ДЕПРИВАЦІЙНІ ІНДИКАТОРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БІДНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ознак депривації як непрямих індикаторів енергетичної бідності населення в контексті сталого людського розвитку. На основі узагальнення підходів до розуміння та оцінювання енергетичної бідності запропоновано розглядати паливну бідність як частину ширшого поняття енергетичної бідності населення, що охоплює не лише доступність і забезпечення енергетичними ресурсами та послугами, але й задоволення комплексу життєво важливих соціальних, економічних та екологічних потреб людини. Метою дослідження є аналіз енергетичної бідності населення на основі консенсусного підходу до оцінювання ознак депривації та визначення груп населення, найуразливіших до ризиків енергетичної бідності. Науковою новизною даної роботи є формулювання нового підходу до розширеного трактування енергетичної бідності в контексті сталого людського розвитку та використання консенсусного підходу в аналізі ознак депривації для визначення найуразливіших до ризиків енергетичної бідності груп населення в Україні. Ця мета обумовила застосування таких методів дослідження: узагальнення та системного аналізу, що дало змогу вивчи ти наявний науковий доробок щодо визначення енергетичної бідності населення та обґрунтувати методологію дослідження; статистичного аналізу та порівняння — для збору й систематизації даних, визначення переліку ознак депривації; абстрактно логічного — для формулювання висновків за результатами дослідження. Узагальнено світові та європейські підходи до розуміння і вимірювання енергетичної бідності. На базі доступних національних статистичних даних проаналізовані ознаки депривації як непрямі індикатори енергетичної бідності населення в Україні та визначені соціальнодемографічні групи, які мають підвищені ризики енергетичної бідності. У контексті сталого людського розвитку визначено необхідність глибшого теоретичного розуміння енергетичної бідності населення, що має поєднувати доступність і забезпечення енергетичними ресурсами та послугами із задоволенням життєво важливих соціальних, економічних та екологічних потреб людини. Аргументовано доцільність ви користання консенсусного підходу для оцінювання ознак депривації під час визначення найуразливіших до ризиків енергетичної бідності груп населення.

Література:

1. Jorgenson A., Alekseyko A., Giedraitis V. Energy consumption, human well-being and economic development in Central and Eastern European nations: A cautionary tale of sustainability. Energy Policy. 2014. No 66. С. 419—427. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2013.11.020
2. Green Jobs: Towards Decent Work in a Sustainable, Low-Carbon World. 2008. URL: https://www.ilo.org/global/topics/green-jobs/publications/WCMS_158727/lang--en/ index.htm (дата звернення: 10.10.2019).
3. Проблемы и пути решения энергетической бедности в Украине. NovostiUA.org. 09.02.2019. URL: http://novostiua.org/news/798334-problemy_i_puti_reshenija_energeticheskoj_ bednosti_v_ukraine (дата звернення: 14.10.2019).
4. Fuel poverty. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/ru/ словарь/ английский/fuel-poverty (дата звернення: 15.10.2019).
5. Th omson H., Snell C. Defi nitions and indicators of energy poverty across the EU. In: Energy poverty handbook / K. Csiba (Ed.). Brussels, 2016. С. 101—117.
6. Energy Poverty: Focusing on What Matters / P. Nussbaumer, M. Bazilian, V. Modi, K.K. Yumkella. OPHI Working Papers. 2011. No 42. С. 27.
7. Pye S., Dobbins A. Energy poverty and vulnerable consumers in the energy sector across the EU: analysis of policies and measures. INSIGHT_E. May, 2015. 91 p. URL: https:// ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/documents/INSIGHT_E_Energy%20Poverty% 20%20Main%20Report_FINAL.pdf (дата звернення: 20.10.2019).
8. Boardman B. Fuel Poverty: From Cold Homes to Aff ordable Warmth. London: Belhaven Press, 1991. 221 с.
9. Charlier D., Legendre B. Fuel Poverty: a Composite Index Approach. FAERE Working Paper. 2016. URL: https://ideas.repec.org/p/fae/ppaper/2016.06.html (дата звернення: 21.10.2019).
