ДЕТЕРМІНАНТИ ЗАОЩАДЖЕНЬ МІСЬКИХ ТА СІЛЬСЬКИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ: ПРИКЛАД ПІВДЕННОЇ АФРИКИ

Автор(и)

  • Талент Званє Університет Йоханнесбурга image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2021.04.151

Ключові слова:

фіксовані ефекти, випадкові ефекти, ендогенність, міські райони, сільські райони, NIDS

Анотація

Заощадження мають суттєве фінансово-економічне значення та є важливою рушійною силою економічного зростання та розвитку. Попри на це, багато досліджень, що вивчають детермінанти заощаджень у Південній Африці, розглядають переважно рушії заощаджень лише на національному рівні, не акцентуючи увагу на міських та сільських відмінностях. Це критично важливо, оскільки ці населені пункти є структурно різними і мають різні характеристики. Тому цілком ймовірно, що детермінанти економії в цих унікальних географічних населених пунктах будуть відрізнятися, враховуючи негативний вплив минулої політики маргіналізації. Метою даної роботи є вивчення відмінностей у заощадженнях міських та сільських домогосподарств Пів денної Африки. Ми використовували дані, отримані з п’яти хвиль Національного дослідження динаміки доходів (NIDS), які здійснювались у 2008—2017 роках. Новизна цього дослідження полягає у застосуванні нової двоступеневої методики оцінки найменших квадратів для вирішення можливих проблем ендогенності, які могли перешкодити попереднім дослідженням у цій галузі. На основі дослідження було зроблено висновок, що детермінанти заощаджень різняться між вибірками (міські та сільські домогосподарства). Ми виявили, що доступ до землі є важливим предиктором заощаджень у сільській місцевості, де проживають бідні (позитивний та значущий), натомість коефіцієнт не має істотного значення в міській вибірці. Хоча у вибірках існувала позитивна кореляція між доходами та заощадженнями, але вплив доходу на заощадження вищий за абсолютними значеннями для домогосподарств, які проживають у сільській місцевості, — порівняно з домогосподарствами у міських районах. Ми також виявили, що коефіцієнт зайнятості у вибірках був аналогічним за напрямком та силою впливу (позитивний та значущий), та важливість коефіцієнта була сильнішою у сільській вибірці. Виходячи з вищої величини коефіцієнта, було встановлено, що розмір домогосподарств має більший вплив у міських, аніж у сільських районах. Дослідження рекомендує уряду розробляти та впроваджувати політику, яка сприятиме створенню робочих місць (навіть низькокваліфікованих робочих місць), що призведе до збільшення доходу та зменшення безробіття.

