ЯКІСТЬ ЖИТТЯ: БЮДЖЕТНИЙ БАЛАСТ ЧИ ДЕРЖАВОТВОРЧА НЕОБХІДНІСТЬ

Анотація

Метою дослідження є визначення ризиків, викликів і загроз генетичного тягаря та умов довкілля і середовища життєдіяльності, встановлення вагомості їхнього впливу на якість життя в Україні, розроблення методичного підходу до оцінки та формування комплексу заходів у контексті просторової регенерації національної соціально-економічної системи в умовах збройної агресії РФ і у повоєнному періоді. Дослідження ґрунтується на інформації з відкритих джерел, експертних оцінках, даних Державної служби статистики України та бази даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, на результатах, репрезентованих у медико-демографічних та економічних монографічних дослідженнях і матеріалах вибіркових обстежень. Використано методи системного підходу та аналізу, соціологічний, популяційно-генетичний, статистичний, порівняльного аналізу, узагальнення, експертних оцінок.

Визнано посилення вагомості впливу на якість життя населення України таких чинників як генетичний тягар та умови довкілля і середовища життєдіяльності, дія яких означила вимоги до соцієтального, демографічного, організаційно-економічного, медико-соціального та суспільно-політичного реагування на загрозливі події. Усвідомлення демографічної детермінованості, загальних закономірностей та сучасних економічних тенденцій формування якості життя в країні в умовах воєнної агресії РФ уможливило: а) сформувати комплекс медико-генетичних, соцієтальних, суспільних та державних механізмів і заходів її забезпечення; б) конкретизувати негативні чинники просторової еволюції соціально-економічної системи, що визначило потребу у врахуванні медико-генетичних резервів і можливостей та розробленні заходів із елімінування деструктивного впливу умов довкілля і середовища життєдіяльності в ході розв’язання демографічних та соціально-економічних проблем держави; в) запропонувати медико-генетичний концепт якості життя та середовища життєдіяльності, реалізація якого уможливить генерування здорової спадщини (фізичної та психологічної), дозволить сформувати потенціал і наростити резерви покращання якості життя. Заважаючи на ресурсні обмеження та навалу загроз і ризиків у внутрішньому середовищі, проведення медико-генетичного консультування та тестування, створення задовільних умов довкілля і середовища життєдіяльності — є необхідними важелями відновлення України. Актуалізовано склад і вагомість впливу чинників якості життя для України: спадковість (32,0 %); умови довкілля і середовище життєдіяльності (32,0); спосіб та стиль життя особистості (26,0); якість медичної допомоги та соціально-економічні фактори (10,0 %). Сформульовано системні умови регенерації демографічного та економічного стану, підвищення якості життя і благополуччя задля розбудови здорового суспільства. Розроблено модель оцінки якості життя, за якою удосконалено методичний підхід до оцінювання економічного еквіваленту вартості життя, що передбачає розрахунок економічного прибутку держави від збереженої працездатності особи внаслідок успішного лікування / профілактики генетичної аномалії. Зазначене стає основою для: обґрунтування економічної ефективності медико-генетичної допомоги та інших лікувально-профілактичних заходів хворих на генетичні патології; раціоналізації пенсійного забезпечення; розроблення нової соціальної політики. Практичне значення результатів є підставою для удосконалення: національної моделі медико-генетичного моніторингу; комплексу заходів профілактики серед населення; аналізу агресивності умов довкілля і середовища життєдіяльності; оцінок вартості життя; системи управління керованими чинниками ризику втрат.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лібанова Е. М., Гладун О. М., Лісогор Л. С. та ін. Вимірювання якості життя в Україні: аналітична доповідь. Київ: Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, 2013. 50 с.
