КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОЛІСУБ’ЄКТНОГО УПРАВЛІННЯ В СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ

Анотація

Статтю присвячено узагальненню теоретичних поглядів на governance як поширені у соціумі відносини, що формуються між суб’єктами — фізичними та / або юридичними особами у разі виникнення складних проблем, подолання яких у різних суспільних сферах потребують колективних рішень та дій. Актуальність роботи обумовлена потребою систематизації сучасних поглядів щодо можливостей та умов прикладного застосування механізмів прийняття та реалізації рішень у полісуб’єктних середовищах. Метою статті є обґрунтування універсального визначення governance на основі узагальнення його сучасних трактувань науковими школами. Новизна статті полягає в інтерпретації поняття governance як інституціоналізованого прийняття рішень у полісуб’єктному середовищі. Методологія дослідження спирається на використання міждисциплінарного підходу при розгляді найбільш сутнісних характеристик governance, які є предметом численних наукових досліджень цього суспільного феномену. Розглянуті сучасні підходи до трактування поняття governance. Виявлено основ ні його характеристики у різноманітних суспільних сферах. Термін визначено як інституціоналізоване полісуб’єктне управління, що становить собою механізм прийняття незалежними суб’єктами узгоджених рішень з метою отримання обумовлених їх інтересами вигід у вирішенні проблем, подолання яких самостійно потребували б значних зусиль та ресурсів, або взагалі було нездійсненно. Таке трактування дає можливість обґрунтувати універсальність використання governance у соціальних відносинах; воно обумовлено усвідомленою необхідністю суб’єктів у спільному з іншими пошуку і реалізації рішень задля досягнення власних цілей. Доведена притаманна сучасним науковим підходам контент-залежність при визначенні поняття governance, визначена специфікою відносин, особливостями інституційного середовища конкретної суспільної сфери. На основі найбільш розповсюджених режимів інституціоналізованого полі суб’єктного управління запропонована класифікація його типів та форм. Розглянуто формування соціального капіталу в рамках використання мережевого режиму полісуб’єктного управління. Зроблено висновок про потребу побудови соціальних відносин в умовах реформ децентралізації в Україні із використанням механізму полісуб’єктного управління.

