СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСТАНОВИ (ОРІЄНТАЦІЇ) МОЛОДІ КРІЗЬ ПРИЗМУ СУБ’ЄКТИВНИХ ОЦІНОК

Анотація

Статистичні показники економічного розвитку держави не включають суб’єктивні фактори, що характеризують настрої населення країни. Отже, досить оптимістичні оцінки економічних показників України суперечать песимістичним настроям та почуттям української молоді. Актуальність даного дослідження обумовлена тим, що низький рівень задоволеності соціально-економічним становищем України та власними можливостями й перспективами молоді є основою для формування поведінкових орієнтирів, зокрема міграційних настроїв. Мета статті — проаналізувати ставлення молоді до економічного середовища в Україні, оцінки молоді власного матеріального становища та взаємозв’язок таких суб’єктивних оцінок з міграційними настроями молоді. Застосовано загальнонаукові методи й спеціальні соціологічні методи для обробки та аналізу результатів дослідження «Молодь України — 2018». Згідно з даними опитування «Молодь України — 2018», значна частина молоді (88,9 %) думає, що економічна ситуація в країні за минулий рік погіршилась чи не змінилась. Оцінки молоді свого матеріального становища також песимістичні — 83,3 % молодих людей в Україні оцінюють матеріальне становище своєї сім’ї як середнє або нижче середнього. Новизна дослідження полягає в аналізі взаємозв’язку суб’єктивних оцінок молоді економічного середовища в Україні як середовища для реалізації особистих планів та намірів, оцінки власного матеріального становища та міграційних настроїв. Міграційні настрої молоді передусім формую ться на основі незадоволеності економічною ситуацією в країні, низькою оцінкою сво го матеріального становища та бажанням його покращення — через бажання заро би ти грошей чи знайти роботу. Міграційні орієнтації молоді проявляються залежно від їх сформованості. Ступінь сформованості міграційних намірів суттєво залежить від реальної можливості втілити їх у життя: чим нижчий рівень матеріального забезпечення, тим більш невизначені міграційні орієнтири. Молоде покоління є потенціалом соціально-економічного відродження України, тому його думки, оцінки та відчуття вкрай важливі для формування адекватної молодіжної політики. Врахування суб’єктивних чинників, які впливають на поведінкові орієнтири молоді, особливо важливі при формуванні обґрунтованої молодіжної політики України та потребують досліджень, аналізу та розробки відповідних інструментів.

ЛІТЕРАТУРА
1. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році: Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України. Київ: НІСД. 2018. 688 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/fi les/2018-09/Analit_Dopovid_ Poslannia_2018.pdf (дата звернення: 13.02.2020).
2. Кубів С. Економічне становище України 2018. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ekonomichne-stanovishche-ukrayini-2018 (дата звернення: 13.08.2019).
3. Human Development Report 2019. Beyond income, beyond averages, beyond today: Inequalities in human development in the 21st century / United Nations Development Programme, New York, NY: UN Plaza. 2019. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/fi les/hdr2019.pdf (дата звернення: 13.08.2019).
4. Busseri M. A., Sadava S. W. A review of the tripartite structure of subjective well-being: Implications for conceptualization, operationalization, analysis, and synthesis. Personality and Social Psychology Review. 2011. N 15 (3). Р. 290.
5. Tov W., Diener E. Subjective well-being. The Encyclopedia of Cross-Cultural Psychology. 2013. Vol. 3. URL: https://ink.library.smu.edu.sg/cgi/viewcontent.cgi?referer=https://scholar.google.ru/&httpsredir=1&article=2651&context=soss_research (дата звернення: 20.08.2021).
6. Stevenson B., Wolfers J. Economic Growth and Subjective Well-Being: Reassessing the Easterlin Paradox. Brookings Papers on Economic Activity. Economic Studies Program. The Brookings Institution. 2008. Vol. 39 (1 (Spring). Р. 1—102. http://doi:10.3386/w14282
7. Inglehart R., Foa R., Peterson C., Welzel C. Development, Freedom, and Rising Happiness: A Global Perspective (1981—2007). Perspectives on Psychological Science. 2008. Vol. 3. N. 4. Р. 264—285. http://doi:10.1111/j.1745-6924.2008.00078
8. Graham C. The Pursuit of Happiness: An Economy of Well-Being. Brookings Institution Press, 2011.
9. Easterlin R. A. The Happiness-Income Paradox Revisited / R. A. Easterlin, A. McVey (et al.); Institute of Labor Economics (IZA). IZA Discussion Papers. 2010. N 5799. URL: http:// www.pnas.org/content/early/2010/12/08/1015962107.full.pdf (дата звернення: 05.08.2019).
10. Чинакова Н. Экономика счастья: современные исследования и дискуссии. Мир экономики и управления. 2016. № 1. С. 101—116.
11. Лібанова Е. М. Зовнішні трудові міграції українців: масштаби, причини, наслідки. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 2 (33). С. 11—26. https://doi.org/10.15407/dse2018.02.011
12. Молодь на ринку праці: навички XXI століття та побудова кар’єри. Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2018 року) / Держ. ін-т сімейної та молодіжної політики. Київ, 2019. 107 с.
13. Молодь України — 2018 / Результати репрезентативного соціологічного дослідження. Київ: ДП «Редакція інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник Президента України», 2018. 72 с.
14. Гаврилюк В. В., Трикоз Н. А. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации (поколенный подход). Социологические исследования. 2002. № 1. С. 96—105.
15. Католик Г. В., Софінська Г. В. Ціннісні орієнтації сучасної «золотої молоді». Актуальні проблеми психології. 2014. Т. 7. Вип. 37. С. 88.
16. Українське покоління Z: цінності та орієнтири. // Фонд ім. Фрідріха Еберта. 2017. URL: http://neweurope.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/Ukr_Generation_ukr_inet-2.pdf (дата звернення: 13.08.2019).
17. Сахно Ю. Задоволеність українців різними аспектами життя та тим, як складається життя в цілому: прес-реліз / Київський міжнародний ін-т соціології. 2019. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=882&page=1&t=7# (дата звернення: 13.08.2019).
18. Голуб А. Кохання без поспіху. Портрет української сім’ї. Тиждень UA. 2018. URL: https://tyzhden.ua/Society/209165 (дата звернення: 20.08.2021).
19. Токарюк О. Чому молодь із «покоління двотисячних» живе з батьками. Hromadske. 2017. URL: https://hromadske.ua/posts/molod-iz-pokolinnia-dvotysiachnykh-zhyve-zbatkamy (дата звернення: 20.08.2021).