2. Богданова Т. І., Никифоренко В. Г., Крівцова М. С. та ін. Якість життя населення регіону: аналіз, прогнозування, соціальна політика. Одеса: Одеський нац. екон. ун-т МОН України, 2012. 312 с.
3. Богданова Т. І. Якість життя населення як мета політики соціально-орієнтованої держави. Вісник соціально-економічних досліджень. 2009. №37. С. 8—15.
4. Новікова О. Ф., Шамілева Л. Л., Хандій О. О. Оцінка якості трудового життя за умов цифровізації економіки: стан та тенденції розвитку. Журнал Європейської економіки. 2021. Т 20. № 3 (78). С. 387—408. https://doi.org/10.35774/jee2021.03.395
5. Тимченко О. І., Єлагін В. В., Линчак О. В. та ін. Забезпечення здоров’я населення як пріоритет при формуванні заможного суспільства та конкурентоспроможної економіки в державі / Управління розвитком трудового потенціалу України. Херсон: ХНТУ, 2010. С. 317—346.
6. Тимченко О. І., Линчак О. В., Полька О. О. та ін. Генофонд і здоров’я: вроджені вади нервової системи — поширеність серед новонароджених, чинники ризику виникнення, профілактика. Київ: ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України», 2011. 166 с.
7. Сердюк А. М., Тимченко О. І., Поканевич Т. М. та ін. Генофонд і здоров’я: вроджені вади розвитку серед новонароджених. Київ: ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України», 2012. 571 с.
8. Тимченко О. І., Линчак О. В., Полька О. О. та ін. Генофонд і здоров’я: природний і штучний добір серед населення України. Київ: ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України», 2015. 268 с.
9. Микитенко Д. О., Микитенко В. В. Соціально-економічна безпека за урахування спадкового та життєдіяльнісного паритету якості життя / Удосконалення напрямів розвитку України в умовах сучасної світової кон’юнктури. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2023. С. 146—156.
10. Ангурець О., Хазан П., Чернохова М., Гавранек М. та ін. Наслідки для довкілля війни Росії проти України. Київ: ГО «Зелений Світ — Друзі Землі» та ГО «Arnika», 2023. 84 с.
11. Микитенко Д. О. Реорганізація національної медико-генетичної служби в умовах соціально-економічних трансформацій. Київ: Міжнародний науково-технічний університет ім. Юрія Бугая, 2017. 304 с.
12. База даних ВООЗ «Здоров’я для всіх» URL: https://gateway.euro.who.int/ru/datasets/ european-health-for-all-database/#mortality-based-indicators. (дата звернення: 06.10.2023).
13. Тимченко О. І. Здоров’я населення в Україні: сьогодення і перспективи. Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. 2010. №8. С. 145—147.
14. Бадюк В. М., Микитенко В. В., Микитенко Д. О. Деонтологічні питання медико-генетичного консультування у контексті реалізації соціально-економічної моделі розвитку України. Економіка і право охорони здоров’я. 2019. №1 (9). С. 17—27.
15. Гречаніна Ю., Єфименко О., Пацкун Е. та ін. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я «Профілактика гомоцистеїн-асоційованої патології вагітних і плода». Київ: Укрмедпатентінформ, 2010. 30 с.
16. Микитенко Д. О. Моделі оцінювання-прогнозування вартості життя для діагностики та регулювання діяльності системи охорони здоров’я України / Соціальні аспекти процесів глобалізації та інтеграції. Херсон—Прага: ХНТУ, 2010. С. 121—133.
17. Міністерство охорони здоров’я України: Наказ від 01.10.2021 № 2142 «Про забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні». URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z1403-21#Text (дата звернення: 10.10.2023).
18. Мартякова О., Поляков Є. До питання про економічний еквівалент вартості людського життя в умовах глобалізації. Проблеми та перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ. 2009. С. 834—841.
19. Трунов І. Л., Айвар Л. К., Харисов Г. К. Еквівалент вартості людського життя. Представницька влада. 2006. № 3 (69). С. 24—29.
20. Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю: Рекомендації щодо проходження генетичного обстеження. URL: https://www.health.gov.il/Russian/Subjects/Genetics/checks/ Pages/GeneticTestingRecommendations.aspx (дата звернення: 10.10.2023).