ВПЛИВ COVID-19 НА СМЕРТНІСТЬ І ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В 2020—2021 рр.

Анотація

Зі зростанням інтенсивності переміщення людей між країнами та континентами людство стало більш уразливим до розповсюдження хвороб у глобальних масштабах. Швидке поширення Covid-19 у 2020 р. призвело до істотних зрушень у структурі смертності населення та значних утрат середньої очікуваної тривалості життя. Уряди різних країн по-різному відповіли на цей виклик. Тому є актуальним дослідження досвіду України на тлі інших країн. Метою цієї статті є аналіз і кількісна оцінка впливу Covid-19 на смертність та тривалість життя населення в Україні. Новизною є кількісна оцінка різними методами впливу Covid-19 на динаміку смертності в Україні за результатами повних 2020—2021 рр. Використано методи розрахунку й аналізу демографічних показників, таблиць смертності, графічний метод, метод декомпозиції, метод Лі-Картера. Проаналізовано наявні визначення надсмертності. На основі використання 6 методів розрахунку визначено, що пандемія призвела до збільшення числа смертей в Україні (без урахування Донбасу та Криму) від 92,7 до 241,5 тис. Більшість оцінок потрапляють у діапазон 147,5—224,2 тис. Показано, що найбільше надлишкових смертей відмічається в старших вікових групах, особливо 65—84 роки. Найвищі втрати життєвого потенціалу припали на вікові групи 65—74 роки. За цих обставин за 2020— 2021 рр. очікувана тривалість життя при народженні жінок знизилася на 2,62 року, тоді як у чоловіків скорочення склало 1,77 року. Зростання смертності від Covid-19 призвело до втрат 1,91 та 1,51 року відповідно. В 2020—2021 рр. виявлено різке зростання смертності від хвороб органів дихання. Показано, що смертність від цього класу хвороб має пряму сильну (коефіцієнт кореляції 0,91) та значущу (p< 0.001) кореляцію зі смертністю від Covid-19. Зв’язок між цими причинами смерті підтверджується подібним впливом на повікову структуру втрат тривалості життя. Збільшення загального рівня смертності чоловіків було істотно пом’якшено зниженням смертності від інфекційних та паразитарних хвороб, а також зовнішніх причин смерті. Жінки, внаслідок значно нижчого рівня смертності від цих класів причин, мають помітно нижчий потенціал для покращення у цій сфері. Отже, необхідно розширювати й полегшувати доступ до фахової медичної допомоги, а не обмежувати його, як це було зроблено під час локдаунів і карантинів.