ЛІТЕРАТУРА

1. Levi-Faur D. From «Big Government» to «Big Governance»? The Oxford Handbook of Governance, 2012. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199560530.013.0001
2. Schneider V., Hyner D. Security in Cyberspace: Governance by Transnational Policy New Modes of Governance in the Global System (International Political Economy Series). Palgrave Macmillan, London, 2006. https://doi.org/10.1057/9780230372887_7
3. Kjaer A. M. Governance. Cambridge, UK: Polity Press, 2004. 256 p.
4. Hooghe L., Marks G. A postfunctionalist theory of multilevel governance. The British Journal of Politics and International Relations. 2020. № 22(4). Р. 820—826. https://doi.org/10.1177/1369148120935303
5. Governance in the 21st Century. OECD Publishing, Paris, 2001. https://doi.org/10.1787/9789264189362-en
6. Assche K., Beunen R., Duineveld M. (2015). An overview of EGT’s main concepts. Evolutionary Governance Theory: Theory and Applications. P. 19—33. https://doi.org/10.1007/978-3-319-12274-8_2
7. Колодій А. Концепція публічного (нового) врядування в її застосуванні до демократичних і перехідних систем. Демократичне врядування: Науковий вісник. 2012. Вип. 10. С. 1—22.
8. Ткаля О. В. Розуміння належного врядування за сучасних умов. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2020. Т. 31(70). Ч. 2. № 2. С. 125—130. https://doi.org/10.32838/2707-0581/2020.2-2/24
9. Шаульська Г. М. Сучасні західні управлінські моделі. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. № 3. С. 111—116. https://doi.org/10.32886/instzak.2018.03.16
10. Jessop B. The state: government and governance. URL: https://www.researchgate.net/publication/318085672 (дата звернення: 06.06.2022).
11. Eising R., Kohler-Koch B. The Transformation of Governance in the European Union. London: Routledge, 1999. https://doi.org/10.4324/9780203165188
12. Beunen R., van Assche K., Duineveld M. Evolutionary Governance Theory: Theoryand Applications. Springer, 2015. https://doi.org/10.1007/978-3-319-12274-8
13. Peters B. Guy. Is governance for everybody? Policy and Society. 2014. № 33 (4). Р. 301—306. https://doi.org/10.1016/j.polsoc.2014.10.005
14. North Douglass C. Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge University Press, 1990. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678
15. Rosenau J., Czempiel E. Governance without Government: Order and Change in WorldPolitics (Cambridge Studies in International Relations). Cambridge: Cambridge University Press, 1992. https://doi.org/10.1017/CBO9780511521775
16. Heritier A., Lehmkuhl D. The shadow of hierarchy and new modes of governance. Journal of Public Policy. 2008. № 28. Р. 1—17. https://doi.org/10.1017/S0143814X08000755
17. Börzel T. A., Risse T. Governance without a state: Can it work? Regulation & Governance. 2010. №4. Р. 113—134. https://doi.org/10.1111/j.1748-5991.2010.01076.x
18. Sørsensen E., Torfing J. Democratic anchorage of governance networks. Scandinavian Political Studies. 2005. № 28(3). Р. 195—218. https://doi.org/10.1111/j.1467-9477.2005.00129.x
19. Khan M. Governance and Growth: History, Ideology, and Methods of Proof. GoodGrowth and Governance in Africa: Rethinking Development Strategies. SOAS. Universityof London, 2011. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199698561.003.0002
20. Williamson O. E. Markets and hierarchies analysis and antitrust implications: a studyin the economics of internal organization. New York: Free Press, 1975. 288 p.
21. Commons J. The Problem of Correlating Law, Economics, and Ethics. Wisconsin Law 1932. № 8. Р. 3—26.
22. Williamson О. The Economics of Governance. American Economic Review. 2005. № 95.Р. 1—18. https://doi.org/10.1257/000282805774669880
23. Coase R. The Nature of the Firm. Economica, New Series. 1937. № 4/16. Р. 393—7. https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.1937.tb00002.x
24. Williamson О. The Theory of the Firm as Governance Structure: From Choice to Contract. Journal of Economic Perspectives. 2002. № 16. Р. 171—195. https://doi.org/10.1257/089533002760278776
25. Klijn E. H., Koppenjan J. Governance Networks in the Public Sector. London: Routledge, 2016. https://doi.org/10.4324/9781315887098
26. Coleman J. S. Foundations of social theory. Cambridge: Harvard University Press, 1990.
27. Jankauskas V., Seputiene J. The Relation between Social Capital, Governance andEconomic Performance in Europe. Verslas: teorija ir praktika. 2007. №8. Р. 131—138.https://doi.org/10.3846/btp.2007.19
28. Baycan T., Oner O. The dark side of social capital: a contextual perspective. The Annals ofRegional Science. 2022. № 70. Р. 779—798. https://doi.org/10.1007/s00168-022-01112-2
29. Hardin G. Extensions of «The Tragedy of the Commons». Science. 1998. № 280 (5364).Р. 682—683. https://doi.org/10.1126/science.280.5364.682
30. Janssen M. A Perspective on the Future of Studying the Commons. International Journal of the Commons. 2022. № 16. Р. 243—247. https://doi.org/10.5334/ijc.1207
31. Hooghe L., Marks G. Community, Scale, and Regional Governance: A PostfunctionalistTheory of Governance. Vol. II. Oxford University Press, 2016. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198766971.001.0001
32. Ostrom V., Ostrom E. Public Goods and Public Choices. Polycentricity and LocalPublic Economies: Readings from the Workshop in Political Theory and Policy Analysis. Ann Arbor: University of Michigan Press, 1999.
33. Spatial Foresight. Local and Regional Partners Contributing to Europe 2020. Multi-levelgovernance in support of Europe 2020. Directorate-General for Regional and Urban European Commission. Brussels, 2015.
34. Allain-Dupré D. The multi-level governance imperative. The British Journal of Politicsand International Relations. 2020. № 22(4). Р. 800—808. https://doi.org/10.1177/1369148120937984
35. Charbit C. From ‘de jure’ to ‘de facto’ decentralised public policies: The multi-levelgovernance approach. The British Journal of Politics and International Relations. 2020.№ 22(4). Р. 809—819. https://doi.org/10.1177/1369148120937624
36. Hooghe L., Lenz T., Marks G. A Theory of International Organization. A PostfunctionalistTheory of Governance. Vol. IV. Oxford: Oxford University Press, 2019. https://doi.org/10.1093/oso/9780198766988.001.0001
37. Tuomela R. The Philosophy of Sociality: The Shared Point of View. Oxford: OxfordUniversity Press, 2007. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195313390.001.0001
38. Brousseau E. Contract as reference points: A new approach to contracting and implications for relationships among levels of government. 23 January 2017. EC-OECD.Seminar Series on Designing better economic development policies for regions and Paris, 2017.
39. Public governance in Ukraine: Implications of Russia’s war. OECD Policy Responseson the Impact of the War in Ukraine. 2022. https://doi.org/10.1787/dc825602-en