КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Анотація

Теоретичні та практичні аспекти демографічної резильєнтності тривалий час досліджуються закордонними вченими та організаціями. Проте для кожної країни ці питання потребують окремого аналізу та адаптації до конкретних умов. Метою дослідження є визначення місця демографічної резильєнтності та її складових у загальній системі резильєнтності задля формування головних напрямів досягнення резильєнтності українського суспільства в повоєнний період. У дослідженні застосовано абстрактно-логічний, соціологічний, класифікаційно-аналітичний методи та синергетичний підхід. Наукова новизна роботи полягає в формуванні концептуальних засад дослідження демографічної резильєнтності українського суспільства в сучасних умовах. Надано авторське визначення демографічної резильєнтності як здатності за безпечувати зміну поколінь, утримувати бажаний демографічний баланс, підтримувати основні функції та соціальні структури, мінімізуючи негативні наслідки потрясінь та сприяючи відновленню. Запропоновано такі складові демографічної резильєнтності: репродуктивну резильєнтність, резильєнтність статево-вікової структури, сім’ї, окремих соціальних груп, життєзбереження, резильєнтність системи охорони здоров’я та міграційну резильєнтність. Показано взаємозв’язок цих складових із економічною та соціальною резильєнтністю, освітою та реалізацією «демографічного дивіденду». Запропоновано критерії оцінки кожної зі складових демографічної резильєнтності. Резильєнтність системи охорони здоров’я та резильєнтність здоров’я розглянуто як окремі, але взаємопов’язані складові демографічної резильєнтності, кожна з яких є комплексною і перебуває під впливом численних факторів. Міграційну складову проаналізовано у контексті імміграції та еміграції, а також з точки зору розміщення та адаптації внутрішньо переміщених осіб. На демографічну резильєнтність України вплинула як епідемія Covid-19, так і, більш суттєво, повномасштабна російсько-українська війна. Ці події зумовлюють необхідність подальшої кількісної оцінки складових демографічної резильєнтності та розробки конкретних заходів з її посилення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Yates T. M., Tyrell F. A., Masten A. S. Resilience Theory and the Practice of Positive Psychology From Individuals to Societies. In: Positive Psychology in Practice: Promoting Human Flourishing in Work, Health, Education, and Everyday Life. 2015. P. 773—788. https://doi.org/10.1002/9781118996874.CH44
2. Brende В., Sternfels В. Resilience for sustainable, inclusive growth. McKinsey & Company. 2022. URL: https://www.mckinsey.com/capabilities/risk-and-resilience/our-insights/resilience-for-sustainable-inclusive-growth#/ (дата звернення: 10.05.2024).
3. Capdevila P., Stott I., Beger M., Salguero-Gómez R. Towards a Comparative Framework of Demographic Resilience. Trends in Ecology and Evolution. 2020. Vol. 35 (9). P. 776—786. https://doi.org/10.1016/j.tree.2020.05.001
4. Demographic Resilience Programme for Europe & Central Asia (July 2020). UNFPA Eastern Europe & Central Asia Regional Office. URL: https://eeca.unfpa.org/en/publications/demographic-resilience-programme-europe-central-asia
5. UNCDF: Gender Equality Strategy 2022-2025. URL: https://www.uncdf.org/article/8413/uncdf-gender-equality-strategy-2022-2025 (дата звернення: 15.09.2023).
6. Akbar M., Preston V. Migration and resilience. Exploring the stock of knowledge. York University, 2019. 45 p. URL: https://bmrc-irmu.info.yorku.ca/ files/2019/10/Immigrantsand-Resilience-Working-Paper_Final_new7.pdf?x15611 (дата звернення: 06.11.2023).
7. United Nations. World Population Prospects 2019: Methodology of the United Nations Population Estimates and Projections. 2019. URL: https://population.un.org/wpp/Publications/Files/WPP2019_Methodology.pdf (дата звернення: 16.09.2023).
8. Пирожков С. І., Божок Є. В., Хамітов Н. В. Національна стійкість (резильєнтність) країни: стратегія і тактика випередження гібридних загроз. Вісник НАН України. 2021. № 8. С. 74—82. https://doi.org/10.15407/visn2021.08.074
9. World Bank. World Development Report 2021: Data for Better Lives. URL: https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2021/ (дата звернення: 15.09.2023).
