МОДЕЛІ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ ДОМОГОСПОДАРСТВ: ЕВОЛЮЦІЯ ВІД УНІТАРНИХ ДО КОЛЕКТИВНИХ

Анотація

Проблеми оцінювання та прогнозування економічної поведінки домогосподарств привертають усе більшу увагу науковців, експертів та політиків. Це значною мірою пояснюється популярністю сучасного інструментарію ex-ante оцінки впливу економічних і соціальних реформ на найвижливіші аспекти життедіяльності населення: споживання товарів і послуг, економічну активність, потреби у соціальній підтримці, задоволеність рівнем та умовами життя тощо. У статті розглянуто особливості формування та розвитку унітарних і колективних моделей споживчої поведінки домогосподарств як теоретичного підґрунтя для розробки прикладного інструментарію оцінювання відповідних економічних процесів. Висвітлено основні принципи побудови унітарних та колективних моделей, доведено переваги колективного підходу. Певна увага приділяється ролі принципу ефективності розподілу ресурсів за Парето у моделюванні поведінки домогосподарств, проблемам формування шкал еквівалентності доходів та витрат домогосподарств. Розглянуто питання ефективності мікроімітаційного підходу при розробці прикладного інструментарію оцінювання економічної поведінки домогосподарств, формування системи інформаційного забезпечення мікроімітаційного моделювання. Зазначається, що хоча мікроімітаційне моделювання є відносно новим напрямом досліджень економічної поведінки домогосподарств, воно може забезпечити розробку адекватних і ефективних прикладних колективних моделей. Наводяться характеристики обстеження домогосподарств з питань використання часу як одного з основних джерел даних для побудови колективних моделей. Метою статті є оцінка еволюції економічних моделей споживчої поведінки домогосподарств від унітарних до колективних, визначення сутності та переваг колективних моделей, виявлення можливостей та ефективних шляхів їх практичного застосування для моделювання поведінки домогосподарств України. Новизна статті полягає у дослідженні моделей споживчої поведінки як в історичній перспективі, так і з точки зору підвищення їх адекватності на основі більш реалістичних припущень та способів формалізації моделей, визначенні перспективності мікроімітаційного підходу для розробки прикладних колективних моделей. В процесі узагальнення досвіду наукових досліджень у сфері моделювання економічної поведінки домогосподарств використано методи дедукції та індукції, аналізу та синтезу, метод порівняння для обґрунтованого зіставлення унітарного та колективного підходу, виявлення їх подібності та відмінностей. У висновках узагальнено основні положення та висвітлено напрями подальших досліджень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Blundell R., Chiappori P.-A., Meghir C. Collective Labor Supply with Children. Journal of Political Economy. 2005. Vol. 113. No 6. Р. 1277—1306. URL: https://www.researchgate.net/publication/24104437_Collective_Labor_Supply_with_Children https://doi.org/10.1086/491589 (дата звернення: 03.08.2023). 
2. Bourguignon F., Browning M., Chiappori P.-A. Efficient Intra-Household Allocations and Distribution Factors: Implications and Identification. The Review of Economic Studies. Vol. 76. № 2. P. 503—528. https://doi.org/10.1111/j.1467-937X.2008.00525.x
3. Chiappori P.-A. Rational Household Labor Supply. Econometrica, Econometric Society. Vol. 56. № 1. P. 63—90. https://doi.org/10.2307/1911842
4. Donni O., Molina J. A. Household Collective Models: Three Decades of Theoretical Contributions and Empirical Evidence. 2018. IZA DP № 11915. 61 p. https://doi.org/10.2139/ssrn.3286175
5. Vermeulen F. Collective household models: principles and main results. Center for Economic Studies, 2000. 38.
6. Donni O., Ponthieux S. Approches économiques du ménage: du modèle unitaire auxdécisions collectives. Travail, genre et sociétés. 2011. № 26. P. 67—83. https://doi.org/10.3917/tgs.026.0067
7. Samuelson P. A. Social Indifference Curves. Quarterly Journal of Economics. 1956. 70 (1). P. 1—22. https://doi.org/10.2307/1884510
8. Коцьо О. Я. Основні типи економіко-математичних моделей оцінювання споживання домогосподарств. Економіка. Управління. Інновації. Серія: Економічні науки. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2013_1_33 (дата звернення: 10.08.2023).
9. Becker G. A. Theory of Social Interactions. Journal of Political Economy. 1974. Vol. 82 (6). 1063—1094. https://doi.org/10.1086/260265
10. Browning M., Chiappori P.-A., Lewbel A. Estimating Consumption Economies ofScale, Adult Equivalence Scales, and Household Bargaining Power. The Review of Economic Studies. 2013. Vol. 80. № 4. P. 1267—1303. URL: https://www.researchgate.net/publication/4998001_Estimating_Consumption_Economies_of_Scale_Adult_Equivalence_Scales_and_Household_Bargaining_Powe https://doi.org/10.1093/restud/rdt019 (дата звернення: 25.07.2023).
11. Browning M., Chiappori P.-A., Lewbel A. Estimating Consumption Economies ofScale, Adult Equivalence Scales, and Household Bargaining Power. Oxford Univer sity,Columbia University, and Boston College, 2010. 44 р. URL: http://fmwww.bc.edu/ec-p/wp588.pdf
12. Lewbel A., Pendakur K. Inefficient Collective Households: Cooperation and Consumption.The Economic Journal. Original 2019, revised October 2021. URL: http://www.sfu.ca/~pendakur/papers/EJ_Theory_Final.pdf (дата звернення: 05.08.2023).
13. Офіційний вебсайт Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 16.08.2023).
14. Оfficial website «Time use survey». Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/cache/metadata/en/tus_esms.htm (дата звернення: 01.08.2023).
15. Макарова О. Статистика використання часу у фокусі гендерних досліджень. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 4 (38). С. 30—41. https://doi.org/10.15407/dse2019.04.030