ВПЛИВ ОБ’ЄКТИВНИХ І СУБ’ЄКТИВНИХ ФАКТОРІВ НА НАРОДЖУВАНІСТЬ У ПЕРІОДИ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

У статті розглядається комплекс об’єктивних та суб’єктивних факторів, що детермінують дітонародження на макро- та на мікрорівні, і специфіку їх взаємозв’язків у періоди невизначеності. Метою дослідження є ідентифікація об’єктивних та суб’єктивних факторів народжуваності, аналіз взаємозв’язків між ними та особливостей їх впливу в умовах суспільно-економічної та воєнно-політичної невизначеності в Україні. Для досягнення мети використано методи: систематизація й узагальнення, критична оцінка наукових здобутків із відповідної проблематики, методи категоризації, концептуального моделювання факторів демографічних процесів (репродуктивної поведінки та народжуваності), структурно-логічного, порівняльного аналізу та інші. Новизна роботи полягає у встановленні характеру впливу об’єктивних та суб’єктивних чинників, їх співвідношення та ролі у детермінації дітонародження на макро- й на мікрорівні в умовах невизначеності. Об’єктивні та суб’єктивні фактори взаємопов’язані й залежно від контексту й рівня детермінації народжуваності (макрочи мікрорівень) характер впливу і значущість об’єктивного та суб’єктивного відрізняються. Специфіку зв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників дітонародження відображає «перехід» одних в інші на різних рівнях. Вплив об’єктивних чинників на дітонародження є здебільшого опосередкованим, здійснюється через суб’єктивне сприйняття індивідами тих чи інших об’єктивних факторів і обставин. Суб’єктивні оцінки на мікрорівні характеризуються варіативністю і можуть не співпадати як одна з одною, так і з характером змін об’єктивних факторів. В умовах невизначеності та соціальних потрясінь (як-от економічна криза, пандемія, війна тощо) розбіжності посилюються, за цих обставин вплив суб’єктивного в детермінації народжуваності зростає і набуває особливих рис. Одним із проявів цього є підвищення ролі очікувань щодо майбутнього (наративів майбутнього) при прийнятті репродуктивних рішень. Позитивні наративи щодо майбутнього, підкріплені впровадженням уже зараз заходів задля поліпшення якості життя населення у вільному демократичному просторі, можуть стати в Україні рушійною силою підвищення народжуваності, зокрема посилення компенсаційного ефекту в її динаміці в повоєнний період.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аксьонова С. Ю. Парадоксальність проблем сучасної дітородної активності в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2007. № 2. С. 14—23.
2. Основи філософії. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 412 с.
3. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек /пер. с англ. М. Б. Левина. 2015. URL: https://geopolitikym.org/wp-content/uploads/2020/04/konec-istorii-i-posledniychelovek-fykyuama.pdf (дата звернення: 17.12.2022).
4. Kubiszewski I., Zakariyya N., Costanza R. Objective and Subjective Indicators of Life Satisfaction in Australia: How Well Do People Perceive What Supports a Good Life? Ecological Economics. 2018. Vol. 154. P. 361—372. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon. 2018.08.017
5. Савич В. О. Єдність об’єктивного і суб’єктивного у політичній науці. Регіональні студії. 2020. № 20. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2020.20.29
6. Macku K., Caha J., Paszto V., Tucek P. Quality of life indices: how robust are the results considering different aggregation techniques? 2020. URL: https://www.researchgate.net/ publication/363939070_Quality_of_life_indices_how_robust_are_the_results_ considering_different_aggregation_techniques (дата звернення: 25.10.2022).
7. Li L., Young D., Wei H., Zhang Y., Zheng Y., Xiao S. et al. The relationship between objective life status and subjective life satisfaction with quality of life. Behavioral Medicine. 1998. № 23(4). P. 149—159. https://doi.org/:10.1080/08964289809596371
8. Vignoli D., Guetto R., Bazzani G. et al. A reflection on economic uncertainty and fertility in Europe: The Narrative Framework. Genus. 2020. 76: 28. https://doi.org/10.1186/ s41118-020-00094-3
9. Busetta A., Mendola D., Vignoli D. Persistent joblessness and fertility intentions. Demographic Research. 2019. № 40(8). Р. 185—218. URL: https://www.jstor.org/stable/26726997 https://doi.org/10.4054/DemRes.2019.40.8  (дата звернення: 05.01.2023).