References

  1. Abu, N., Karim, M. Z., & Aziz, M. A. (2013). Low savings rates in the Economic Community of West African States (ECOWAS): The role of the political instability-income interaction. South-East European Journal of Economics and Business, 8 (2): 53-63.
  2. Adewuyi, A. O., Arawomo, D. F., & Bankole, A. S. (2010). What determines savings in the Economic Community of West Africa (ECOWAS)? West African Journal of Monetary and Economic Integration, 2 (2): 71-99.
  3. Ando, A., & Modigliani, F. (1963). The life cycle hypothesis of saving: Aggregate implications and tests. American Economic Review, 53: 55-84.
  4. African National Congress (ANC). (1994). The Reconstruction and Development Programme: A Policy Framework. Johannesburg: Umnyango Publications.
  5. Angrist, J., & Pischke, S. (2009). Mostly harmless econometrics. An empiricist’s companion. Princeton: Princetown University Press.
  6. Ashley, C., & Maxwell, S. (2001). Rethinking rural development. Development Policy Review, 19 (4), 395-425.
  7. Balde, Y. (2011). The impact of remittances and foreign aid on savings/investment in sub-Saharan Africa. African Development Review, 23: 247-262.
  8. Baltagi, B. (2008). Econometric analysis of panel data. 4th edition. Chichester, UK: John Riley. 9. Carroll, C., & Summers, L. (1991). Consumption growth parallels income growth: Some new evidence. In B. D. Bernheim and J. B. Shoven (Eds). National Saving and Economic Performance. Chicago University Press for NBER. Chicago, 305-43.
  9. Cragg, J. D., & Donald, S. G. (1993). Testing identifiability and specification in instrumental variables models. Economic Theory, 9, 222-240.
  10. Chipote, P., & Tsegaye, A. (2014). Determinants of household savings in South Africa: An econometric approach (1990-2011). Mediterranean Journal of Social Sciences, 5 (15): 183-190.
  11. De Vos, C., Obokoh, L. O., & Abiola, B. A. (2020). Determinants of savings among non-Ricardian households in South Africa. International Journal of Social Economics, 47 (11): 1329-1343.
  12. Friedman, M. (1957). A theory of the consumption function. Princeton: Princeton University Press.
  13. Hausman, J. (1978). Specification tests in econometrics. Econometrica, 46: 1251-1271.
  14. Horioka, C. Y., & Wan, J. (2007). The determinants of household saving in China: a dynamic panel analysis of provincial data. Journal of Money, Credit and Banking, 39 (8): 2077-2096.
  15. Kudaisi, V. B. (2013). Savings and its determinants in West African countries. Journal of Economics and Sustainable Development, 4 (18): 238-256.
  16. Loayza, N., Hebbel, K., & Serven, L. (1999). Saving in developing countries: An overview. The World Bank Economic Review, 14 (3): 393-414.
  17. Mahlo, N. (2011). Determinants of household savings in South Africa. The University of Johannesburg.
  18. May, J., & Norton, A. (1997). A difficult life: The perceptions and experience of poverty in South Africa. Social Indicators Research, 41: 95-118.
  19. Mbuthia, A. (2011). Households’ savings decision in Kenya. Unpublished PhD thesis, Reg No K96/10904/07.
  20. Modigliani, F., & Brumberg, A. (1954). Test of the life cycle hypothesis of saving. Bulletin of the Oxford Institute of Statistics, 19: 99-124.
  21. Mogale, I. P., Mukuddem-Petersen, J., Petersen, M. A., & Meniago, C. (2013). Household saving in South Africa: An econometric analysis. Mediterranean Journal of Social Sciences, 4 (13): 519-530.
  22. Nigus, H. (2015). Determinants of household saving in Gedeo Zone, Southern Ethiopia. Journal of Economics and Sustainable Development, 6 ( 7): 34-49.
  23. Posel, D. (2016). Intra-households transfers in South Africa. Prevalence’s, patterns and poverty. Cape Town, SALDRU, University of Cape Town. SALDRU working paper 180/NIDS Discussion paper 2016/7.
  24. Rehman, H., Faridi, M., & Bashir, F. (2010). Household saving behaviour in Pakistan: a case of Multan District. Pakistan Journal of Social Sciences, 30 (1): 17-29.
  25. SALDRU (2009). National Income Dynamics Study Wave 1: User document. Cape Town: Southern Africa Labour and Development Research Unit, University of Cape Town.
  26. SALDRU (2016). National Income Dynamics Study 2014-2015, Wave 4 [dataset]. Version 1.0. Cape Town: Southern Africa Labour and Development Research Unit [producer], Cape Town: DataFirst [distributor].
  27. South African Reserve Bank (SARB). (2012). Quarterly Bulletin, June 2012. No. 264.
  28. Simleit, C., Keeton, G., & Botha, F. (2011). The determinants of household savings in South Africa. Studies in Economics and Econometrics, 35 (3): 1-20.
  29. Von Fintel, D., & Fourie, J. (2019. The great divergence in South Africa: Population and wealth dynamics over two centuries. Journal of Comparative Economics, Elsevier, 47 (4): 759-773.
  30. Wakabayashi, M. & Mackellar, L. (1999). Demographic trends and household saving in China. Interim Report IR-99-057. International Institute for Applied System Analysis, Austria.
  31. Zwane, T. (2020). The causal effect of education on earnings in urban and rural South Africa: A further update. Demography and Social Economy, 1 (39), 79-94. https://doi.org/10.15407/dse2020.01.079

Біографія автора

Талент Званє, Університет Йоханнесбурга

канд. екон. наук

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-10

Як цитувати

Zwane, T. . (2021). ДЕТЕРМІНАНТИ ЗАОЩАДЖЕНЬ МІСЬКИХ ТА СІЛЬСЬКИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ: ПРИКЛАД ПІВДЕННОЇ АФРИКИ. Демографія та соціальна економіка, 46(4), 151–168. https://doi.org/10.15407/dse2021.04.151