наголошено на зростанні ризику поглиблення дефіциту працівників для потреб повоєнного відновлення країни. Розкрито роль держави як найбільшого роботодавця та основні трансформації інституту оплати праці в бюджетній сфері. Зроблено висновки щодо пріоритетних функцій держави у сфері оплати праці, виходячи з необхідності забезпечення резильєнтності національної економіки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bassanini A., Duval R. Employment patterns in OECD countries: Reassessing the role policies and institutions. OECD Economics Department Working Papers. 2006. № 486. 126 р. https://doi.org/10.1787/846627332717
2. Bassanini А., Batut С., Caroli Е. Labor Market Concentration and Wages: Incumbents versus New Hires. Labour Economics. 2023. Vol. 81. https://doi.org/10.1016/j.labeco. 2023.102338
3. Benmelech Е., Bergman К., Kim H. Strong Employers and Weak Employees: How Does Employer Concentration Affect Wages? Journal of Human Resources. 2022. Vol. 57(S). P. 200—250. https://doi.org/10.3368/jhr.monopsony.0119-10007R1
4. Eichhorst W., Kalleberg A., Portela de Souza A., Visser J. Designing Good Labour Market Institutions: How to Reconcile Flexibility, Productivity and Security? IZA: Institutе of Labor Economics. 2019. № 12482. 24 р. URL: https://docs.iza.org/dp12482.pdf https://doi.org/10.2139/ssrn.3427621 (дата звернення: 20.03.2024).
5. Gautier E., Roux S., Castillo M. How do wage setting institutions affect wage rigidity? Evidence from French micro data. Labour Economics. 2022. Vol. 78. https://doi.org/10.1016/ j.labeco.2022.102232
6. COVID-19: Public Employment Services and Labour Market Policy Responses. ILO, 2020. 25 р. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_emp/documents/publication/ wcms_753404.pdf (дата звернення: 20.03.2024).
7. World Employment and Social Outlook: Trends 2022. ILO, 2022. 126 р. URL: https:// www.ilo.org/global/research/global-reports/weso/trends2022/WCMS_834081/lang--en/ index.htm (дата звернення: 20.03.2024).
8. Global Employment Policy Review 2023: Macroeconomic policies for recovery and structural transformation. Geneva: ILO, 2023. 150 р. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/ groups/public/---ed_emp/documents/publication/wcms_882222.pdf (дата звернення: 20.03.2024).
9. Social dialogue report 2022: collective bargaining for an inclusive, sustainable and resilient recovery. ILO, 2022. 235 p. https://doi.org/10.54394/VWWK3318
10. Special Eurobarometer 498: Undeclared work in the European Union. European Commission, 2020. 168 р. http://dx.doi.org/10.2767/018492
11. Williams С., Round J. Explaining participation in undeclared work. European Societies. 2010. Vol. 12 (3). Р. 391—418. https://doi.org/10.1080/14616691003716910
12. Williams С. Explaining and tackling undeclared work in south east Europe: lessons from 2019 Eurobarometer survey. UTMS Journal of Economics. 2021. Vol. 12(1). P. 1—18. URL: https://econpapers.repec.org/article/risutmsje/0301.htm (дата звернення: 20.03.2024).
13. North D. Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge: Cambridge University Press, 1990. 152 р. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678
14. Helmke G., Levitsky S. Informal institutions and comparative politics: a research agenda. Perspectives on Politics. 2004. Vol. 2. № 4. P. 725—740. URL: https://www.jstor.org/stable/ 3688540 https://doi.org/10.1017/S1537592704040472 (дата звернення: 20.03.2024).
15. Оплата праці та соціально-трудові відносини. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 20.03.2024).
16. Guardiancich I., Artale W. Institutional Underpinnings of the Minimum Wage Fixing Machinery: The Role of Social Dialogue. Geneva: ILO, 2018. 21 р. URL: https://www.ilo. org/wcmsp5/ groups/public/---ed_dialogue/---dialogue/documents/publication/wcms_ 645575.pdf (дата звернення: 20.03.2024).
17. Колективно-договірне регулювання в Україні та Німеччині. Рекомендації для України. Женева: МОП, 2021. 95 с.
18. Стратегічна політика покращення ділового клімату для забезпечення сталого розвитку бізнесу в України: звіт за результатами дослідження МОП. Київ: МОП, 2018. 350 с.
19. Чому Українці можуть не хотіти платити податки? Київський міжнародний інститут соціології. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1259&page=1 (дата звернення: 20.03.2024).
20. Портрет IT-спеціаліста — 2020. Аналітика. DOU. URL: https://dou.ua/lenta/articles/ portrait-2020 (дата звернення: 11.02.2024).
21. Лістрова С. Штрафи працівникам: інструмент «стимулювання» чи зменшення зарплати. Головбух: праця та зарплата. 2023. № 1. URL: https://ezarplata.expertus.com. ua/ articleprint?aid=10003805 (дата звернення: 20.03.2024).
22. Проєкт Плану відновлення України. Матеріали робочої групи «Відновлення та розвиток економіки». Кабінет Міністрів України. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/ app/sites/1/recoveryrada/ua/economic-recovery-and-development.pdf (дата звернення: 13.02.2024).
23. Лібанова Е. Як змінився ринок праці у воєнний час: сьогодення та перспективи. Дзеркало тижня. 19 жовт. 2023. URL: https://zn.ua/ukr/ECONOMICS/jak-zminivsjarinok-pratsi-u-vojennij-chas-sohodennja-ta-perspektivi.html (дата звернення: 19.02.2024).
24. Інфляційний звіт. Січень 2024. Національний банк України. URL: https://bank.gov. ua/admin_uploads/article/IR_2024-Q1.pdf?v=7 (дата звернення: 03.03.2024).
25. Лісогор Л., Судаков М. Ринок праці України 2022—2023: стан, тенденції та перспективи. 2023. 167 с. URL: https://solidarityfund.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/ ebrd_ukraine-lm-1.pdf (дата звернення: 20.03.2024).
26. Монастирська Г. Це гірке слово бюджетник. Дзеркало тижня. 4 груд. 2015. URL: https://zn.ua/ukr/internal/ce-girke-slovo-byudzhetnik-_.html (дата звернення: 01.03.2024).
27. Вплив соціально-економічного середовища на результати навчання учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів: Звіт. Український центр оцінювання якості освіти. URL: http://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2017/01/zvit_oputyv_ 2016.pdf (дата звернення: 20.03.2024).
28. Хмелевська О. Репетиторство як складова тіньової освіти та можливості його оцінювання в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2017. № 1 (29). С. 37—53. https://doi.org/10.15407/dse2017.01.037