МІГРАЦІЯ ЯК ВИКЛИК, ДЖЕРЕЛО ТА ІНСТРУМЕНТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ

Автор(и)

  • Олена Малиновська Національний інститут стратегічних досліджень https://orcid.org/0000-0001-5305-0253

Ключові слова:

міграція, соціально-економічна стійкість, психологічна резильєнтність, внутрішньо переміщені особи (ВПО), біженці, війна в Україні

Анотація

В умовах широкомасштабної затяжної війни та спричинених нею масових вимушених переміщень населення України дослідження стійкості держави та впливу міграційних процесів на індивідуальну та суспільну стійкість є надзвичайно актуальними. У зв’язку з цим метою статті є аналіз взаємозв’язку стійкості та міграції в конкретно історичній ситуації України. Для її досягнення застосовані загальнонаукові методи пізнання: системний, структурно-функціональний, порівняльний, історичний. Новизна отриманих результатів полягає у виявленні співвідношення між міграцією та стійкістю, формуванні пропозицій щодо заходів міграційної політики, спрямованих на посилення стійкості окремих осіб та суспільства загалом у контексті міграції.

У статті доведено амбівалентний вплив міграції на стійкість, яка є викликом і водночас інструментом індивідуальної й суспільної стійкості в умовах глобальних криз. Показано, що вимушені переміщення населення породжують значні соціальні, економічні, культурні та політичні ризики, але водночас й рятують від загрози життю та здоров’ю людей, відкривають можливості для відбудови життя та подальшого розвитку. З’ясовано, що на індивідуальному рівні міграція супроводжується втратою соціальних зв’язків, маргіналізацією та психологічними травмами, однак формує нові адаптивні стратегії та життєстійкість. На макрорівні для країн походження відплив населення знижує тиск на ринок праці та соціальні фонди, обумовлює надходження переказів, тобто додаткових коштів, важливих для домогосподарств та національної економіки, сприяє розвитку людського капіталу завдяки набутим мігрантами під час перебування за кордоном новим знанням та навичкам, натомість загрожує демографічними втратами та відтоком мізків. Для країн призначення прибуття мігрантів забезпечує економічне зростання й оновлення робочої сили, хоча створює додаткові виклики для соціальної єдності, може викликати радикалізацію суспільства та активізацію правих сил. Амбівалентним є вплив міграції на культурну та політичну стійкість. Збереження національної ідентичності, мови, культури перетворилося для біженців війни з України на акт опору та підвищення стресостійкості і також на засіб пропагування української культури в зарубіжних державах. Але культурна стійкість українців за кордоном, передусім дітей та молоді, що виростають у чужокультурному середовищі, піддається серйозним випробуванням. У сфері політичній українці за кордоном є агентами народної дипломатії, впливають на громадську думку в країнах перебування, тим самим стимулюють уряди підтримувати Україну. Попри серйозні негативні наслідки, масова присутність українців за кордоном сприяє зростанню міжнародної легітимності держави, формує нові канали впливу на міжнародні відносини через діаспору.

З викладеного зроблено висновок, що стійкість є суспільно важливим феноменом і має бути метою політичної діяльності. Міграційна політика як інструмент управління кризами, зокрема протидії руйнівним наслідкам масових вимушених переміщень населення внаслідок збройного конфлікту, має бути спрямована не лише на мінімізацію ризиків, а й на використання потенціалу міграції як ресурсу для відновлення та сталого розвитку України в умовах війни й післявоєнної відбудови. Серед напрямів такої політики — віднайдення сталого рішення проблем внутрішніх переміщених осіб як в інтересах переселенців, так і громад, що їх приймають, створення умов для повернення біженців війни на Батьківщину, зміцнення зв’язків з українцями за кордоном як частиною української нації.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. UNDRR (2015). Sendai Framework Terminology on Disaster Risk Reduction. https://www.undrr.org/terminology/resilience

2. Bulek, M., & Lutsevych, O. (2020). Resilient Ukraine: Protecting society from Russian aggression. https://www.chathamhouse.org/sites/default/files/2020-10/2020-09-17-resilientukraine-boulegue-lutsevych-ukainian.pdf

[Булек, М., & Луцевич, О. (2020). Стійка Україна. Захист суспільства від російської агресії].

