ЧАСОВІ АСПЕКТИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ

Автор(и)

  • Ірина Майданік Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2021.03.064

Ключові слова:

мігранти, міжнародні мігранти, темпоральність, якість життя

Анотація

Стаття присвячена виявленню наукового потенціалу темпоральних аспектів при вивченні якості життя міжнародних мігрантів. Мета цієї праці полягає у започаткуванні наукової дискусії про часові індикатори добробуту населення і представленні емпіричних доказів їх значимості у дослідженнях міграційного спрямування. Наукова новизна розкривається у встановленні поширеного використання темпоральних елементів у структурі систем оцінювання якості життя населення, доведенні необхідності використання часових індикаторів у дослідженнях якості життя міжнародних мігрантів. У статті застосовуються методи системного підходу, аналізу і синтезу, групування, порівняння. Дослідження показало, що сучасні підходи до аналізу якості життя населення рясніють елементами, пов’язаними із часом. Проте концептуалізація темпоральності у них наразі відсутня. Найчастіше застосовують показники, дотичні до часових характеристик тривалості та ритмічності, що позначають протяжність події та рівномірне чергування визначених циклів. Основною емпіричною базою для вивчення якості життя мігрантів у цій статті слугують результати Європейського соціального дослідження (ЄСД). Референтною групою для порівняння добробуту мігрантів у ньому є місцеві мешканці країни призначення. Використання інтегрального показника оцінювання якості життя — середнього бала відчуття щастя, показує майже ідентичні загальні значення цього індикатора для обох груп населення (різниця становила 0,1 ба ла за 10-бальною шкалою). Зафіксовано відсутність територіальної універсальності щодо виявлення щасливішої групи, адже у половині проаналізованих країн місцеві мешканці були щасливішими за прибулих, на решті територій спостерігалася протилежна ситуація або однакові значення індикатора. Середні бали відчуття щастя та задоволеності життям у мігрантів зменшуються паралельно до зростання тривалості проживання у країні призначення. Встановлено відокремлений ефект трансформації темпоральних характеристик віку і тривалості перебування на якість життя міжнародних мігрантів. Ступінь свободи, можливості впливати на власне життя розглядається окремим часовим елементом добробуту мігрантів. За даними ЄСД, середнє значення цього показника у прибулого та місцевого населення збігається.