10. Аксьонова С. Ю., Шевчук П. Е. Характеристики демографічної резильєнтності населення України у період пандемії Covid-19. Демографія та соціальна економіка. Т. 2 (56). С. 3—24. https://doi.org/10.15407/dse2024.02.003
11. Saputro G. E., Suwito S. Economic resilience in asymmetric warfare. Jurnal Pertahanan: Media Informasi tentang Kajian dan Strategi Pertahanan yang Mengedepankan. Identity, Nasionalism dan Integrity. 2022. Vol. 8. No 1. P. 109—117. http://dx.doi.org/10.33172/jp.v8i1.1587
12. Strier K. B. The limits of resilience. Primates. 2021. Iss. 62. P. 861—868. https://doi.org/10.1007/s10329-021-00953-3
13. De Souza R.-M. Demographic Resilience: Linking Population Dynamics, the Environment, and Security. The SAIS Review of International Affairs. 2015. Vol. 35(1). P. 17—27. https://doi.org/10.1353/sais.2015.0017
14. Аксьонова С. Ю., Потіха Т. Я. Репродуктивна резильєнтність. Perspectives of contem porary science: theory and practice: Proceedings of VIII International Scientific and Practical Conference Lviv, 2024. P. 382—388. URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2024/09/PERSPECTIVES-OF-CONTEMPORARY-SCIENCE-THEORY-ANDPRACTICE-16-18.09.2024.pdf (дата звернення: 19.10.2024).
15. Pool I. Demographic dividends: Determinants of development or merely windows of opportunity. Ageing Horizons. 2007. Vol. 7. P. 28—35.
16. Vallin J. The demographic window: an opportunity to be seized. Asian Population Studies. 2005. Vol. 1(2). P. 149—167. https://doi.org/10.1080/17441730500317170
17. Ven R. V. D., Smits J. The demographic window of opportunity: age structure and sub-national economic growth in developing countries. NICE Working Paper Series. 2011. P. 11—102.
18. Bloom D. E., Canning D., Fink G., Finlay J. E. Fertility, female labour force participation, and the demographic dividend. Journal of Economic Growth. 2009. Vol. 14. P. 79—101. https://doi.org/10.1007/s10887-009-9039-9
19. Cummins M. Population Dynamics and the Demographic Dividend Potential of Eastern and Southern Africa: A Primer. 2019. https://doi.org/10.2139/ssrn.3523552
20. Bloom D., Canning D., Sevilla J. The demographic dividend: A new perspective on the economic consequences of population change. Rand Corporation, 2003. https://doi.org/10.7249/MR1274
21. United Nations. Department of Economic and Social Affairs. World Population to 2300. New York: United Nations, 2004. 399 p.
22. Prskawetz A., Sambt J. Economic support ratios and the demographic dividend in Europe. Demographic Research. 2014. Vol. 30. P. 963—1010. https://doi.org/10.4054/DemRes.2014.30.34
23. Kruk M. E., Ling E. J., Bitton A. et al. Building resilient health systems: A proposal for a resilience index. BMJ. 2017. 357. https://doi.org/10.1136/bmj.j2323
24. Fridell M., Edwin S., von Schreeb J., Saulnier D. D. Health System Resilience: What Are We Talking About? A Scoping Review Mapping Characteristics and Keywords. Inter national Journal of Health Policy and Management. Vol. 9(1). P. 6—16. https://doi.org/10.15171/ijhpm.2019.71
25. Zheliuk T., Shushpanov D., Zhukovska A., Ostroverkhov V., Brechko O., Matsyk V. Digitalization as a Tool for Healthcare System Resilience. 14th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT). Ceske Budejovice, Czech Republic, 2024. P. 427—433. https://doi.org/10.1109/ACIT62333.2024.10712616
26. Khalil M., Ravaghi H., Samhouri D., Abo J., Ali A., Sakr H. et al. What is «hospital re silience»? A scoping review on conceptualization, operationalization, and evaluation. Fro ntiers in public health. 2022. Vol. 10. 1009400. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.1009400
27. Wulff K., Donato D., Lurie N. What is health resilience and how can we build it? Annual review of public health. 2015. Vol. 36. P. 361—374. https://doi.org/10.1146/annurevpublhealth-031914-122829
28. Velickovic K., Rahm Hallberg I., Axelsson U. et al. Psychometric properties of the ConnorDavidson Resilience Scale (CD-RISC) in a non-clinical population in Sweden. Health and Quality of Life Outcomes. 2020. Vol. 18. 132. https://doi.org/10.1186/s12955-020-01383-3
29. Smith B. W., Dalen J., Wiggins K., Tooley E., Christopher P., Bernard J. The brief resilience scale: assessing the ability to bounce back. International journal of behavioral medicine. 2008. Vol. 15(3). P. 194—200. https://doi.org/10.1080/10705500802222972
