Демографія та соціальна економіка, 2019, 4(38):86-102
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.04.086
УДК 332.82(477)
JEL СLASSIFICATION: R21

Ю.Л. КОГАТЬКО
канд. геогр. наук, старш. наук. співроб., старш. наук. співроб.
Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України
01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 60
E-mail: kogatko@gmail.com
ORCID 0000-0003-3392-9783

ПОЛІПШЕННЯ ЖИТЛОВИХ УМОВ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: ОЦІНКА, ПОТРЕБИ
Розділ: CОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
Мова статті: українська
Анотація: Метою статті є дослідження потреб населення України у покращенні житлових умов. Виявлено, що оцінити житлові умови за всіма індикаторами, за якими досліджують житлові умови, практично неможливо через відсутність даних щодо багатьох із них, тому для оцінки краще обрати найважливіші показники: забезпечення кількістю кімнат, житловою площею і необхідними зручностями. Як індикатор введено і проаналізовано мінімально необхідні житлові умови, а саме: наявність житлової площі понад 13,65 м2 на особу, кількість кімнат на одну менше, ніж за нормами European Union Statistics on Income and Living Conditions (EU-SILC), наявність водогону та каналізації. Також уведено як індикатор і проаналізовано нормальні житлові умови, визначені за такими характеристиками: наявність кількості кімнат відповідно до норми EU-SILC, наявність ванни чи душу. Визначено, що найгірша ситуація із житловими умовами пов’язана із забезпеченням кімнатами відповідно до визначеного мінімально допустимого нормативу (EU-SILC мінус одна кімната, що є наближеним до українських реалій). При цьому в найгіршій ситуації перебувають багатодітні родини. Якщо розглядати позбавлення домогосподарств мінімально необхідними житловими умовами у дрібнішому розрізі, то найбільшою буде кількість сімей, яким бракує загальної житлової площі, однак вони мають достатню кількість кімнат, а їхнє житло обладнане водогоном та каналізацією. Визначено, що забезпеченість мінімально необхідними житловими умовами у розрізі регіонів повністю залежить від частки сільського населення. Всі однокімнатні квартири не є нормальними житловими умовами за європейськими стандартами, однак є визнаною українським суспільством нормою для життя самотньої людини. Доведено, що більшість домогосподарств, які складаються з осіб пенсійного віку, мешкають у житлі, кількість кімнат якого є вищою за мінімально необхідну норму. Розраховано вартість задоволення потреби в мінімальній кількості кімнат, а також вартість підведення води в будинки без водогону. Показано нерівномірність цін на буріння свердловин для водопостачання у різних регіонах залежно від глибини залягання ґрунтових вод, особливостей геологічної будови, рівня економічного розвитку
Ключові слова: житло, житлові умови, мінімально необхідні житлові умови, нормальні житлові умови, оснащення житла.
Література:
1. Новіков В.М. Удосконалення фінансування житлового будівництва // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 3. – С. 86–99. – doi: https://doi.org/10.15407/dse2018.03.086
2. Тищенко О.П. Європейський підхід до розвитку житлового господарства: орієнтири для України // Актуальні проблеми економіки. – 2015. – 3 (165). – С. 301–309.
3. Манцевич Ю.М. Соціально-економічні проблеми розвитку житлового господарства України і стратегія його удосконалення: – Київ: Профі, 2007. – 388 с.
4. Шишкін В.С. Статистична оцінка нерівності житлових умов домогосподарств // Прикладна статистика: проблеми теорії та практики. – 2012. – Вып. 11. – С. 245–253.
5. Conley D. A room with a view or a room of one’s own? Housing and social stratification // Sociological forum. – 2001. – Vol. 16., 2. – P. 263–280. doi: https://doi.org/10.1023/A:1011052701810
6. Dwyer R.E. Expanding homes and increasing inequalities: U.S. housing development and the residential segregation of the affluent // Social problem. – 2007. – Vol. 54, № 1. – P. 23–46.
7. Breysse P., Farr N., Galke W., Lanphear B., Morley R., Bergofsky L. The relationship between housing and health: children at risk // Environmental health perspectives. 2004. – Vol. 112, № 15. – 2004. – Р. 1583–1588. doi: https://doi.org/10.1289/ehp.7157
8. Полякова С.В., Когатько Ю.Л. Житлові умови в ієрархії потреб населення // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2017. – № 20. – С. 742–746.
9. Кравчуновська Т.С., Броневицький С.П., Михайлова І.О., Мартенс О.О. Проблеми і перспективи будівництва доступного житла в Україні // Строительство, материаловедение, машиностроение.– Днепропетровск: ПГАСА, 2013. – Вып. 69. – С. 242–246.
10. Overcrowding rate by age, sex, and poverty status – total population – EU-SILC survey / EUROSTAT [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=ilc_lvho05a (дата звернення: 20.05.2019).
11. Когатько Ю.Л., Полякова С.В. Детермінанти зміни житлових умов // Інфраструктура ринку. – 2017. – №12. – С. 129–134.
12. Куліш І.М. Особливості вирішення житлового питання в Україні // Регіональна економіка. – 2013. – № 1. – С. 138–145.
13. Новобудови Києва безперспективні і свідчать про бідність українців // ETCETERA.MEDIA [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.etcetera.media/novobudovi-kiyevabezperspektivni-i-svidchat-pro-bidnist-ukrayintsiv.html (дата звернення: 20.05.2019).


» pdf