10. Hills J. Getting the measure of fuel poverty: Final Report of the Fuel Poverty Review. CASE report 72. 2012. URL: http://sticerd.lse.ac.uk/dps/case/cr/CASEreport72.pdf (дата звернення: 27.10.2019).
11. Писар Н.Б. Теоретико-методологічні засади формування і розвитку поляризо- ваного економічного простору в умовах глобалізації: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.03. Івано-Франківськ, 2019. 43 с. URL: https://www.nung.edu.ua/files/attachments/pysarnadiiaref.pdf#overlay-context=department/.../pdf (дата звернення: 01.11.2019).
12. Самооцінка домогосподарствами України доступності окремих товарів та послуг (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у жовтні 2017 року). Статистичний збірник / Державна служба статистики України. Київ, 2018. 116 с.
13. Collection Fuel poverty statistics. 2013. GOV.UK. URL: https://www.gov.uk/government/ collections/fuel-poverty-statistics (дата звернення: 04.11.2019).
14. Selecting Indicators to Measure Energy Poverty. Rotterdam: European Commission. DG Energy, Trinomics B.V, 2016. 130 с.
15. Lambert J.G., Hall C.A., Balogh S. Gupta A., Arnold M. Energy, EROI and quality of life. Energy Policy. 2014. No 64. P. 153—167. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2013.07.001
16. Sovacool B. K. Conceptualizing urban household energy use: Climbing the “Energy Services Ladder”. Energy Policy. 2011. No 39. P. 1659—1668. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2010.12.041
17. Healy J.D. Housing, Fuel Poverty and Health: A Pan-European Analysis. Healy. Aldershot: Ashgate, 2004. 250 с.
18. Th omson H., Snell C. Fuel Poverty Measurement in Europe: a Pilot Study. 2014. URL: http://fuelpoverty.eu/wp-content/uploads/2014/06/Fuel-Poverty-Measurement-in- Europe-Final-report-v2.pdf (дата звернення: 12.11.2019).
19. Petrova S., Gentile M., Mäkinen I.H., Bouzarovski S. Perceptions of thermal comfort and housing quality: exploring the microgeographies of energy poverty in Stakhanov, Ukraine. Environment and Planning A. 2013. No 45. P. 1240—1257. https://doi.org/10.1068/a45132
20. Poverty and social exclusion in Britain / [D. Gordon, L. Adelman, K. Ashworth et al.]. York: Joseph Rowntree Foundation, 2000. 102 с.
21. Human Development Indices and Indicators 2018 Statistical Update. UNDP. UNDP Human Development Report Offi ce, New York. 2018. URL: http://hdr.undp.org/ sites/default/fi les/2018_human_development_statistical_update.pdf (дата звернення: 05.10.2019).
22. Maslow A.H. A Th eory of Human Motivation. Psychological Review. 1943. No 50. P. 370—396. https://doi.org/10.1037/h0054346
23. Полякова С.В., Новосільська Т.В. Бідність населення за споживанням: нові виміри. Демографія та соціальна економіка. 2015. No1. С. 22—31. https://doi.org/10.15407/dse2015.01.022
24. Енергетична бідність: проблеми та підходи в ЄС та Україні. Енергетичні рефор- ми. 07.02.2019. URL: http://enref.org/books/analitychna-zapyska-enerhetychna-bidnist- problemy-ta-pidhody-v-es-ta-ukrajini/ (дата звернення: 15.10.2019).
25. Методика комплексної оцінки бідності. 2017. Ліга-Закон. URL: http://search.ligazakon. ua/l_doc2.nsf/link1/RE30596.html (дата звернення: 14.10.2019).
26. Климов И.А. Депривация. Большая российская энциклопедия. Т. 8. М., 2007. URL: https://bigenc.ru/sociology/text/1948445 (дата звернення: 15.11.2019).
27. Як подолати енергетичну бідність в Україні: 7 ключових тез експертної дискусії. Medium. 07.02.2019. URL: https://medium.com/@reforms/як-подолати-енергетичну- бідність-в-україні-7-ключових-тез-експертної-дискусії-991075ab4243 (дата звер- нення: 22.11.2019).