3. Keck, M., & Sakdapolrak, P. (2013). What Is Social Resilience? Lessons Learned and Ways Forward. Erdkunde, 67, 5—18. https://doi.org/10.3112/erdkunde.2013.01.02

4. Anderson, B., Poeschel, F., & Ruhs, M. (2020). COVID-19 and systemic resilience: What role for migrant workers? International Organization for Migration (IOM). Geneva. https://publications.iom.int/system/files/pdf/systematic-resilience.pdf

5. Pavlyk, N., Gordon, M., & Olentsevych, N. (2024). Social integration of internally displaced persons in host communities: Survey results. Social Pedagogy: Theory and Practice, 2, 73—79. https://doi.org/10.12958/1817-3764-2024-2-73-79

[Павлик, Н., Гордон, М., & Оленцевич Н. (2024). Соціальна інтеграція людей зі статусом ВПО у приймаючих громадах: результати опитування. Соціальна педагогіка: теорія та практика, 2, 73—79].

6. Myronovych, S., Machlouzarides, M., Sereda, P., & Dagli-Hustings, I. (2024). Sharp wave 3. Big picture report. Resilience during the Full-Scale War. Data from 2022, 2023 and 2024. UNDP. https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2024-07/doc_pfrukr24_ wave_3_report_v4.pdf

7. UNHCR, & Ombudsman (2025). Protection survey in Ukraine No. 1. https://drive. google.com/file/d/1JhVsTgW3GD9lVDZG7KJl5VbSRV_aLOPT/view?fbclid=IwY2xjawL7IONleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFoT2t6RjVOdE5QV0xaMGhUAR62O _p8o1UgdLmp9d_XJExxcnj9Rq268qY5l3TRUsHnnErqmRoQ84Vf1o11gA_aem_7Xratz1 P438 EjmY8P6nMNw

[УВКБ ООН, & Омбудсмен (2025). Опитування з питань захисту в Україні № 1].

8. Shvarts, K. (2024). Millions of broken families due to the war. Unian. https://www.unian. ua/society/viyna-v-ukrajini-milyoni-rozbitih-simey-the-economist-rozkriv-glibinutragediji-12684618.html?utm_source=chatgpt.com

[Шварц К. (2024). Мільйони розбитих сімей через війну. УНІАН].

9. Aiyar, S., Barkbu, B. B., …. & Topalova, P. et al. (2016). The Refugee Surge in Europe: Economic Challenges. Staff Discussion Notes, 2016/002. https://doi.org/10.5089/97815 13552590.006

10. Kozhemiakin, S. (2025). Poland earned billions of dollars from Ukrainians: An impressive amount revealed. oboz.ua. https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/economy/ polscha-zarobila-milyardi-dolariv-na-ukraintsyah-nazvano-vrazhayuchu-sumu.htm?utm_ source=chatgpt.com

[Кожемякін, С. (2025). Польща заробила мільярди доларів на українцях: названо вражаючу суму. oboz.ua].

11. Deloitte, & UNHCR (2025). Analysis of the impact of refugees from Ukraine on the economy of Poland. https://data.unhcr.org/en/documents/details/116621

12. IMPACT (2025). Getting by, not moving up: Labour Market Integration of Ukrainian Women Refugees in Poland — Longitudinal Survey of Ukrainian Refugees, Round 32. https://reliefweb.int/report/poland/getting-not-moving-labour-market-integrationukrainian-women-refugees-poland-longitudinal-survey-ukrainian-refugees-round-32- may-2025-enuk?utm_source=chatgpt.com

13. Schwartz, D. (2025). Almost 300 thousand Ukrainians are employed in Germany. DW. https://www.dw.com/uk/v-nimeccini-pracevlastovani-majze-300-tisac-ukrainciv/a-71673400#:~:text=...

[Шварц Д. (2025). В Німеччині працевлаштовані майже 300 тисяч українців. DW].

14. UK Government (2025). Analysis of Ukrainian Nationals in employment in the UK, March 2022 to June 2025. GOV.UK. https://www.gov.uk/government/publications/analysisof-ukrainian-nationals-entering-employment-in-the-uk

15. Sologoub, I. (2024). Return or stay? What factors impact the decisions of Ukrainian refugees. Vox Ukraine. https://voxukraine.org/povernutysya-chy-zalyshytysya-yaki-chynnykyvplyvayut-na-rishennya-ukrayinskyh-bizhentsiv#_ftnref2

[Cологуб, І. (2024). Повернутися чи залишитися? Які чинники впливають на рішення українських біженців. Вокс Україна].

16. NBU (2024). Private remittances. https://bank.gov.ua/files/ES/Perekaz_y.pdf?utm_source= chatgpt.com

[НБУ (2024). Приватні перекази].

