РОЛЬ РЕЗИЛІЄНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ВІДНОВЛЕННІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД УКРАЇНИ

Анотація

Актуальність дослідження резильєнтного потенціалу громадських організацій України зумовлена їх вагомістю у відновленні територіальних громад в обмежених часових рамках та ресурсному забезпеченні. Метою статті є обґрунтування резильєнтного потенціалу громадських організацій як дієвого інструмента підвищення адаптаційних можливостей і здатності до самоорганізації громадської спільноти, пом’якшення руйнівних наслідків та пришвидшення відновлення територіальних громад у воєнний і повоєнний періоди російсько-української війни. Новизна статті полягає у визначенні впливу громадських організацій на резильєнтне відновлення територіальних громад в умовах російсько-української війни. Дослідження здійснено з використанням методу системного підходу, прийомів абстрагування й узагальнення, функціонального та порівняльного аналізу, статистичних методів та аналізу даних, графічного методу. Вплив громадських організацій на резильєнтність територіальних громад проаналізовано за допомогою кореляційно-регресійного аналізу; за критерієм значущості та наявності причинно-наслідкового зв’язку відібрано показники, які визначають резильєнтний потенціал територіальних громад країни: доходність місцевих бюджетів на одну особу, грошові доходи домогосподарств, кількість неформально зайнятого населення як ознака тіньової економіки. Розкрито основні функції громадських організацій у забезпеченні резильєнтності територіальних громад. Обґрунтовано, що найбільш ефективними інструментами впливу громадських організацій на забезпечення резильєнтності громад в умовах воєнного і повоєнного періоду є активні засоби (сприяння мобільності громадян, формування громадської думки, громадський контроль) та сегментні інструменти (вплив на певні категорії населення, інфраструктурні об’єкти, території тощо) з фіксованим ефектом (правова допомога внутрішньо переміщеним особам, відновлення поруйнованого житла та закладів охорони здоров’я, покращення епідемічних умов проживання, забезпечення роботи гуманітарного осередку, збір необхідної інформації).

