САМООРГАНІЗАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Галина Краєвська Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України image/svg+xml

Ключові слова:

соціальний капітал, самоорганізація, соціальні норми, громадянське суспільство, трансформація суспільства

Анотація

У статті розглянуто сучасні особливості самоорганізації населення в Україні з позиції накопичення соціального капіталу. Метою статті є виявлення особливостей впливу самоорганізації на розвиток соціального капіталу з урахуванням напрямів сучасних трансформаційних змін в українському суспільстві. Методи дослідження: використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу для збору, обробки і систематизації результатів наукових досліджень; абстрактно-логічний — для встановлення взаємозв’язку понять самоорганізація та соціальний капітал; статистичний — для збору та систематизації даних; метод порівнянь — для виявлення відповідності обсягів динаміки різних форм самоорганізації потребам суспільства; індукції та дедукції — для обґрунтування передумов зміцнення соціального капіталу через самоорганізацію. Узагальнено основні теоретичні підходи до взаємозв’язку понять соціальний капітал та самоорганізація населення. На основі узагальнень розроблено схему впливу самоорганізації на накопичення соціального капіталу, що відображає способи накопичення соціального капіталу та детермінанти самоорганізації. Встановлено взаємозв’язок понять самоорганізації населення та його соціального капіталу, реалізованого через норми взаємодії, характер цінностей та структури громадянської залученості. Доведено, що наявність достатнього рівня соціального капіталу, що має прояви в довірі, солідарності, ідентичності та відповідальності, є однією з основних детермінант самоорганізації. Виокремлено рівні самоорганізації населення з визначенням особливостей впливу соціального капіталу на кожен із них. Оцінено вплив сучасних базових структурних трансформацій в суспільстві на самоорганізацію населення в контексті накопичення соціального капіталу. Здійснено класифікації форм самоорганізації за основою об’єднання (виробничі та споживчі інтереси, цінності, територія проживання, обсяг та швидкість загроз). Проаналізовано динаміку основних форм самоорганізації населення та встановлено, що вона відображає трансформації в суспільстві, які відбуваються під впливом реформ, але її обсяги не відповідають потребам у громадській активності населення та є не результатом наявності достатнього рівня соціального капіталу, а, скоріше, реакцією на сучасні виклики в суспільстві. Обґрунтовано передумови зміцнення соціального капіталу через самоорганізацію: виявлення та підтримка ініціативних груп населення, формування системи зворотного зв’язку влади з громадськістю, професіоналізація та розширення суб’єктів соціального діалогу, убезпечення від формалізації та створення прозорих умов для діяльності різних форм самоорганізації населення, підвищення кваліфікації державних службовців через формування компетентностей взаємодії з громадськістю.

Література:

 

  1. Степаненко В. Соціальний капітал у соціологічній перспективі: теоретико-метод ичн і аспекти дослідження. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. № 2. С. 24—41.
  2. Гугнін Е. Феномен соціального капіталу. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2001. № 1. С. 49—56.
  3. Бова А. Соціальний капітал в Україні: досвід емпіричного дослідження. Економічний часопис — ХХІ. 2003. № 5. С. 46—50.
  4. Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. К.: УРЕ, 1986. 596 с.
  5. Карпичев В. С. Организация и самоорганизация социальных систем: словарь. М.: Издательство РАГС, 2001. 125 с.
  6. Луман Н. Теория общества (вариант San Foca ’89) / Сборник / Пер. с нем., англ.; вступ. статья, сост. и общая ред. А. Ф. Филиппова. М.: КАНОН-пресс-Ц, Кучково по ле, 1999. С. 196—235.
  7. Патман Р. Д. Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії. К.: Основи, 2001. 302 с.
  8. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию. М.: АСТ: Ермак, 2004. 730 с.
  9. Полищук Л. Как важно быть социальным. URL: https://iq.hse.ru/news/177673342.html (дата звернення: 14.01.2020).
  10. Кожемякіна О. М. Довіра та соціальний капітал: просторова ціннісно-нормативна інтерпретація. Демографія та соціальна економіка. 2016. № 1. С. 118—131. doi: 10.15407/ dse2016.01.11
  11. Хрипков К. А. Феномен самоорганизации в системе локальных взаимоотношений. Теория и практика общественного развития. 2018. № 1. URL: http://teoria-practica. ru/rus/fi les/arhiv_zhurnala/2018/1/sociology/khripkov.pdf (дата звернення: 26.12.2019).
  12. Буркинський Б. В. Соціальний капітал: сутність, джерела та структура, оцінка. Економіка України. 2013. № 1. С. 67—81.
  13. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий. Общественные науки и современность. 2001. № 3. С. 122—139.
  14. Зимогляд В. Я. Феномен «самоорганізації» в проблемному полі місцевого самоврядування. Вісник національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого». 2016. № 3. С. 247—251.
  15. Новіков В. М., Семенов В.В. Досягнення справедливості як умова соціогуманітарного розвитку. Демографія та соціальна економіка. 2013. № 2. С. 40—49. doi: https://doi.org/10.15407/dse2013.02.040
  16. Кількість юридичних осіб за організаційними формами / Державна Служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/EDRPU_2016/ks_opfg/ arh_ks_opfg_16.htm (дата звернення: 13.01.2020).
  17. Громадянське суспільство в Україні: погляд громадян. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України 7 жовтня 2019 / Фонд демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва. URL: https://dif.org.ua/article/gromadyanske-suspilstvov-ukraini-poglyad-gromadyan (дата звернення: 11.12.2019).
  18. Kuznetsova, I. & Mikheieva, O. NGO Representatives’ View of the Social Consequences of Forced Displacement in Ukraine. Partnership for Confli ct, Crime and Security Research. March 2018. URL: https://zenodo.org/record/1247928#.WzpA2X59hE5 : (дата звернення: 10.07.2020).
  19. Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху: монографія / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, В. П. Антонюк та ін. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2016. 448 с. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/ monografi yi/2016/2016_mono_Novikova_Amosha_Antonyuk_2016.pdf (дата звернення: 03.07.2020).
  20. Регулювання діяльності громадських організацій в країнах ЄС, США та Канаді / Європейський дослідницький центр. URL: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/ documents/28925.pdf (дата звернення: 14.01.2020).
  21. Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні: Указ Президента України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/682016-19805
  22. Діяльність громадських організацій в Україні у 2018 р. / Дані Державної служби ста тистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 07. 11. 2019).
  23. Виттих В. А. Механизмы социальной самоорганизации. Проблемы управления и модел ирования в сложных системах: труды ХІІ международной конф. — Самара: Самарский научный центр РАН, 2011. С. 10—17.

Біографія автора

Галина Краєвська, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

канд. екон. наук, старш. наук. співроб.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-05

Як цитувати

Краєвська, Г. (2021). САМООРГАНІЗАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ. Демографія та соціальна економіка, 42(4), 143–159. вилучено із https://dse.org.ua/ojs/index.php/dse/article/view/19

Номер

Розділ

Соціальна політика