1. Beaney T., Clarke J. M., Jain V. et al. Excess mortality: the gold standard in measuring the impact of COVID-19 worldwide? Journal of the Royal Society of Medicine. 2020. Vol. 113(9). P. 329—334. https://doi:10.1177/0141076820956802
2. Riffe T., Acosta E. Data Resource Profile: COVerAGE-DB: a global demographic database of COVID-19 cases and deaths. International Journal of Epidemiology. 2021. Vol. 50. № 2. P. 390—390f. https://doi:10.1093/ije/dyab027
3. Modig K., Ahlbom A., Ebeling M. Excess mortality from COVID-19: weekly excess death rates by age and sex for Sweden and its most affected region. The European Journal of Public Health. 2021. Vol. 31. № 1. P. 17—22. https://doi:10.1093/eurpub/ckaa218
4. Dudel C., Riffe T., Acosta E. et al. Monitoring trends and differences in COVID-19 casefatality rates using decomposition methods: contributions of age structure and agespecific fatality. PLoS One. 2020. Vol. 15(9). P. 1—11. https://doi:10.1371/journal.pone. 0238904
5. Karlinsky A., Kobak D. Tracking excess mortality across countries during the COVID-19 pandemic with the world mortality dataset. ELife. 2021. P. 1—21. https://doi:10.7554/ eLife.69336
6. Wang H. et al. Estimating excess mortality due to the COVID-19 pandemic: a systematic analysis of COVID-19-related mortality, 2020-21. The Lancet. 2022. P. 1—24. https://doi: 10.1016/S0140-6736(21)02796-3
7. Islam N., Jdanov D., Shkolnikov V. et al. Effects of covid-19 pandemic on life expectancy and premature mortality in 2020: time series analysis in 37 countries. BMJ. 2021. P. 1—14. https://doi:10.1136/bmj-2021-066768
8. Lee R. D., Carter L. R. Modeling and forecasting US mortality. Journal of the American Statistical Association. 1992. Vol. 87. № 419. P. 659—671. https:// doi: 10.2307/2290201
9. Jdanov D., Galarza A., Shkolnikov V. et al. The short-term mortality fluctuation data series, monitoring mortality shocks across time and space. Scientific Data. 2021. 8, 235. P. 1—8. https://doi:10.1038/s41597-021-01019-1
10. Aburto J. M., Tilstra A. M., Floridi G., Dowd J. B. Significant impacts of the COVID-19 pandemic on race/ethnic differences in USA mortality. medArxiv. 2022. 28 p. https://doi: 10.1101/2022.04.04.22273385
11. Aburto J. M., Schöley J., Kashnitsky I. et al. Quantifying impacts of the COVID-19 pandemic through life expectancy losses: a population level study of 29 countries. International Journal of Epidemiology. 2022. Vol. 51. № 1. P. 63—74. https://doi:10.1093/ije/dyab207
12. Aburto J. M., Kashyap R., Schöley J. et al. Estimating the burden of the COVID-19 pandemic on mortality, life expectancy and lifespan inequality in England and Wales: a population-level analysis. Journal of Epidemiology and Community Health. 2021. № 75. P. 735—40. https://doi:10.1136/jech-2020-215505
13. Огляд розвитку епідемії COVID-19 в Україні. URL: https://www.nas.gov.ua/UA/ Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9007 (дата звернення: 05.09.2022).
14. Glossary: Excess mortality. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index. php?title=Glossary:Excess_mortality (дата звернення: 05.09.2022).
15. Chiang C. L. Life Table and Its Applications. Malabar, Florida: Robert E. Krieger Publishing Company, 1984. 316 p.
16. Андреев Е. М. Метод компонент в анализе продолжительности жизни. Вестник статистики. 1982. № 9. С. 42—47.
17. Hyndman R. J. with contributions from H. Booth, L. Tickle, J. Maindonald. Package demography: forecasting mortality, fertility, migration and population data. R package, Version 1.22, 2019.
18. Human Mortality Database. Short-term Mortality Fluctuations. Visualization Toolkit. URL: https://mpidr.shinyapps.io/stmortality/ (дата звернення: 02.08.2022).
19. Shkolnikov V. M., Klimkin I., McKee M. et al. What should be the baseline when calculating excess mortality? New approaches suggest that we have underestimated the impact of the COVID-19 pandemic and previous winter peaks. SSM - Population Health. 2022. № 18. P. 1—13. https://doi:10.1016/j.ssmph.2022.101118
20. Демографічна та соціальна статистика. Кількість померлих за причинами смерті. URL: https://ukrstat.gov.ua (дата звернення: 03.08.2022).
21. Hiam L. et al. Why is life expectancy in England and Wales ‘stalling’? Journal of Epidemiology and Community Health. 2018. № 72. P. 404—408. https://doi:10.1136/jech2017-210401
22. Mehta N. K., Abrams L. R., Myrskylä M. US life expectancy stalls due to cardiovascular disease, not drug deaths. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2020. Vol. 117. № 13. P. 6998—7000. https:// doi: 10.1073/pnas.1920391117
23. Ho J. Y., Hendi A. S. Recent trends in life expectancy across high income countries: retrospective observational study. BMJ. 2018. № 362. P. 1—14. https://doi:10.1136/bmj. k2562
24. Hiam L., Dorling D. The end of great expectations? BMJ. 2022. № 377. P. 1—3. https:// doi: 10.1136/bmj-2022-071329
25. Ren J., Pang W., Luo Y., Cheng D. et at. Impact of Allergic Rhinitis and Asthma on COVID-19 Infection, Hospitalization, and Mortality. The Journal of Allergy and Clinical Immunology: In Practice. 2022. Vol. 10. № 1. P. 124—133. https://doi:10.1016/j.jaip. 2021.10.049
26. Lohia P., Sreeram K., Nguyen P., Choudhary A., Khicher S., Yarandi H., Kapur S., Badr M.S. Preexisting respiratory diseases and clinical outcomes in COVID-19: a multihospital cohort study on predominantly African American population. Respiratory Research. 2021. Vol. 22. Art. 37. P. 1—9. https://doi:10.1186/s12931-021-01647-6
27. Aveyard P., Gao M., Lindson N., Hartmann-Boyce J., Watkinson P. et al. Association between pre-existing respiratory disease and its treatment, and severe COVID-19: a population cohort study. The Lancet. Respiratory Medicine. 2021. Vol. 9. P. 909—923. https://doi:10.1016/S2213-2600(21)00095-3
28. Čelutkienė J., Čerlinskaitė-Bajorė K., Bajoras V. et al. Collateral effect of the COVID-19 pandemic on cardiology service provision and cardiovascular mortality in a populationbased study: COVID-COR-LT. Clinical Research in Cardiology. 2022. P. 1—17. https:// doi: 10.1007/s00392-022-02033-y
29. Zeymer U., Ahmadli V., Schneider S. et al. Effects of the COVID-19 pandemic on acute coronary syndromes in Germany during the first wave: the COVID-19 collateral damage study. Clinical Research in Cardiology. 2022. P. 1—11. https://doi:10.1007/s00392-022- 02082-3
30. Brant L., Pinheiro P., Ribeiro A., Machado I. et al. Cardiovascular Mortality During the COVID-19 Pandemics in a Large Brazilian City: A Comprehensive Analysis. Global Heart. 2022. 17(1):11. P. 1—13. https:// doi: 10.5334/gh.1101