30. Resilient American Communities. 2024. URL: http://surl.li/xqxmun (дата звернення: 09.10.2024).
31. Позняк О., Гаврилюк О., Майданік І. Міграційна резільєнтність: визначення поняття. Модернізація економіки в контексті інноваційного розвитку сучасного суспільства. Матеріали доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції (16—17 листопада 2023 р.) / відп. ред. Л. М. Горбач. Луцьк: Волинський інститут імені В’ячеслава Липинського ПрАТ «ВНЗ «МАУП», 2023. 231 с. С. 138—142.
32. Resilient migration. Tools for the emotional rescue of migrant children and adolescents. UNICEF. ODI. 2017. URL: https://www.unicef.org/mexico/media/4876/file/Resilient%20Migration%202020.pdf (дата звернення: 09.11.2023).
33. Preston V., Shields J., Akbar M. Migration and Resilience in Urban Canada: Why Social Resilience, Why Now? International Migration & Integration. 2022. Vol. 23. P. 1421—1441. https://doi.org/10.1007/s12134-021-00893-3
34. World Bank. Coping with Shocks: Migration and the Road to Resilience. South Asia Economic Focus; Fall 2022. Washington, DC: World Bank, 2022. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/38066 (дата звернення: 02.11.2023).
35. Українське суспільство: міграційний вимір: нац. доповідь / Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. Київ, 2018. 396 с.
36. The ‘Immigration Dividend’ in a World of Demographic Turbulence. Mixed Migration Centre. URL: https://mixedmigration.org/articles/the-immigration-dividend-in-a-worldof-demographic-turbulence/ (дата звернення: 03.10.2023).
37. Johnson J. H., Kenan Jr. W. R. Institute Insights: Migration Dividends: From Driving Economic Development to Creating Equitable Gains. Kenan Institute of Private Enterprise, 2019. URL: https://kenaninstitute.unc.edu/news-media/institute-insights-migrationdividends-from-driving-economic-development-to-creating-equitable-gains/ (дата звернення: 27.10.2023).
38. Позняк О. Міграційні дивіденди: досвід досліджень та українські реалії. Сучасні тренди соціально-економічних перетворень та інтелектуалізації суспільства в умовах сталого розвитку: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Запоріжжя, 10 листоп. 2023 р.). Запоріжжя: НУ «Запорізька політехніка», 2023. 409 с. С. 300—302. URL: https://zp.edu.ua/uploads/dept_s&r/2023/conf/1.7/STSEPtaIS_2023_proc.pdf (дата звернення: 04.10.2023).
39. Лібанова Е. М., Позняк О. В., Цимбал О. І. Масштаби та наслідки вимушеної міграції населення України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Демографія та соціальна економіка. 2022. Т. 2 (48). С. 37—57. https://doi.org/10.15407/dse2022.02.037
40. Майданік І. Грошові перекази в Україні впродовж повномасштабної війни. Демографія та соціальна економіка. 2023. Т. 3 (53). С. 18—32. https://doi.org/10.15407/dse2023.03.018
41. Tuccio M., Wahba J. Social Remittances. GLO Discussion Paper, No. 609. Global Labor Organization (GLO). Essen, 2020. URL: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/222445/1/GLO-DP-0609.pdf. https://doi.org/10.1007/978-3-319-57365-6_112-1
42. Степанова О. В. Накопичення соціального капіталу в системі інтеграції мігрантів. Ефективна економіка. 2012. № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=960 (дата звернення: 14.11.2023).