ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕМОГРАФІЧНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19

Анотація

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну відбулось тоді, коли наша країна була ослаблена низкою потрясінь, які мали місце впродовж відносно невеликого історичного періоду. Такі потрясіння як тривала пандемія, а тим більше війна, здатні не лише завадити демографічному  розвитку, але й за певних обставин повністю зупинити його. У зв’язку з цим дослідження демографічної резильєнтності напередодні повномасштабної війни — тобто перед новим потужним потрясінням — є актуальним і необхідним. Багатогранність цієї теми унеможливлює надання усіх відповідей в рамках однієї статті. Метою представленої роботи є визначення основних параметрів резильєнтності населення України у період Covid-19 та їх порівняння з характеристиками резильєнтності населення в інші періоди наймасштабніших потрясінь, яких зазнала наша країна, та з показниками інших країн. Новизна роботи полягає у тому, що вперше було обчислено основні показники перехідної динаміки населення України: час збіжності, реактивність, інерція населення, коефіцієнт згасання; визначено вплив на резильєнтність населення процесу старіння материнства. Розрахунки проводились на основі моделі стабільного населення, матриці Леслі, таблиць смертності і народжуваності. Показники резильєнтності обчислено за допомогою пакета popdemo. Також застосовано методи порівняння, узагальнення, аналогії. Показник часу зменшення вдвічі чисельності населення виділяється серед характеристик демографічної резильєнтності простотою обчислення й інтерпретації. В Україні спостерігають зниження цього показника, що вказує на послаблення резильєнтності, але швидкість скорочення чисельності реального населення в 2021 р. залишалася нижчою за темпи зниження чисельності еквівалентного стабільного населення. Вікова структура реального населення, сформована за більш сприятливих умов, пом’якшує негативні наслідки шокових періодів, але тривале збереження такого режиму відтворення неминуче погіршуватиме характеристики населення. Сучасний процес старіння материнства є елементом адаптивного циклу і потребує переосмислення його значення та ролі, оскільки це може бути одним із внутрішніх механізмів, спрямованим на резильєнтність системи у періоди потрясінь. В умовах наднизької народжуваності та режиму відтворення 2021 р. в Україні старіння материнства сприяло збільшенню кількості народжених і певному омолодженню вікової структури всього населення.

