ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ У ВЕЛИКИХ МІСТАХ В УМОВАХ ДЕМОГРАФІЧНОГО ПЕРЕХОДУ

Анотація

У статті розглянуто розвиток сімейної політики у метрополісах України у взаємозв’язку з процесами трансформації відтворення населення в умовах другого демогра фічного переходу. Демографічні трансформації обумовлюють виклики: поширення вразливості окремих категорій сімей з дітьми — однобатьківських сімей, багатодітних сімей, а також загострення проблем поєднання народження дитини та зайнятості, доступності житла, сприятливості середовища для народження дитини. Метою роботи є проаналізувати особливості трансформацій народжуваності у метрополісах України та визначити спричинені ними виклики, розглянути сучасні практики функціонування сімейної політики в розвинутих країнах Європи, сформулювати висновки щодо розвитку сімейної політики у метрополісах України. У роботі використано масив статистичних індикаторів, сформований за матеріалами Державної служби статистики України, Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD Fa mily Database), Євростату (Eurostat). Особливості інтенсивності та вікової моделі народжуваності у великих містах вивчались за допомогою аналізу тривалих динамічних рядів. Для визначення вагомості окремих чинників народжуваності в умовах су часної України використано кореляційний аналіз. Вивчення сімейної політики та формування рекомендацій здійснено за допомогою історичної аналогії та системного підхо ду. Новизна полягає у підтвердженні відповідності трансформації відтворення населення у великих містах України загальноєвропейським процесам та формуванні візії розвитку сімейної політики у великих містах-метрополісах України на основі вивчення досвіду реалізації сімейної політики в країнах Європи. У великих містах-метрополісах інтенсивніше відбувається постаріння материнства, поширення позашлюбної народжува ності; в той же час інтенсивність народжуваності може бути більшою або меншою в порівнянні з країною загалом. Підтверджується зв’язок інтенсивності народжуваності з охопленням дітей дошкільними закладами. Пріоритетними сферами розвитку сімей-ної політики в умовах великого міста є розвиток сфери послуг з догляду за дитиною, сприяння зайнятості батьків, формування ефективної системи відпусток, сприяння доступності житла, поширення гендерної рівності.

Література:

