МІЖНАРОДНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕМІГРАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ: МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ

Автор(и)

  • Олена Олійник Національний університет водного господарства та природокористування

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2023.03.003

Ключові слова:

міграція, інтелектуальна еміграція, відтік «мізків», висококваліфіковані працівники, інноваційний розвиток, Європейський Союз, Глобальний індекс інновацій

Анотація

Метою роботи було оцінювання та моделювання взаємозв’язків між інтелектуальною еміграцією та інноваційним розвитком країни. Актуальність предмету дослідження підтверджено соціологічними даними, відповідно до яких в Європі зараз перебуває понад 5 млн українців. З початку повномасштабної війни в Україні емігрували переважно висококваліфіковані та високоосвічені українці. Наукова новизна полягає у моделюванні взаємозв’язку масштабів інтелектуальної еміграції та окремих складових інноваційного розвитку країни. В процесі дослідження використано такі наукові методи: аналіз та синтез (розгляд актуальних досліджень та наукових публікацій в царині інтелектуальної еміграції), структурний та динамічний аналіз (для характеристики тенденції інтелектуальної еміграції з України), кореляційний аналіз та економіко-математичне моделювання (для оцінювання взаємозв’язків між інтелектуальною еміграцією та інноваційним розвитком країни). Для оцінювання рівня інтелектуальної еміграції з України — індикатор Е3: Втеча людей і «відтік мізків» (далі — індикатор Е3), який використовується в розрахунках Індексу крихкості держав. Аналіз динаміки значень індикатора Е3 для України демонструє його стійке зростання впродовж останніх п’яти років. Тому значення показника інтелектуальної еміграції дають змогу позиціонувати Україну як країну-донора інтелектуальних мігрантів для інших країн. Отримані значення коефіцієнтів парної кореляції Пірсона демонструють тісний обернений взаємозв’язок між інтелектуальною еміграцією та інноваційним роз витком країни. Доведено негативний вплив виїзду висококваліфікованих та високо освічених осіб за кордон задля працевлаштування на інноваційну спроможність країни-походження. З метою деталізації взаємозв’язку між інтелектуальною еміграцією та інноваційним розвитком країни розроблено економіко-математичну модель, яка доводить, що зі зменшенням значень субіндексів «Людський капітал і дослідження» та «Ділова витонченість» у Глобальному індексі інновацій значення індикатора Е3 зростає.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Yang R. Benefits and challenges of the international mobility of researchers: the Chinese Globalisation, Societies and Education. 2020. № 18(1). Р. 53—65. https://doi.org/10.1080/14767724.2019.1690730
  2. Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути?) Центр економічної стратегії. 2022. URL: https://ces.org.ua/who-are-ukrainian-refugee-research/ (дата звернення: 04.05.2023).
  3. Самборська О.Ю., Горгота В.А. Еміграційні процеси України як дестабілізуючий фактор трудового потенціалу. Інноваційна економіка. 2021. № 7—8. С. 79—88. https://doi.org/10.37332/2309-1533.2021.7-8.11
  4. Almustafa M. Reframing refugee crisis: A «European crisis of migration» or a «crisis of protection»? Environment and Planning C: Politics and Space, 2022. № 40 (5). Р. 1064—1082. https://doi.org/10.1177/2399654421989705
  5. Dines N., Montagna N., Vacchelli E. Beyond Crisis Talk: Interrogating Migration and Crises in Europe. Sociology. 2018. № 52/3. Р. 439—447. https://doi.org/10.1177/0038038518767372
  6. Cristea L.A, Grabara J. Fiscal impact of the migration phenomenon. Journal of International Studies. 2019. № 12 (4). Р. 144—159. https://doi.org/10.14254/2071-8330. 2019/12-4/10
  7. Crush J., Tawodzera G., Chikanda A., Ramachandran S., Tevera D. Migrants in Countries in Crisis (MICIC). South Africa Case Study: The Double Crisis — Mass Migration from Zimbabwe and Xenophobic Violence in South Africa. International Centre for Migration Policy Development. 2018. 104. URL: https://www.africaportal.org/publications/migrantscountries-crisis-south-africa-case-study-double-crisis-mass-migration-zimbabwe-andxenophobic-violence-south-africa/ (дата звернення: 05.05.2023).
  8. Sardadvar S., Vakulenko E. Does migration depress regional human capital accumulation in the EU’s new member states? Theoretical and empirical evidence. Rev. Reg. Res. 2021. № 41. Р. 95—122. https://doi.org/10.1007/s10037-020-00147-2