ЛІТЕРАТУРА 

1. Holling C.S. Resilience and Stability of Ecological Systems. Annual Review of Ecology and Systematics. 1973. Vol. 4. P. 1—23. https://doi.org/10.1146/annurev.es.04.110173.000245
2. Walker B., Holling C.S., Carpenter S.R., Kinzig A. Resilience, adaptability and trans for mability in social-ecological systems. Ecology and Society. 2004. Vol. 9. Iss. 2. Art. 5. P. 1—9. https://doi.org/10.5751/ES-00650-090205
3. Holling C.S. Engineering resilience versus ecological resilience / In P.C. Schulze (Ed.). Engineering within ecological constraints. Washington, DC: The National Academies Press. 1996. P. 31—43. https://doi.org/10.17226/4919
4. Dakos V., Kéfi S. Ecological resilience: what to measure and how. Environmental Research Letters. 2022. Vol. 17. No. 4. P. 1—22. https://doi.org/10.1088/1748-9326/ac5767
5. Holling C.S. Understanding the Complexity of Economic, Ecological, and Social Systems. Ecosystems. 2001. Vol. 4. Iss. 5. P. 390—405. https://doi.org/10.1007/s10021-001-0101-5
6. Pimm S., Lawton J. Number of trophic levels in ecological communities. Nature. 1977. Vol. 268. Iss. 5618. P. 329—331. https://doi.org/10.1038/268329a0
7. Dakos V., Bascompte J. Critical slowing down as early warning for the onset of collapse in mutualistic communities. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2014. Vol. 111. No. 49. P. 17546—17551. https://doi.org/10.1073/pnas.1406326111
8. Carpenter S.R., Cole J.J., Pace M.L., Batt R., Brock W.A., Cline T. et al. Early warnings of regime shifts: a whole-ecosystem experiment. Science. 2011. Vol. 332. No. 6033. P. 1079—1082. https://doi.org/10.1126/science.1203672
9. Quinlan A.E., Berbes-Blazquez M., Haider L.J., Peterson G.D. Measuring and assessing resilience: broadening understanding through multiple disciplinary perspectives. Journal of Applied Ecology. 2016. Vol. 53. Iss. 3. P. 677—687. https://doi.org/10.1111/1365-2664.12550
10. Пирожков С.І., Божок Є.В., Хамітов Н.В. Національна стійкість (резильєнтність) країни: стратегія і тактика випередження гібридних загроз. Вісник НАН України. 2021. № 8. С. 74—82. https://doi.org/10.15407/visn2021.08.074
11. Colantoni A. et al. Demographic Resilience in Local Systems: An Empirical Approach with Census Data. Systems. 2020. 8. Iss. 3(34). P. 1—17. https://doi.org/10.3390/systems8030034
12. Cecchini M., Cividino S., Turco R., Salvati L. Population Age Structure, Complex SocioDemographic Systems and Resilience Potential: A Spatio-Temporal, Evenness-Based Approach. Sustainability. 2019. Vol. 11. Iss. 7. P. 1—12. https://doi.org/10.3390/su11072050
13. Heckbert S., Costanza R., Parrott L. Achieving sustainable societies: lessons from modelling the ancient Maya. Solutions. 2014. Iss. 5. P. 55—64. URL: https://www.researchgate. net/publication/277077643 (дата звернення: 06.09.2023).
14. Pimm S.L., Donohue I., Montoya J.M., Loreau M. Measuring resilience is essential to understand it. Nature Sustainability. 2019. Vol. 2. Iss. 10. P. 895—897. https://doi.org/ 10.1038/s41893-019-0 399-7
15. Capdevila P., Stott I., Beger M., Salguero-Gómez R. Towards a Comparative Framework of Demographic Resilience. Trends in Ecology & Evolution. 2020. Vol. 35. No. 9. P. 776—7 86. https://doi.org/10.1016/j.tree.2020.05.001
16. Stott I., Townley S., Hodgson D. A framework for studying transient dynamics of population projection matrix models. Ecology Letters. 2011. Vol. 14. Iss. 9. P. 959—970. https://doi .org/10.1111/j.1461-0248.2011.01659.x
17. Neubert M.G., Caswell H. Alternatives to Resilience for Measuring the Responses of Ecological Systems to Perturbations. Ecology. 1997. Vol. 78. Iss. 3. P. 653—665. https://doi.org/10.1890/0012-9658(1997)078[0653:ATRFMT]2.0.CO;2
18. Keyfitz N., Caswell H. Applied mathematical demography. 3rd edition. Springer. 2005. 555 p. https://doi.org/10.1007/b139042
19. Caswell H., Neubert M.G. Reactivity and transient dynamics of discrete-time ecological systems. Journal of Difference Equations and Applications. 2005. Vol. 11. No. 4—5. P. 295— 310. https://doi.org/10.1080/102361904 12331335382
20. Stott I., Hodgson D., Townley S. popdemo: an R package for population demography using projection matrix analysis. Methods in Ecology and Evo lution. 2012. Vol. 3. Iss. 5. P. 797—802. https://doi.org/10.1111/j.2041-210X.2012.00222.x
21. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2022). World Population Prospects 2022, Online Edition (дата звернення: 01. 02.2024).
22. Статистичний збірник «Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя». URL: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnasel_ u.htm (дата звернення: 02.06.2023).
23. Пирожков С.І. Вибран і наукові праці: в 2-х т. Т. 1: Демографічний і трудовий потенціал. Київ, 2008. 943 с.
24. Аксьонова С. Ю. Взаємозв’язки середнього віку матері при народженні дитини і рівня народжуваності. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 2. С. 23—38. https://doi.org/10.15407/dse2019.02.023
25. Корчак-Чепурківський Ю.О. Розрахунок темпу зростання кількості і вікового складу тих, що живуть у стабілізованому населенні з постійним рівнем міграції (на прикладі м. Києва). Демографічні дослідження. Вип. 1. Київ, 1970. С. 24—41.
26. Kenny L.C., Lavender T., McNamee R., O’Neill S.M., Mills T., Khashan A.S. Advanced maternal age and adverse pregnancy outcome: evidence from a large contemporary cohort. PLoS One. 2013. Vol. 8(2):e56583. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0056583