1. Fox J., Klüsener S. & Myrskylä M. Is a Positive Relationship Between Fertility and Economic Development Emerging at the Sub-National Regional Level? / Theoretical Considerations and Evidence from Europe. European Journal of Population. 2019. Vol. 35. PP. 487—518. URL: https://www.researchgate.net/publication/283632835_Is_a_Positive_ Relationship_between_Fertility_and_Economic_DevelopmentEmerging_at_the_Sub- National_Regional_Level_Theoretical_Considerations_and_Evidence_from_Europe (дата звернення: 17.03.2020).
2. The Role of the Demographic Transition in the Process of Urbanization. Tim Dyson. URL: http://sgfm.elcorteingles.es/SGFM/FRA/recursos/doc/Actos/2009/Ponencias_ingles/ Long_term_Implications/405329082_2192009135719.pdf (дата звернення: 11.03.2020). https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2011.00377.x
3. Крімер Б. Трансформація народжуваності в Україні на ранніх етапах демографіч- ного переходу. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 2 (33). С. 67—81. https://doi.org/10.15407/dse2018.02.067
4. Lesthaeghe R. The Unfolding Story of the Second Demographic Transition. Population and Development Review. 2010. June. URL: https://www.researchgate.net/publication/45825913. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2010.00328.x
5. Аксьонова С. Ю. Середній вік матері при народженні дитини: чи можлива ревер- сія? Демографія та соціальна економіка. 2018. № 2 (33). С. 53—66. https://doi.org/10.15407/dse2018.02.053
6. Аксьонова С. Ю., Слюсар Л. І. Особливості народжуваності та шлюбності у столи- цях східноєвропейських країн. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 3 (41). С. 37—58. https://doi.org/10.15407/dse2020.03.037
7. Policies and Diversity over the Life Course: Summary of Key Findings from WP 9. FamiliesAndSocieties Working Paper 72. 2017. By Gerda Neyer. URL: http://www. familiesandsocieties.eu/wp-content/uploads/2017/02/WP72Neyer2017.pdf (дата звер- нення: 19.03.2020).
8. Sobotka T., Matysiak A. & Brzozowska Z. “Policy responses to low fertility: how eff ective are they?” Technical Division Working Paper Series, Population and Development Branch. Working Paper No. 1. New York: UNFPA, May 2019. Available at URL: https://www.unfpa. org/publications/policy-responses-low-fertility-how-eff ective-are-they (дата звернен- ня: 21.03.2020).
9. Th évenon O. Family Policies in OECD Countries: A Comparative Analysis. Population and Development Review 9. 2011. March. URL: https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2011.00390.x(дата звернення: 17.03.2020).
10. Mulder C. H. Population and housing: A two-sided relationship. Demographic Research. 2006. Vol. 15. Article 13. URL: https://www.demographic-research.org/volumes/vol15/ 13/15-13.pdf (дата звернення: 11.03.2020). https://doi.org/10.4054/DemRes.2006.15.13
11. Buelens M. Transnational analysis of local fertility: A spatial organisation depending on metropolitan contexts and natiоnal borders. Revue Quetelet. Quetelet Journal. 2019. Vol. 7/ N1. Avril. P. 101—133. URL: https://doi.org/10.14428/rqj2019.07.01.04 (дата звернення: 11.03.2020).
12. Urban Europe statistics on cities, towns and suburbs 2016 edition. URL: https://ec.europa. eu/eurostat/documents/3217494/7596823/KS-01-16-691-EN-N.pdf (дата звернення: 11.03.2020).
13. Luci-Greulich A., Thevenon O. The Impact of Family Policies on Fertility Trends in Developed Countries. European Journal of Population, 29 (4). 2013. URL: https://cutt.ly/ SkYWuCr (дата звернення: 11.03.2020). https://doi.org/10.1007/s10680-013-9295-4
14. Schubert H.-A. Encouraging Mothers The eff ect of German regional childcare policies on maternal employment between 2006 and 2018. URL: https://su.fi gshare.com/articles/ preprint/Encouraging_Mothers_The_eff ect_of_German_regional_childcare_policies_ on_maternal_employment_between_2006_and_2018/12833744 (дата звернення: 11.03.2020).
15. Suwada K. Agency in parents’ fertility behaviours — Gaps in the Polish family policy system. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/spol.12507; https://doi.org/10.1111/spol.12507 (дата звернення: 11.03.2020).
16. Family Report 2017: benefi ts, eff ects, trends / Federal Ministry for Family Aff airs, Senior Citizens, Women and Youth (Germany), 2018. URL: https://www.bmfsfj .de/blob/123200/ c5eed9e4f3242f9cfe95ee76ff d90fa6/familienreport-2017-englisch-data.pdf (дата звер- нення: 16.03.2020).
17. Kulu H., Vikat A. Fertility diff erences by housing type: The eff ect of housing conditions or of selective moves? URL: https://www.demographic-research.org/volumes/vol17/26/ default.htm (дата звернення: 19.03.2020). https://doi.org/10.4054/DemRes.2007.17.26
18. The relationship between population and housing. URL: http://www.iut.nu/wp-content/ uploads/2017/07/The-relationship-between-Population-and-Housing.pdf (дата звернен- ня: 15.03.2020).
19. Clark W. A. V. Do women delay family formation in expensive housing markets? Demographic Research. 2012. Vol. 27. Article 1. P. 1—24. https://doi.org/10.4054/DemRes.2012.27.1
20. Li A. Fertility and Housing Market: Australian Evidence. Thesis Submitted in fulfi llment of the requirements for the Degree of Doctor of Philosophy. Sydney, 2018. URL: https://ses. library.usyd.edu.au/bitstream/handle/2123/18877/2018_Ang_Li_thesis.pdf (дата звер- нення: 10.03.2020).
21. Когатько Ю. Л. Бідність сільських дітей в Україні. Демографія та соціальна еконо- міка. 2020. № 2 (40). С. 89—102. https://doi.org/10.15407/dse2020.02.089