КОМПЕНСАЦІЙНИЙ ПРИРІСТ НАРОДЖУВАНОСТІ В УКРАЇНІ: ОЧІКУВАННЯ, ЧИННИКИ, ПЕРЕПОНИ

Анотація

Метою даного дослідження став намір з’ясувати: чи зможе завдяки компенсаційному ефекту рівень народжуваності в Україні відновитися принаймні до рівня довоєнного часу і чи буде можливим феномен «бебі-буму» після встановлення миру у нашій країні. Уперше чинники, що сприятимуть підвищенню народжуваності або гальмуватимуть цей процес, розглядаються у контексті повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну. Дослідження здійснювалося за допомогою таких методів: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, аналогії, графічний метод. Народжуваність акумулює в собі дію великої кількості різноманітних факторів, що у підсумку проявляється у певній тенденції розвитку цього процесу та значеннях його показників. Наразі актуально проаналізувати чинники, які змінюватимуть народжуваність у воєнний і післявоєнний періоди. Тривалий період воєнного конфлікту на сході країни, політична напруженість, ускладнення економічної ситуації, зниження добробуту населення, затяжний характер пандемії зумовили накопичення значної кількості відкладених народжень. У активному дітородному віці перебувають порівняно невеликі за чисельністю когорти народжених у 1990-ті рр., що послаблюватиме компенсаційний ефект після завершення війни. Водночас певні очікування (за умови, що переважна більшість тих, хто виїхав за кордон, повернуться в Україну) пов’язані із жінками віком 30—34 роки, які є чисельнішими ніж молодші репродуктивні групи, та у них накопичилася значна кількість відкладених народжень, а от подальше відкладання підвищуватиме ризик неможливості реалізувати дітородні плани через біологічний чинник. Велика кількість загиблих, зниклих безвісті, зруйноване житло та інфраструктура, соціально-економічні проблеми, невпевненість у майбутньому, біженці, які залишаться за межами України, істотно стримуватимуть компенсаційний приріст народжуваності. Відповідальність перед майбутньою дитиною формує намір й далі відкладати її народження, а от підняття відповідальності у батьківстві на рівень роду чи суспільства (продовження життя у майбутніх поколіннях) не допускатиме відмову від планів народити дитину. За умови комплексної сімейної, зокрема пронаталістської, політики можна сподіватися на певне підвищення народжуваності у післявоєнний час, утім очікувати, що кількість народжень перевищуватиме ту кількість, що мала місце на хвилі підйому народжуваності (тобто можливість бебі-буму), не варто.

1. Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів. Київ: АДЕФ-Україна, 2008. 288 с.
2. Van Bavel J., Reher D. S. The Baby Boom and Its Causes: What We Know and What We Need to Know. Population and Development Review. 2013. № 39. Р. 257—288. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2013.00591.x
3. Vandenbroucke G. Fertility and Wars: The Case of World War I in France. MPRA (Munich Personal RePEc Archive). № 46022. 2014. URL: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/46022/ https://doi.org/10.1257/mac.6.2.108 (дата звернення: 10.04.2022).
4. Sobotka T., Jasilioniene A., Galarza A., Zeman K., Nemeth L., Jdanov D. Baby bust in the wake of the COVID-19 pandemic? First results from the new STFF data series. 2021, March 24. https://doi.org/10.31235/osf.io/mvy62
5. Курило І. Про чинники сучасного зниження народжуваності в Україні. Демографічні дослідження. Вип. 23. Київ: Ін-т економіки НАН України, 2001. С. 7—22.
6. Agadjanian V., Prata N. War and Reproduction: Angola’s Fertility in Comparative Perspective. Journal of Southern African Studies. 2001. Vol. 27. № 2. UC Berkeley: Bay Area International Group. P. 329—347. URL: https://escholarship.org/uc/item/2c20219q. https://doi.org/10.1080/03057070120050000
7. Крімер Б. О. Вплив на народжуваність воєнних конфліктів останніх десятиліть у країнах Європи. Демографія та соціальна економіка. 2015. № 1. С. 126—136. https://doi.org/10.15407/dse2015.01.126
8. Bolouki A., Zal F. Impact of War on Fertility and Infertility. Arch. Iran. Med. 2020. Apr. 1; 23 (4 Suppl. 1). S16—S22. https://doi.org/10.34172/aim.2020.s4. PMID: 32349503
9. Ведернікова І. Правда про війну. Військовий аналітик Агіл Рустамзаде: «Росію виснажують, а Україні не дають упасти. Доведеться воювати вдовгу». Дзеркало тижня. 2022, червень. URL: https://zn.ua/ukr/internal/vijskovij-analitik-ahil-rustamzaderosiju-visnazhujut-a-ukrajini-ne-dajut-upasti-dovedetsja-vojuvati-vdovhu.html (дата звернення: 15.06.2022).
10. Аналітичний звіт з проведення репрезентативного соціологічного дослідження становища молоді в Україні. 2019. / Міністерство молоді та спорту України; Державний вищий навчальний заклад «Університет банківської справи». Київ. URL: https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Mizhnarodna_dijalnist/Sociologichni_ doslidzhennia/analitichnii-zvit-2019.pdf (дата звернення: 17.05.2022).
11. Соціологічне дослідження «Молодь України — 2015». 2015. / Міністерство молоді та спорту України; ООН в Україні. Київ. URL: https://mms.gov.ua/storage/app/sites/ 16/Mizhnarodna_dijalnist/Sociologichni_doslidzhennia/molod-ukraine-block.pdf (дата звернення: 17.05.2022).
12. Демографічні прогнози. Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. URL: https://idss.org.ua/forecasts/nation_pop_proj
13. Аксьонова С. Ю., Курило І. О. Відкладання народжень в Україні крізь призму реальних поколінь жінок. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 3. С. 11—25. https://doi.org/10.15407/dse2018.03.011
14. Чотирнадцяте загальнонаціональне опитування: Психологічні маркери війни (червень 2022). Соціологічна група «Рейтинг». URL: https://ratinggroup.ua/research/ ukraine/chetyrnadcatyy_obschenacionalnyy_opros_psihologicheskie_markery_ voyny_18-19_iyunya_2022.html (дата звернення: 17.08.2022).
15. Степаненко В. Соціальні особливості пандемії COVID-19 в Україні. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. 2020. Вип. 7 (21). Ін-т соціології НАН України. Київ. 547 с.
16. Константінова Н. «Ковід» і вагітність: небезпека, ризики і страх вакцинації. 2021, листопад. Радіо «Свобода». URL: https://www.radiosvoboda.org/a/kovid-i-vahitnistnebezpeka-ryzyky-strah-vaksynasii/31580461.html (дата звернення: 05.06.2022).
17. Brown Е.-А. The pandemic delivered a surprise to Nordic countries: a baby boom. National Geographic. 2021, December. URL: https://www.nationalgeographic.com/history/ article/the-pandemic-delivered-a-surprise-to-nordic-countries-a-baby-boom
18. Luppi F., Arpino B., Rosina A. The impact of COVID-19 on fertility plans in Italy, Germany, France, Spain, and the United Kingdom. Demographic Research. 2020. № 43. p. 1399—1412. https://doi.org/10.4054/DemRes.2020.43.47
19. Sobotka T., Zeman K., Lesthaeghe R., Frejka T. Postponement and recuperation in cohort fertility: New analytical and projection methods and their application. European Demographic Research Papers. 2011. Vol. 2. Vienna Institute of Demography. 86 р.
20. Собенко Н. За час війни в Україні зруйновано або пошкоджено 116 тисяч житлових будинків. Суспільне. Новини. 2022, червень. URL: https://suspilne.media/251131-zacas-vijni-v-ukraini-zrujnovano-abo-poskodzeno-116-tisac-zitlovih-budinkiv/
21. Nobles J., Frankenberg E., Thomas D. The Effects of Mortality on Fertility: Population Dynamics After a Natural Disaster. Demography. 2015. № 52. Р. 15—38. https://doi. org/10.1007/s13524-014-0362-1
22. Внаслідок збройної агресії рф в Україні загинули вже близько 340 дітей. Слово і діло. Аналітичний портал. 2022, 25 червня. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/ 06/25/novyna/suspilstvo/vnaslidok-zbrojnoyi-ahresiyi-rf-ukrayini-zahynuly-vzhe-340- ditej (дата звернення: 04.07.2022).
23. Rodgers J. L., St. John C. A., Coleman К. Did fertility go up after the Oklahoma City bombing? An analysis of births in metropolitan counties in Oklahoma, 1990—1999. Demography. 2005. № 42(4). Р. 675—692. URL: http://link.springer.com/content/pdf/ 10.1353 %2Fdem.2005.0034.pdf#page-1. https://doi.org/10.1353/dem.2005.0034
24. Jocelyn E. Finlay. Fertility Response to Natural Disasters: The Case of Three High Mortality Earthquakes Policy. Research Working Paper 4883. 2009. The World Bank Sustainable Development Network Vice Presidency. https://doi.org/10.1596/1813-9450-4883