СТРУКТУРА СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЗА ПРИЧИНАМИ СМЕРТІ У МЕТРОПОЛІСАХ УКРАЇНИ

Анотація

Великі міста зосереджують значну частину освіченого, висококваліфікованого й економічно активного населення. Такий соціальний «добір» разом із особливостями стилю життя визначає відмінні характеристики рівня та структури смертності населення. Хоча в Україні дані про смертність за причинами смерті для таких міст є доступними, проблемні питання структури причин смерті у метрополісах досліджувалися вкрай недостатньо, чим й обумовлена актуальність дослідження. Метою роботи було здійснення комплексного аналізу структури смертності від найбільш впливових причин смерті у великих містах України. Наукова новизна полягає у тому, що вперше проведено порівняльне дослідження структури смертності для Дніпра, Києва, Львова, Одеси та Харкова. У процесі дослідження використано метод прямої стандартизації коефіцієнтів смертності та графічний метод.

Розрахунки стандартизованих коефіцієнтів смертності за статтю на основі даних Держтату України за даними 2005—2019 рр., виконані авторами дослідження, підтвердили нижчий загальний рівень смертності серед мешканців великих міст порівняно з відповідними середніми для України показниками. Виявлено також, що Київ, Львів та Одеса порівняно з Дніпром і Харковом мають нижчий рівень смертності. Проте у Києві та Львові це досягнуто за рахунок нижчої смертності майже від усіх основних класів причин смерті, тоді як в Одесі цей виграш пов’язаний переважно з надзвичайно низькою смертністю населення від ішемічної хвороби серця. Населення Харкова й Дніпра має порівняно високий рівень смертності від хвороб системи кровообігу, який у Дніпрі сформований переважно за рахунок ішемічної хвороби серця і дуже низького внеску цереброваскулярних патологій, а у Харкові смертність від обох груп серцево-судинних хвороб є доволі високою. Найбільш подібною до середньої по Україні у великих містах є смертність від хвороб органів травлення (за винятком Львова). Єдиним великим класом хвороб, смертність від якого серед мешканок усіх аналізованих міст явно переважає середню по Україні, є новоутворення. Динаміка смертності населення великих міст від більшості досліджуваних причин смерті у 2005—2019 рр. була сприятливою. Найбільше знизилась смертність від зовнішніх дій та інфекційних хвороб. Винятком є зростання смертності від СНІДу та класу неточно визначених причин, а також непевна динаміка смертності від самогубств і ушкоджень з невизначеним наміром. Розбіжності в окремих показниках смертності між містами викликають певні сумніви у їхній достовірності та правильності кодування. Зокрема, йдеться про надто низьку смертність від ішемічної хвороби серця в Одесі та від цереброваскулярних захворювань у Дніпрі; дуже рідкі випадки смерті від алкогольної хвороби печінки в Одесі, випадкових алкогольних отруєнь у Києві та від групи інших хвороб печінки у Дніпрі, а також про віднесення самогубств до ушкоджень із невизначеним наміром у Харкові. Такі особливості обґрунтовують необхідність переходу на автоматизовану систему кодування причин смерті населення для усунення суб’єктивного вибору причини смерті та підвищення якості даних.

Література

1. Птуха М. В. Очерки по статистике населения. Москва, 1960. 460 с.
2. Корчак-Чепурківський Ю. Смертність в 4-х найбільших містах УСРР у 1923—1929 рр. Київ: ВУАИ, 1930. 96 с.
3. Соціально-демографічна ситуація у м. Києві в умовах переходу до ринкової економіки / КМДА, Інститут економіки НАН України. Київ, 2000. 115 с.
4. Демографічний прогноз до 2030 року для міста Дніпропетровськ / Під ред. Н. Ходько. Проект РЕОП. 2013. 42 с.
5. Демографічний прогноз до 2030 року для міста Львова / Під ред. Н. Ходько. Проект РЕОП. 2013. 40 с.
6. Шевчук П. Особливості тривалості життя населення в метрополісах України на початку ХХІ століття. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 3 (37). С. 73—85. https://doi.org /10.15407/dse2019.03.073
7. Левчук Н. М. Повікові відмінності у тривалості життя й смертності населення великих міст України. Демографія та соціальна економіка. 2021. № 3 (45). С. 3—21. https://doi.org/10.15407/dse2021.03.003
8. Позняк О. В. Населення Києва: оцінка фактичної чисельності та перспективи міграції. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 2 (40). С. 21—34. https://doi.org /10.15407/dse2020.02.021
9. Revision of the European Standard Population. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2013. 121 p.
10. Смертність населення України у трудоактивному віці / НАН України. Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи; відп. ред. Е. М. Лібанова. Київ, 2007. 211 с.