ЛІТЕРАТУРА

1. Портніков В. Елла Лібанова: Ізраїльська модель економіки під час війни є найкращою для України. Еспресо TV. 25 лют. 2024 р. URL: https://espreso.tv/ekonomika-ellalibanova-izrailska-model-ekonomiki-pid-chas-viyni-e-naykrashchoyu-dlya-ukrainii (дата звернення: 11.06.2024).
2. Заяць Т. А., Кравцова Т. Г. Соціально-економічний потенціал громад України в умовах ведення воєнних дій. Ефективна економіка. 2022. № 7. https://doi.org/10.32702/ 2307-2105.2022.7.5
3. Zaiats Т., Kravtsova Т. Responsibility in socio-economic policy of communities: principles and problems of implementation. The scientific heritage. 2022. 93 (93) Р. 25—32.
4. Заяць Т. А., Звонар В. П., Новак І. М., Жаховська В. Л. Інституційні механізми збалансування розподілу соціальної відповідальності у суспільстві. У кн.: Економічна ефективність vs соціальна справедливість: пріоритети розвитку України на етапі подолан ня кризи. НАН України, Секція суспільних і гуманітарних наук. Київ, 2019. С. 117—149.
5. Звонар В. П. Визначення рівня громадської активності та шляхів її стимулювання на основі державних реєстрів. У кн.: Електронні реєстри: напрями використання./ За ред. О. М. Гладуна та М. В. Пугачової; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи. Київ, 2021. С. 70—85. URL: https://idss.org.ua/arhiv/ registers2.pdf (дата звернення: 27.05.2024).
6. Zvonar V., Dyakonenko O., Kotenko T. Social capital in labor relations influenced by digitalization trends. In: Regimes of Capital in the Post-Digital Age. Series: Routledge Studies in Social and Political Thought. Ed. by S. Wróbel, K. Skonieczny. London: Taylor & Francis, 2023. Р. 170—178. https://doi.org/10.4324/9781003372578
7. Аксьонова С., Шевчук П. Характеристики демографічної резильєнтності населення України у період пандемії COVID-19. Демографія та соціальна економіка. 2024. № 2 (56). С. 3—24. https://doi.org/10.15407/dse2024.02.003
8. Аксьонова С. Генеративна активність населення: формування концепції. Демографія та соціальна економіка. 2010. № 2 (14). С. 56—63. https://doi.org/10.15407/dse2010.02.056
9. Краєвська Г. Самоорганізація населення в контексті розвитку соціального капіталу України. Демографія та соціальна економіка. 2020. № 4 (42). С. 143—159. https://doi.org/10.15407/dse2020.04.143
10. Дяконенко О. І., Котенко Т. М. Соціальний капітал домогосподарств як засіб забезпечення резилієнтності українського суспільства. Теорія і практика розбудови екосистеми соціальної сфери в умовах повоєнного відродження України: зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17—18 квіт. 2024 р.). Мін-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. Київ: КНЕУ, 2024. С. 113—117. URL: https:// ir.kneu.edu.ua/handle/2010/44584 (дата звернення: 05.07.2024).
11. Babarykina N., Venger O., Sergiіenko T., Gotsuliak V., Marmilova O. European Experience of Decentralization in a Civil Society in the Postmodern Era. Postmodern Openings, 2022. 13 (1 Sup1). Р. 137—158. https://doi.org/10.18662/po/13.1Sup1/418
12. Горемикіна Ю. В. Проблеми розвитку недержавних організацій у сфері надання соціальних послуг. Демографія та соціальна економіка. 2009. № 1 (11). С. 161—168. https://doi.org/10.15407/dse2009.01.161
13. Горемикіна Ю. В. Роль недержавних організацій у соціальному інвестуванні. Демографія та соціальна економіка. 2022. № 50 (4). С. 118—135. https://doi.org/10.15407/dse2022.04.118
14. Bradshaw Y. W., Schafer M. J. Urbanization and development: The emergence of inter national nongovernmental organizations amid decling states. Sociological Perspective. 2000. № 43 (1). Р. 97—116. URL: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.2307/1389784 (дата звернення: 19.07.2024).
15. Kaye-Blake W., Stirrat K., Smith M., Fielke S. Testing indicators of resilience for rural com munities. New Zealand Agricultural and Resource Economics Society (NZARES) Conference, October 19—20, 2017, Rotorua, New Zealand, 2017.
16. Birkland T. A., Warnement M. K. (2014). Focusing events in disasters and development. In: N. Kapucu & K. T. Liou (Eds). Disaster and development: Examining global issues and cases. Cham: Springer International Publishing, 2014. P. 39—60. https://doi.org/10.1007/978-3-319-04468-2_3
17. Bellows J., Miguel E. War and local collective action in Sierra Leone. Journal of Public Economics. 2009. № 93 (11—12). P. 1144—1157. https://doi.org/10.1016/j.jpubeco.2009.07.012
18. World Giving Index 2023. Charities Aid Foundation. URL: https://www.cafonline.org/ docs/default-source/updated-pdfs-for-the-new-website/world-giving-index-2023.pdf (дата звернення: 26.02.2024).
19. Статистична інформація. Публікації. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 21.05.2024).
20. Бюджет України: стат. збірник. Міністерство фінансів України. 18 квіт. 2024 р. URL: https://mof.gov.ua/uk/statistichnij-zbirnik (дата звернення: 18.05.2024).
21. Боднарук Б. Блокада кордону: чому мовчать українці у Польщі. Главком. 17 берез. 2024 р. URL: https://glavcom.ua/longreads/blokada-kordonu-chomu-movchat-ukrajintsiu-polshchi-991165.html (дата звернення: 24.03.2024).
22. Громадянське суспільство України в умовах війни. Звіт за результатами дослідження (грудень 2022 — січень 2023). УНЦПД, 2023. 64 с.
23. Mevlja B., Podmenik D. Vloga nevladnih organizacij pri regionalnem razvoju Slovenije: primer obalno-kraške regije. Management. 2021. 16, številka 2, 47—51. https://doi.org/ 10.26493/1854-4231.16.47-51