ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ГРУЗИНСЬКА СІМ’Я

Анотація

Останнім часом процес глобалізації прискорився і стосується всіх сфер суспільного життя. Це означає нову епоху в людській цивілізації. Історія становлення та розвитку сім’ї йде паралельно з історією розвитку людства. Тому надзвичайно актуальним і важливим є дослідження впливу глобалізації на інститут сім’ї. Представлена робота торкається надзвичайно актуальної для сучасності теми — впливу глобалізації на грузинську сім’ю. Метою статті є розмежування тих позитивних і негативних змін, які відбулися всередині грузинської сім’ї в результаті глобалізації. Це одна з перших спроб продемонструвати основні характеристики сучасної грузинської сім’ї. Щоб чітко відобразити проблему, автори застосували дані статистичної служби Грузії, а також Європейського Союзу та провели порівняльний аналіз. Дослідники також використали результати соціологічного опитування, проведеного за їх безпосередньої участі упродовж 2013—2015 років. Основні відкриття, зроблені в цій розвідці, пов’язані з різного роду змінами, що відбуваються в сім’ї. З початку нового століття в Грузії утвердилося толерантне ставлення до сексуальної свободи. Початок статевого життя вже не пов’язується зі створенням сім’ї. Відповідно, шлюбний вік збільшився, а молодь не поспішає створювати сім’ю. Відкладення шлюбу відклало народження першої дитини у віці понад 30 років і, таким чином, початок пізнього батьківства. За 2000—2018 рр. серед загальної кількості дітей, народжених жінками всіх вікових груп, частка дітей, народжених лише жінками вікової групи 30—40 років, зросла з 20,8 % до 33,6 %, тобто в 1,6 раза. Збільшення частки народжуваності в 1,4 раза серед жінок, старших 40 років, за останні 18 років є безпрецедентним. Релігійний або законний шлюб більше не є обов’язковим для створення сім’ї, пари живуть без нього. Збільшення кількості співжиття пар призвело до зростання кількості позашлюбних дітей. Лише два десятиліття тому таке було абсолютно неприйнятним у нашому суспільстві. Глобалізація широко відкрила двері для міжнародної міграції і принесла з собою незвичні для грузинського суспільства «транснаціональні сім’ї». Годувальником у грузинській родині традиційно вважався чоловік, проте це не заважало жінці працювати та отримувати дохід. Вважалося, що жіноча праця не була необхідною для підтримання життєвого рівня сім’ї. Починаючи з останніх років минулого століття, у зв’язку з докорінними перетвореннями, що відбувалися в країні, доходи жінок стали не лише необхідними для сім’ї, а й життєво важливими. Високий рівень безробіття в країні породив велику кількість «транснаціональних матерів». Грузинські дослідники встановили, що частка грошових переказів, які здійснюють грузинські жінки в еміграції, становить більш як половину загального обсягу переказів. Випадки сімейного насильства характерні для грузинського суспільства, як і для більшості суспільств. Вважалося, що факти домашнього насильства не повинні виходити за межі сім’ї. Проте глобалізація змінила ставлення нашого суспільства до цього: жертви насильства більше не приховують факти, внаслідок чого збільшилося викриття та посилилася реакція на випадки насильства. З 2015 р. показник розкриття фактів сімейного насильства становив майже 50 %. Зневажливе ставлення молоді до шлюбу значно збільшило кількість розлучень. Традиційно розлучення засуджувалось у Грузії, однак сьогодні воно є прийнятним. У XXI ст. найвищий загальний рівень розлучень у Грузії (3 ‰ у 2019 р.) лише на одну десяту відстає від найвищого показника в країнах ЄС, як-от: Латвія, Литва та Люксембург (3,1 ‰ розлучень на 1000 осіб). Середня тривалість шлюбу в Грузії становить 10,6 року і менша ніж у Великій Британії (11 років), Італії (17) і Франції (13), але перевищує американську (8 років).

1. Menabdishvili, L. (2019). The student youth of Georgia. Socio-demographic essays. Tbilisi: Bartoni [in Georgian].
2. Menabdishvili, L. (2021). Fertility outside of marriage. Demographic challenges of the XXI century. Institute of Demography and Sociology of the Ilia State University. Proceedings of materials of the international scientific conference dedicated to the 30th anniversary of the Institute. P. 127-143.
3. Menabdishvili, N. (2021). Divorce in Georgia in the first fifth of the XXI century. Demographic challenges of the XXI century. Institute of Demography and Sociology of the Ilia State University. Proceedings of materials of the international scientific conference dedicated to the 30th anniversary of the Institute. P. 144-155.
4. Shelia, M. (2018). Peculiarities of the women’s labor emigration. Urgent problems of the migration of the population in Georgia. P. 119, 133-134 [in Georgian].
5. Anufrieva, E. V., & Mashikhina, T. P. (Eds.). (2012). Gender studies: history, philosophy, education. Volgograd: Publishing House of VolGMU [in Russian].
6. European Union. Violence (2020). Gender Equality Index. https://eige.europa.eu/genderequality-index/2020/country
7. Migration profile money transfers (2016). Tbilisi, Georgia. https://migration.commission. ge/files/geo__1_.pdf
8. Morrison, A. R., Schiff, M. & Sjöblom, M. (2008). The International Migration of W omen. Washington: The World Bank. P. 2.
9. Stive, B. (2019). Sociology. A Very Shout Introduction. Second Edition. Georgian translation published by Sulakauri Publishing. P. 59-60.
10. Robertson, R. (1992). Globalization: Social theory and global culture.
11. European Commission website (2022). Marriage and divorce statistics. https://ec.europa. eu/eurostat/statisticsexplained/index.php?title=Marriageand_divorce_statistics
12. The Impact of Divorce on Young Adults (2022). WeHaveKids. https://wehavekids.com/ parenting/The-Impact-of-Divorce-on-Young-Adults
13. 4564 Persons Brought to Justice in 2019 for Domestic Violence and Domestic Crimes (2020). Ministry of Internal Affairs of Georgia. https://police.ge/ge/odjakhshi-dzaladobisa-da-odjakhuri-danashaulis-chadenistvis-2019-tsels-4564-piri-mietsa-pasukhisgebashi/13292
14. National Statistics Office of Georgia (2022). https://www.geostat.ge
15. Domestic Violence Statistics in Georgia (2018). https://idfi.ge/ge/domestic_violence_statistics_in_georgia
16. ‘There is huge resistance’: Europe’s problem with violence against women (2019). Euronews. https://www.euronews.com/2019/11/19/there-is-huge-resistance-europe-s-problem-with-violence-against-women
17. Formulanews (2022). https://businessformula.ge
18. Eurostat (2022). European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat
19. The Guardian (2019). https://www.theguardian.com/uknews/2019/aug/07/cohabitingcouplesfastestgrowingfamilytype-ons
20. Van De Kaa, D. J. (1987). Europe’s second demographic transition. Population Bull., Mar., 42 (1): 1-59.
21. Dronkers, J. (2016). Cohabitation, Marriage, and Union Instability in Europe. Institute for Family Studies (IFS). https://ifstudies.org/blog/cohabitation-marriage-and-union-instability-in-europe
22. Cohabitation across Europe. Catching up with the new normal. Population Europe. https:// population-europe.eu/network/news-network/cohabitation-across-europe