РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СОЦІОЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДО ШОКІВ, СПРИЧИНЕНИХ ВІЙНОЮ: СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ І РЕАГУВАННЯ

Автор(и)

  • Елла Лібанова Інститут демографії та проблем якості життя НАН України https://orcid.org/0000-0001-7170-7159

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2024.04.003

Ключові слова:

резильєнтність, шоки, спричинені війною, аспекти резильєнтності, вимірювання і прогнозування ризиків та можливостей, суб’єкти та інструменти, роль домогосподарств у соціо-економічної резильєнтності під час війни

Анотація

Повномасштабна агресія РФ спричинила низку принципово нових для України шоків, на пристосування до яких не було ні економічних, ні хронологічних ресурсів. Здатність передбачати можливі удари, швидко оговтуватись від потрясінь і пристосовуватись до нової реальності (постійних бомбардувань, руйнування житла, відсутності електроенергії, мобілізації, недоступності зручних транспортних зв’язків з іншими краї нами тощо) набула критичного значення.

Сила і характер воєнних шоків визначають нові методи й інструменти їх передбачення і вимірювання, що є вкрай складним в умовах неминучого під час війни обмеження інформації — як суцільної, так і вибіркової. За таких умов вимірювання фактичного стану системи після початку дії шоків спирається на моделі та big data, а оцінювання та прогнозування, передусім exante, — на моніторинг, зокрема на визначені траєкторії розвитку. Визначення можливих реакцій на наслідки шоків потребує з’ясування основних аспектів формування та реалізації резильєнтності (природноресурсний, економічний, демографічний, соціопсихологічний) з урахуванням їх взаємо зв’язків та різної швидкості змін, повноважень і можливостей окремих суб’єктів управління (наднаціональних, національних, локальних, особистісних), як-от з’ясування специфічної ролі ресурсів домогосподарств та їхньої споживчої поведінки.

Особливої ваги набуває масштаб системи та відповідні інструменти реагування, орієнтація на моно- чи полісуб’єктне управління, на механізми координації та формальність / неформальність інституцій. В Україні дуже важливими виявилися неформальні інституції переважно локального рівня (територіальна оборона, волонтерський рух тощо).

ЛІТЕРАТУРА

  1. Bruneau M., Reinhorn A. Overview of the Resilience Concept. Proceedings of the 8th US National Conference on Earthquake Engineering. 2006. P. 18—22. URL: https://api.semanticscholar.org/CorpusID:39468936 (дата звернення: 01.10.2024).
  2. Béné C., Wood R. G., Newsham A., Davies M. Resilience: New Utopia or New Tyranny? Reflection about the Potentials and Limits of the Concept of Resilience in Relation to Vulnerability Reduction Programmes. IDS Working Papers. 2012. 1—61. https://doi.org/10.1111/j.2040-0209.2012.00405.x
  3. Keck M., Sakdapolrak P. What Is Social Resilience? Lessons Learned and Ways Forward. 2013. Iss. 67 (1). P. 5—19. URL: http://www.jstor.org/stable/23595352. https://doi.org/10.3112/erdkunde.2013.01.02
  4. ECR2 Economic Crisis: Resilience of Regions, Final Report. EPSON. European Commission. URL: https://archive.espon.eu/sites/default/files/attachments/Scientific_report.pdf (дата звернення: 01.10.2024).
  5. Navracsics T., Sucha V., Wahlstroem M. et. al. The Challenge of Resilience in a Globalised Publications Office of the European Union. 2015. https://doi.org/10.2788/010872 (print), https://doi.org/10.2788/771635 (online).
  6. Gherghina S., Volintiru C., Stefan G., Agachi A. Understanding Local Resilience: Definitions, Dimension, and Measurement. Research Report, October 2021. ASPEN Institute, 2022. URL: https://locres.eu/wp-content/uploads/2022/02/Raport-Oct-21_logo.pdf (дата звернення: 02.10.2024).
  7. Carlson J. L., Haffenden R. A., Bassett G. W., Buehring W. A., Collins III, M. J., Folga S. M. et al. Resilience: Theory and Application. United States. 2012. https://doi.org/10.2172/1044521
  8. Masik G. The concept of resilience: Dimensions, properties of resilient systems and spatial scales of resilience. Geographia Polonica. 2023. Iss. 95 (4). P. 295—310. https://doi.org/10.7163/GPol.0237
  9. Manca A. R., Benczur P., Giovannini, E. Building a Scientific Narrative Towards a More Resilient EU Society. Part 1: A Conceptual Framework. Joint Research Centre, European 2017. Р. 3, 8. https://doi.org/10.2760/635528
  10. Demographic Resilience Programme for Europe & Central Asia. UNFPA Eastern Europe & Central Asia Regional Office. 2020. URL: https://eeca.unfpa.org/en/publications/demographic-resilience-programme-europe-central-asia (дата звернення: 01.10.2024).
  11. Investing in women’s rights to build demographic resilience. China Daily. 2024. URL: https://www.chinadaily.com.cn/a/202208/24/WS63057ca0a310fd2b29e73e97.html (дата звернення: 02.10.2024).
  12. Squires R., White I. Resilience and housing markets: Who is it really for? Land Use Policy. Iss. 81. P. 167—174. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2018.10.018
  13. Тимофій Милованов. 2024. URL: https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=2917958245040005&id=100004775745586&mibextid=WC7FNe&rdid=F5zGicvR3y1zcL0h (дата звернення: 01.10.2024).
  14. National Research Council. Disaster Resilience: A National Imperative. Washington, DC: The National Academies Press, 2012. https://doi.org/10.17226/13457
  15. Clark-Ginsberg A. et al. Practitioner approaches to measuring community resilience: The analysis of the resilience of communities to disasters toolkit. International. Journal of Disaster Risk Reduction, 2020. Iss. 50. P. 1—10. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2020.101714
  16. Лібанова Е., Романюк С. Концептуалізація полісуб’єктного управління в соціальних відносинах. Демографія і соціальна економіка. 2023. № 3 (53). С. 33—53. https://doi.org/10.15407/dse2023.03.033
  17. Peters B. G. Is governance for everybody? Policy and Society. 2014. Iss. 33 (4). P. 301—306. https://doi.org/10.1016/j.polsoc.2014.10.005
  18. Simon H. A. Administrative Behavior. A Study of Decision-Making Process in Administrative Third Edition. The Free Press, Collier Macmillan Publishers, London, UK, 1976.
  19. Davoudi S., Evans E., Governa F., Santangelo M. Territorial Governance in the Making. Approaches, Methodologies, Practices. Boletin de la A.G.E. 2008. Iss. 46. P. 33—52.
  20. North D. C. Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge University Press, 1990. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678
  21. Van Assche K., Beunen R., Duineveld M. Formal / Informal Dialectics and the SelfTransformation of Spatial Planning Systems: An Exploration. Administration & Society, Iss. 46 (6). P. 654—683. https://doi.org/10.1177/0095399712469194

Біографія автора

Елла Лібанова, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України

акад. НАН України, д-р екон. наук, проф.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-23

Як цитувати

Лібанова, Е. (2024). РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СОЦІОЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ДО ШОКІВ, СПРИЧИНЕНИХ ВІЙНОЮ: СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ І РЕАГУВАННЯ. Демографія та соціальна економіка, 58(4), 3–23. https://doi.org/10.15407/dse2024.04.003

Номер

Розділ

Теоретичні проблеми демографії