17. Worldbank (2025). Ukraine. https://data.worldbank.org/country/ukraine?locale=ru&utm_ source=chatgpt.com

18. Edwards, M., & Berdynskykh, K. (2024). Ukraine lays its tracks to Europe. https://foreignpolicy.com/2024/07/04/ukraine-trains-railways-transit-war-russia-europe/

19. Świdrowska, E. & Stano, K. (2025). Refugee students from Ukraine in Polish schools. Whath as changed in the 2024/2025 school year? Data analysis report. Center for Citizenship Education in cooperation with the United Nations Children’s Fund (UNICEF). https://ceo.org.pl/wp-content/uploads/2025/01/Enrollment-report_CEO_UNICEF_ 10.2024_ENG-1.pdf

20. Pavlyuk, O. (2025). A record number of Ukrainian students are studying in Germany. European Pravda. https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/07/14/7215911/#:~:text=...

[Павлюк, О. (2025). У Німеччині вчиться рекордна кількість українських учнів. Європейська правда].

21. Gorbachev, S. (2025). Almost 356,000 Ukrainian children study simultaneously in two schools: remotely in Ukraine and in-person abroad. New Ukrainian School. https://nus. org.ua/2025/02/05/majzhe-356-tysyach-ukrayinskyh-ditej-navchayetsya-odnochasno-udvoh-shkolah-dystantsijno-v-ukrayinskij-i-ochno-za-kordonom-mon/...

[Горбачов, С. (2025). Майже 356 тисяч українських дітей навчається одночасно у двох школах: дистанційно в українській і очно за кордоном. Нова Українська школа].

22. National University «Lviv Polytechnic» (2023). MIOC presented the results of the study «Ukrainian schooling abroad: How the war in Ukraine affected it». https://lpnu.ua/news/ miok-prezentuvav-rezultaty-doslidzhennia-ukrainske-shkilnytstvo-za-kordonom-iakvplynula-viina?utm_source=chatgpt.com

[Національний університет «Львівська політехніка» (2023). МІОК презентував результати дослідження «Українське шкільництво за кордоном: як вплинула війна в Україні»].

23. Bezpyatchuk, Zh., & Karpyak, O. (2021). «Dead Land» of Donbas: How Flooded Mines Are Destroying the Region. BBC News Ukraine. https://www.bbc.com/ukrainian/features58360575

[Безп’ятчук, Ж., & Карп’як, О. (2021). «Мертва земля» Донбасу. Як затоплені шахти знищують регіон. BBC News Україна].

24. Public Health Center of Ukraine. (2025). The war that destroys all living things. https:// phc.org.ua/news/viyna-scho-znischue-vse-zhive-u-den-dovkillya-govorimo-proekologichni-naslidki-rosiyskoi

[Центр громадського здоров’я України (2025). Війна, що знищує все живе].

25. ІОМ (2024). Pathway for regular migration: perceptions of migrant workers and recovery in Ukraine. https://ukraine.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1861/files/documents/2025-01/iom_ ukr_pathways-for-regular-migration_perceptions-of-migrant-workers-and-recovery-inukraine_july-2024.pdf

26. Rating Group (2023). Sociological survey for Independence Day. https://www.ratinggroup. ua/news/soc-olog-chne-dosl-dzhennya-do-dnya-nezalezhno-uyavlennya-pro-patr-otizmta-maybutn-ukra-ni-16-20-se

[Rating Group (2023). Соціологічне дослідження до Дня Незалежності].

27. Andrushko, Y., & Lanza, S. T. (2024). Exploring Resilience and Its Determinants in the Forced Migration of Ukrainian Citizens: A Psychological Perspective. International Journal of Environmental Research and Public Health, 21 (11), 1409. https://doi.org/10.3390/ijerph21111409

28. Regulation (EU) 2021/241 of the European Parliament and of the Council of 12 February 2021 establishing the Recovery and Resilience Facility (2021). Official Journal of the European Union. http://data.europa.eu/eli/reg/2021/241/oj

Біографія автора

Олена Малиновська, Національний інститут стратегічних досліджень

д-р наук з держ. упр., старш. наук. співроб., голов. наук. співроб.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-10

Як цитувати

Малиновська, О. (2025). МІГРАЦІЯ ЯК ВИКЛИК, ДЖЕРЕЛО ТА ІНСТРУМЕНТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА СУСПІЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ. Демографія та соціальна економіка, 62(4), 79–96. вилучено із https://dse.org.ua/ojs/index.php/dse/article/view/268

Номер

Розділ

Соціально-демографічні процеси

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають