ЕТИЧНИЙ ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ У ПРОСОВУВАННІ КОНЦЕПЦІЇ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Справедливість — одне з найчастіше використовуваних понять світового і сучасного українського політичного та наукового дискурсу. Феномен справедливості — складне і багатоаспектне явище, що характеризує всю систему суспільних відносин у всьому різноманітті її конкретних проявів у сфері просування концепції людського розвитку. Справедливість ще з часів античності є одним з основних предметів наукових досліджень соціологів, економістів, філософів країн Західної та Східної Європи. Існує декілька трактовок цієї дефініції. Однією з розповсюджених є визначення справедливості з теоретичних позицій т.зв. трансцендентального інституціоналізму, що лежить в основі робіт багатьох відомих теоретиків. Серед цього напряму спостерігаються конкуруючі точки зору відносно підходів до реалізації справедливості. Концепція утилітаризму, яка була розповсюджена у другій половині ХХ ст., має своїх прихильників відносно справедливого змісту людського розвитку й у наш час. У статті відстоюється логічна конструкція справедливості, яка знаходиться на перетині економічної теорії та моральної філософії. Спираючись на традицію, пов’язану з класиком політичної економії Адамом Смітом, вона базується на процедурі громадського вибору, співставленні та ранжуванні пріоритетів. Постійне вдосконалення та регулювання процесами людського розвитку протиставляються встановленому жорсткому інституційному підходу, що лежить в основі договірної теорії. Метою дослідження є розкриття справедливості як поняття, що містить у собі вимоги щодо відповідності її теоретичної трактовки практичної ролі стосовно відстоювання індивідуумами своїх прав. Новизною є обґрунтування конструктивної значущості справедливості як етичної категорії і наближеності її демократичних процедур до реальних життєвих проблем людей, що надає їй пріоритет щодо інших аналогічних наукових течій та концепцій ліберально-демократичного спрямування. Застосовано метод порівняльного аналізу дефініцій соціальної справедливості у ході її еволюційного розвитку. Пропонується інструментарій м’якого моделювання соціально справедливого споживання матеріальних благ та послуг серед різних за доходами груп населення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Доклад о человеческом развитии 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: Лучшее будущее для всех. ПРООН. 26 с. URL: human-development-report-2011-russian-summary.human-development-report-2011-russian-summary (дата звер-нення: 05.07.2022).
2. Мамонов І. Поняття «сталий людський розвиток»: управлінський а спект. Державне управління та місцеве самоврядування. 2013. Вип. 3. С. 28—35.URL: http://nbuv.gov.ua/UJR N/dums_2013_3_6 (дата звернення: 12.07.2022).
3. Екон омічна ефективність vs соціальна справедливість: пріоритети розвитку України на етапі подолання кризи. НАН України, Секція суспільних і гуманітарних наук. Київ, 2019. 350 с.
4. Шелевер Н. В. Принцип соціальної справедливості в конституційному праві. Південноукраїнський правничий часопис. Одеса: Одеський держ. ун-т внутрішніх справ. № 3. С. 33—38. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/34266 (дата звернення: 25.12.2022).
5. Булгаков В. В., Булгакова Д. В. Понятие «справедливости» на исторических этапах развития общества. Вестник ТГУ. 2012. Вып. 5 (109). С. 325—328.
6. Пионткевич Л. Ю. Проблема справедливости в социальной философии. Философия и общество. 2009. Вып. 2 (54). С. 100—109.
7. Петренко М. О. Гідність людини в контексті справедливості. Державне управління та місцеве самоврядування. 2013. Вип. 3 (18). URL: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2013/2013_03(18)/index.html (дата звернення: 02.08.2022).
8. Смит А. Теория нравственных чувств. Москва: Республика. 1997. 351 с. URL: https://platona.net/load/knigi_po_filosofii/ehtika_i_ehstetika/smit-teoriya-nravstvennykhchuvstv (дата звернення: 17.08.2022).
9. Зайцев C. А. К вопросу о понятии справедливости. Вестник ОМГУ. 1999. Вып. 4. URL: https:// omsu.ru:8443/vestnik/articles/y1999-i4/a148/article.html (дата звернення: 06.2022).
10. Фридмен М., Хайек Ф. О свободе. М., 2003. 41 с. URL: https://booksonline.com.ua/view.php?book=113301&page=16 (дата звернення: 06.04.2022).
11. Хайек Ф.А. фон. Познание, конкуренция и свобода. Антология сочинений. М., URL: https://rusneb.ru/catalog/000200_000018_RU_NLR_bibl_68912/ (дата звернення: 28.04.2022).
12. Нозик Р. Анархия, государство и утопия [Аннотация]. ИРИСЭН, 2019. 424 с. URL: https://www.sotsium.ru/politologiya/anarhiya-gosudarstvo-i-utopiya.html (дата звернення: 21.04.2022).
13. Ролз Дж. Справедливость как честность (гл. V). URL: https://gtmarket.ru/library/ articles/2663 (дата звернення: 09.03.2022).
14. Ролз Дж. Теория справедливости. Ч. 1. Теория. Гл. 1. Справедливость как честность. 3. Основная идея теории справедливости. URL: https://gtmarket.ru/library/basis/6642/6643 (дата звернення: 18.03.2022).
15. Sen A. The Idea of Justice. Cambridge, Massachusetts: The Belknap Press of Harvard University Press, 2009. 497 р.
16. Вайдлих В. Социодинамика. Системный подход к математическому моделированию в социальных науках. Москва: Либроком, 2009. 478 с.
17. Вугальтер А. Л. Фундаментальная экономия. Динамика. Москва: Экономика, 2007.371 с.