10. Comolli С. L., Vignoli D. Spreading Uncertainty, Shrinking Birth Rates: A Natural Experiment for Italy. European Sociological Review. 2021. Vol. 37. № 4. Р. 555—570. https://doi. org/10.1093/esr/jcab001
11. Araujo L., Teixeira L., Ribeiro O., Paul C. Objective vs. Subjective Health in Very Advanced Ages: Looking for Discordance in Centenarians. Frontiers in Medicine (Lau sanne). 2018. 5: 189. https://doi.org/10.3389/fmed.2018.00189
12. Курило І. О. Соціально-демографічні особливості самооцінки стану здоров’я населенням України. Демографічні дослідження. Міжвідомчий зб. наук. праць. Вип. 25. Київ: Ін-т економіки НАН України, 2003. C. 44—55.
13. Multiple Indicator Cluster Survey 2012. Ukraine 2012. Final Report. URL: https:// microdata.worldbank.org/index.php/catalog/2348 (дата звернення: 21.02.2023).
14. Abrams M. Subjective social indicators. Social trends. 1973. Vol. 4. Р. 35—50.
15. Strоm S., Bernhardt E. First Births in Sweden: Objective and Self-perceived Constraints on Childbearing. Stockholm Research Reports in Demography. 2012. Preprint. https://doi. org/10.17045/sthlmuni.14519670.v1
16. Preis H., Tovim S., Mor P. et al. Fertility intentions and the way they change following birth — a prospective longitudinal study. BMC Pregnancy Childbirth. 2020. 20: 228. https://doi.org/10.1186/s12884-020-02922-y
17. Vignoli D., Mencarini L., Alderotti C. Is the effect of job uncertainty on fertility intentions channeled by subjective well-being? Advances in Life Course Research. 2020. Vol. 46. https://doi.org/10.1016/j.alcr.2020.100343
18. Мoglie М., Мencarini L., Rapallini C. Is it just a matter of personality? On the role of subjective well-being in childbearing behavior. Journal of Economic Behavior & Organization. 2015. Vol. 117. P. 453—475. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2015.07.006
19. Bernardi L. Channels of Social Influence on Reproduction. Population Research and Policy Review. 2003. Vol. 22. Р. 427—555. https://doi.org/10.1023/B:POPU.0000020892.15221.44
20. Moors G. The valued child. In search of a latent attitude profile that influences the transition to motherhood. European Journal of Population. 2008. 24(1). Р. 33—57. https:// doi.org/10.1007/s10680-007-9123-9
21. Matera C., Dommermuth L., Bacci S. et al. Perceived Economic Uncertainty and Fertility Intentions in Couples: A Dyadic Extension of the Theory of Planned Behaviour. Journal of Family and Economic Issues. 2022. https://doi.org/10.1007/s10834-022-09872-x
22. Vignoli D., Bazzani G., Guetto R., Minello A., Pirani E. Uncertainty and Narratives of the Future: A Theoretical Framework for Contemporary Fertility. Analysing Contempo rary Fertility. The Springer Series on Demographic Methods and Population Analysis. 2020. Vol. 51. https://doi.org/10.1007/978-3-030-48519-1_3
23. Guetto R., Bazzani G., Vignoli D. Narratives of the future and fertility decision-making in uncertain times. An application to the COVID-19 pandemic. Vienna Yearbook of Population Research. 2022. Vol. 20. Р. 1—38. https://doi.org/10.1553/populationyearbook 2022.res1.6
24. Brown Е. А. The pandemic delivered a surprise to Nordic countries: a baby boom. National Geographic. 2021, December. URL: https://www.nationalgeographic.com/history/ article/the-pandemic-delivered-a-surprise-to-nordic-countries-a-baby-boom (дата звернення: 12.12.2022).
25. Дев’ятнадцяте загальнонаціональне опитування. Підсумки року. Очікування від майбутнього. Соціологічна група «Рейтинг». Листопад 2022. URL: https://ratinggroup. ua/research/ukraine/nineteenth_national_survey_results_of_the_year_expectations_ for_the_future_november_20-21_2022.html (дата звернення: 17.12.2023).