ЛІТЕРАТУРА
1. How is Life? 2020 Measuring well-being. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/economics/ how-s-life-2020_7185aa8b-en (дата звернення: 01.10.2020).
2. Migrant’s well-being: moving to a better life. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/ how_life-2017-en/1/2/3/index.html?itemId=/content/publication/how_life-2017en&_cs p_=02d072ed869489bd22d5f40e1bac7573&itemIGO=oecd&itemContentType=book#c hap00003 (дата звернення: 01.10.2020).
3. Helliwell J. F., Layard R., D. Sachs J. World Happiness Report. 2018. 167 p. URL: https:// s3.amazonaws.com/happiness-report/2018/WHR_web.pdf (дата звернення: 01.10.2020).
4. European Social Survey. URL: https://www.europeansocialsurvey.org/ (дата звернення: 10.01.2021).
5. Населення України. Демографічний вимір якості життя: кол. моногр. / За ред.
О. М. Гладуна; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи. Київ, 2019. 392 с.
6. Майданік І. П. Темпоральні характеристики зовнішньої трудової міграції в Україні. Київ: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, 2020. 270 с.
7. The Economist Intelligence Unit’s Quality of Life Index. The Economist. URL: https:// www.economist.com/media/pdf/qualityoflife.pdf (дата звернення: 11.12.2020).
8. Traffic. Numbeo database. URL: https://www.numbeo.com/traffic/ (дата звернення: 01.10.2020).
9. Measuring Well-being and Progress: Well-being Research / OECD. URL: http://www.oecd. org/statistics/measuring-well-being-and-progress.htm (дата звернення: 05.01.2020).
10. Genuine Progress Indicator. Gross National Happiness USA. URL: https://gnhusa.org/ genuine-progress-indicator/ (дата звернення: 01.10.2020).
11. European Quality of Life Survey (EQLS). URL: https://www.eurofound.europa.eu/ surveys/european-quality-of-life-surveys (дата звернення: 11.12.2020).
12. Quality of life / Eurostat. Your key to European statistics; European Commission. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/data/database (дата звернення: 01.10.2020).
13. Harttgen K., Klassen S. Well-being of Migrant Children and Migrant Youth in Europe. URL: https://www.researchgate.net/publication/46468667_Wellbeing_of_Migrant_ Children_and_Migrant_Youth_in_Europe (дата звернення: 19.10.2020).
14. Canadian Index of Well-being. URL: https://uwaterloo.ca/canadian-index-wellbeing/ about-canadian-index-wellbeing (дата звернення: 01.12.2020).
15. Юозас Р., Иванова С. Качество жизни на работе: концепция и исследования. Public administration aspects. 2019. № (1—2). С. 81—94.
16. Бурбело О. Р. Культурний шок — стрес акультурації. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2010. Вип. 3. С. 100—111. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnf_2010_3_10. (дата звернення: 01.10.2020).
17. Питерова А. Ю. Культурный шок: особенности и пути преодоления. Электронный научный журнал «Наука. Общество. Государство». 2014. № 4 (8). URL: https:// cyberleninka.ru/article/n/kulturnyy-shok-osobennosti-i-puti-preodoleniya/viewer (дата звернення: 21.01.2021).
18. Hendriks M. Does Migration Increase Happiness? It Depends. Migration Information Source. URL: https://www.migrationpolicy.org/article/does-migration-increase-happiness-it-depends (дата звернення: 21.01.2021).
19. ESS Round 9: European Social Survey Round 9 Data (2018). Data file edition 2.0. NSD -Norwegian Centre for Research Data, Norway — Data Archive and distributor of ESS data for ESS ERIC. https://doi:10.21338/NSD-ESS9-2018 (дата звернення: 21.01.2021).
20. Блинова О. Є. Психологічне здоров’я мігрантів: результати емпіричного дослідження. Освіта регіону: Політологія. Психологія. Комунікації. 2013. № 2 (32). С. 244—248.
21. ESS Round 5: European Social Survey Round 5 Data (2010). Data file edition 3.4. NSD -Norwegian Centre for Research Data, Norway — Data Archive and distributor of ESS data for ESS ERIC. https:// doi:10.21338/NSD-ESS5-2010 (дата звернення: 21.01.2021).
22. ESS Round 7: European Social Survey Round 7 Data (2014). Data file edition 2.2. NSD — Norwegian Centre for Research Data, Norway — Data Archive and distributor of ESS data for ESS ERIC. https://doi:10.21338/NSD-ESS7-2014 (дата звернення: 21.01.2021).
23. Grossbard S. A., Vernon V Do immigrants pay a price when marrying natives? Lessons from the US time use survey. IZA Journal of Development and Migration. 2020. 11:16. URL: http://ftp.iza.org/dp13340.pdf (дата звернення: 21.01.2021).
24. Cwerner S. The Times of Migration. Journal of Ethnic and Racial Studies. 2001. N 27:1. Р. 7—36.
25. Lietaert I. Migrants’ Post-Return Wellbeing: A View From the Caucasus. https://doi. org/10.1111/imig.12777 (дата звернення: 21.01.2021).
26. Гнучкі умови праці державних службовців. Міжнародний досвід. НАДС. 2020. 66 c. URL: https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/Mignarodniy%20dosvid/gnuchki-umovy.pdf (дата звернення: 21.01.2021).

Біографія автора

Ірина Майданік, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

канд. соц. наук, старш. наук. співроб., старш. наук. співроб.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-02

Як цитувати

Майданік, І. (2021). ЧАСОВІ АСПЕКТИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ. Демографія та соціальна економіка, 45(3), 64–81. https://doi.org/10.15407/dse2021.03.064