РЕФОРМУВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

Анотація

Соціально-економічна нестабільність в Україні супроводжується суперечностями в оплаті праці працівників, що негативно позначається на ефективності та мотивуванні праці. Питання оплати праці в бюджетній сфері є найбільш актуальним для країни, адже принципи її фінансування переважно за рахунок бюджету та недосконалість механізмів її формування призводить до відсутності взаємозв’язку між кваліфікацією працівників та рівнем оплати праці, поширення бідності серед працівників, інших негативних наслідків. Це актуалізує обґрунтування теоретико-методологічних засад реформування системи оплати праці бюджетних працівників. Метою статті є виявлення недоліків оплати праці працівників бюджетної сфери України та удосконалення системи й механізмів оплати праці працівників, які фінансуються за рахунок бюджету. Дослідження здійснювалося за допомогою таких методів: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, аналогії. Для формулювання висновків застосовано абстрактно-логічний підхід. Встановлено, що на даний час у країні наявні три системи фінансування оплати праці працівників, яке здійснюється за рахунок бюджетних коштів (на основі ЄТС (далі — ЄТС)), на основі положень спеціальних законів та підзаконних нормативних актів та змішана в охороні здоров’я внаслідок реформування галузі), що може призвести до ризиків стримування рівня оплати праці та зростання неофіційної зайнятості у приватному секторі. Виявлено недоліки оплати праці працівників бюджетної сфери: відсутність зв’язку зарплат більшості працівників бюджетної сфери із результатами їхньої праці та якістю наданих ними послуг, заниження рівня заробітних плат, диспропорції у рівнях оплати праці працівників однакової кваліфікації, що породжує ризики відпливу висококваліфікованих кадрів в інші сектори економіки та зниження якості наданих послуг у перспективі. Для визначених ризиків у сфері оплати праці працівників бюджетної сфери запропоновано інструменти мінімізації, які полягають в оптимізації наявної мережі розпорядників одержувачів бюджетних коштів (упорядкування і раціоналізація передусім мережі освітніх та медичних бюджетних установ), переході до моделі часткової автономії (це дасть змогу бюджетним установам та організаціям самостійно залучати додаткові грошові кошти, а також витрачати їх на власні потреби, що може бути стимулом для розвитку) та наданні права бюджетним установам та організаціям розміщувати тимчасово вільні кошти в комерційних банках, що стане додатковим джерелом доходів. Розроблено концептуальні засади побудови системи оплати праці за результатами, яка фінансується за рахунок бюджету, що містить інструменти й принципи її формування та її складових, визначає її функції та створює сприятливе мотиваційне середовище, що забезпечуватиме гідну винагороду трудових зусиль працівників бюджетної сфери та їх активне стимулювання до підвищення результативності праці й досягнення організаційних цілей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Afonso A., Gomes P. Interactions between private and public sector wages. 2008. European Central Bank. Working Paper Series. № 971. URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/ https://doi.org/10.2139/ssrn.1302785 scpwps/ecbwp971.pdf (дата звернення: 21.07.2002).
2. Gomes P. Optimal public sector wages. The Economic Journal. 2014. Vol. 125 (September). Р. 1425—1451. https:// doi: 10.1111/ecoj.12155
3. Singleton C. The public-private sector wage differential in the UK: evidence from longitudinal employer-employee data. Economics Letters. 2019. Р. 109—113. https:// doi. org/10.1016/j.econlet.2018.11.005
4. Петрова І. Л., Близнюк В. В. Український ринок праці: імперативи та можливості змін. НАН України, ДУ «Ін-т економіки та прогнозування НАН України». Київ, 2018. 356 с.
5. Васюренко Л. В. Державне регулювання організацією оплати праці. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2018. 317 с.
6. Гідна праця: імперативи, українські реалії, механізми забезпечення / за наук. ред. д.е.н., проф. А. М. Колота. Київ: КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 2017. 500 с.
7. Колот А. М., Герасименко О. О. Праця XXI: філософія змін, виклики, вектори розвитку. Київ: КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 2021. 487 с.
8. Лібанова Е. М. Криза політики доходів в Україні. Економіка України. 2016. № 8 (657). С. 62—77. URL: http://economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=295
9. Лісогор Л. С. Трансформація ринку праці: можливості реалізації інноваційних змін в сучасних умовах. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Економіка. 2015. Вип. XI. С. 177—183. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpu_Ekon_2015_11_37 (дата звернення: 05.01.2022).
10. Ткаченко Л. Г. Продуктивність та оплата праці: діалектика взаємодії. Демографія та соціальна економіка. 2013. № 1(19). С. 132—141. URL: https://dse.org.ua/arhcive/19/13.pdf   https://doi.org/10.15407/dse2013.01.132 (дата звернення: 20.12.2021).
11. Людський розвиток в Україні. Пріоритети національної політики мінімізації асиметрії українського ринку праці / кер. авт. кол. О. І. Цимбал; Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. Київ: Академперіодика, 2021. 210 с.
12. Цимбалюк С. О. Політика оплати праці в бюджетній сфері України: основні тенденції, недоліки, пропозиції щодо поліпшення. Проблеми економіки. Київ, 2017. № 3. С. 277—282. URL: https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/36059/polit-opl. pdf?sequence=1&isAllowed=y(дата звернення: 19.11.2022).
13. Господарський Кодекс України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення: 24.01.2022).
14. Праця України: статистичний збірник (2012—2021). Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
15. Дяченко К. С. Особливості функціонування бюджетних установ у системі державних фінансів. Економіка і суспільство. 2016. Вип. 7. С. 739—748. URL: https:// economyandsociety.in.ua/journals/7_ukr/125.pdf (дата звернення: 17.12.2022).
16. Конвенція МОП № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/993_149#Text (дата звернення: 22.09.2022).
17. Європейська соціальна хартія. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062# Text (дата звернення: 22.09.2022).
18. Оплата праці працівників державного сектору: міжнародний досвід. Національне агентство України з питань державної служби. Київ: НАДС України, 2020. 33 с. URL: https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/Mignarodniy %20dosvid/oplata-pratsi.pdf
19. Заробітна плата у світі в 2018—2019 рр.: що ховається за гендерними розривами в оплаті праці. Міжнародна організація праці. Женева: МБП, 2018. URL: https://www. ilo.org/wcmsp5/groups/public/---dgreports/---dcomm/---publ/documents/publication/ wcms_783734.pdf (дата звернення: 25.08.2022).
20. Зарубіжний досвід нарахування заробітних плат в основних секторах економіки (деякі країни Західної та Східної Європи) / за заг. ред. В. Мазярчука. Київ: Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, 2018. 21 с. URL: https://ces.org.ua/the-financial-and-economic-analysis-office/
21. Реформа оплати праці державних службовців: Аналітична записка. Центр економічної стратегії. URL: http://ces.org.ua/wp-content/uploads/2017/06/public_wages_ note_ukr1.pdf (дата звернення: 09.09.2022).