  9. Oliinyk O., Mishchuk H., Bilan Y., Skare M. Integrated assessment of the attractiveness of the EU for intellectual immigrants: A taxonomy-based approach. Technological Forecasting and Social Change. 2022. 182. Р. 121805. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2022.121805
  10. Bilan Y., Mishchuk H., Roshchyk I., Kmecova I. An Analysis of Intellectual Potential and its Impact on the Social and Economic Development of European Countries. Journal of 2020. № 12 (1). Р. 22—38. https://doi.org/10.7441/joc.2020.01.02
  11. Lisogor L., Rudenko N., Ivashenko S. Educational and Occupational Potential of Ukraine: Main Challenges and Ways of Improvement Under Current Conditions. Demography and Social Economy. 2023. № 51 (1). Р. 23—39. https://doi.org/10.15407/dse2023.01.023 12
  12. Zaiats T.A. Ціннісні орієнтири інноваційного розвитку в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2021. № 2 (44). Р. 3—21. https://doi.org/10.15407/dse2021.02.003
  13. Neiva Ganga R. et al. De Portugal a Europa. La sociología de la migración científica a nivel pormenorizado en tiempos de crisis de la Eurozona. Migraciones Internacionales. № 9(35). Р. 9—38. https://doi.org/10.17428/rmi.v9i35.449
  14. Lazaretou S. The Greek Brain Drain: The New Pattern of Greek Emigration During the Recent Crisis (July 22, 2022). Bank of Greece Economic Bulletin. 2022. 43, 3. URL: https://ssrn.com/abstract=4169615
  15. Росохата А.С., Сагер Л.Ю. Окремі питання економічної безпеки: дослідження впливу змін у міграційних процесах на економічний та інноваційний розвиток країн. Вісник СумДУ. Серія «Економіка». 2020. № 1. С. 62—74. https://doi.org/10.21272/1817-9215.2020.1-07
  16. E3: Human Flight and Brain Drain (2023). Fragile States Index. URL: https://fragilestatesindex.org/indicators/e3/ (дата звернення: 05.05.2023).
  17. Людський розвиток в Україні. Пріоритети національної політики мінімізації асиметрії українського ринку праці / Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. Київ: Академперіодика, 2021. 210 с.
  18. The future of science in Ukraine: Actions now will affect post-war recovery. OECD. 2022. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/docserver/afbd05df-en.pdf?expires=1683123635&id=id&accname=guest&checksum=94682EFA2B6C938621A36A1C85214B2D (дата звернення: 03.05.2023).
  19. Економічна статистика. Наука, технології та інновації. Державна служба статистики України. 2023. URL: https://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 05.05.2023).
  20. Global Innovation Index 2022. What is the future of innovation driven growth? WIPO. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo-pub-2000-2022-en-main-reportglobal-innovation-index-2022-15th-edition.pdf (дата звернення: 05.05.2023).
  21. Global Innovation Index 2019. Creating Healthy Lives — The Future of Medical Innovation. WIPO. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2019.pdf
  22. Global Innovation Index (GII). WIPO. 2023. URL: https://www.wipo.int/global_innovation_index/en/ (дата звернення: 05.05.2023).
  23. Shrestha N. Detecting multicollinearity in regression analysis. American Journal of Applied Mathematics and Statistics. 2020. № 8(2). Р. 39—42. https://doi.org/10.12691/ajams-8-2-1
  24. Alsaqr A. Remarks on the use of Pearson’s and Spearman’s correlation coefficients in assessing relationships in ophthalmic data. African Vision and Eye Health. 2021. № 80(1). https://doi.org/10.4102/aveh.v80i1.612
  25. Sinoi E. A. The impact of educated migrants and R&D expenditures on innovation. Management & Marketing. Challenges for the Knowledge Society. 2021. № 16 (1). Р. 13—25. https://doi.org/10.2478/mmcks-2021-0002
  26. Labrianidis L., Sykas T., Sachini E., Karampekios N. Innovation as a cause of highly skilled migration: Evidence from Greece. International Migration. 2022. https://doi.org/10.1111/imig.13035
  27. Riaño Y. Understanding brain waste: Unequal opportunities for skills development between highly skilled women and men, migrants and nonmigrants. Population, Space and Place. 2021. № 27(5), e2456. https://doi.org/10.1002/psp.2456

Біографія автора

Олена Олійник, Національний університет водного господарства та природокористування

канд. екон. наук, доцент

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-26

Як цитувати

Олійник, О. (2023). МІЖНАРОДНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕМІГРАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ: МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ. Демографія та соціальна економіка, 53(3), 3–17. https://doi.org/10.15407/dse2023.03.003

Номер

Розділ

Міграційні процеси