ГЕНЕЗИС ДЕМОГРАФІЧНОГО РЕЄСТРУ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Олександр Гладун Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України https://orcid.org/0000-0001-6354-6180
  • Марина Пугачова Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2022.03.003

Ключові слова:

реєстри населення, Автоматизований банк даних «Населення», Державний регістр населення України, Єдиний державний демографічний реєстр, структура електронного реєстру, перепис населення

Анотація

Держава не може функціонувати без точної і надійної інформації про чисельність своїх мешканців, статеву, вікову структуру населення та його розміщення на території країни. Протягом багатьох десятиліть таку інформацію отримували з переписів населення, а у міжпереписний період — з різних додаткових джерел. Пізніше у розвинених країнах створили так звані електронні демографічні реєстри, що дало змогу оперативно актуалізувати необхідну інформацію про населення, зберігати її й швидко обробляти. Наприкінці минулого століття у багатьох розвинених країнах демографічні реєстри стали головним джерелом інформації для проведення традиційних переписів населення, а пізніше — навіть частково або повністю їх замінили. Україна на теперішній час через різні обставини не має повноцінного демографічного реєстру і тільки проходить складний шлях до його становлення.

Метою цієї статті є дослідження процесу створення демографічного реєстру в Україні в історичному аспекті. А її новизна полягає у тому, що вперше висвітлено, проаналізовано та оцінено три спроби розроблення національного демографічного реєстру. Дослідження ґрунтується на застосуванні системного аналізу для оцінки усіх спроб створення українського демографічного реєстру; використання методів дослідження складних систем (аналізу і синтезу) дало можливість докладно проаналізувати компоненти усіх реєстрів і на основі компаративного аналізу визначити сильні та слабкі сторони кожної версії реєстру. Застосування конкретно-історичного підходу допомогло вивченню процесів проєктування і створення реєстрів з урахуванням конкретних історичних умов, в яких вони відбувались, і з’ясуванню їх впливу на ці процеси. Для досягнення поставленої мети авторами досліджено проєкти демографічних реєстрів, розроблені в різні часи: Автоматизованого банку даних «Населення» і Державного регістру населення України. Проаналізовано причини, через які ці електронні інформаційні ресурси так і не були побудовані. Також досліджено мету створення і можливості запровадженого Єдиного державного демографічного реєстру. Виявлено переваги і недоліки, продемонстровано його зв’язок з іншими електронними реєстрами, що функціонують в органах влади й місцевого самоврядування. Представлено порівняння складу демографічних ознак двох згаданих вище проєктів і реєстру, що на сьогодні функціонує. З точки зору саме демографічної спрямованості та технологічного поєднання з іншими інформаційними системами найбільш досконалим був проєкт Автоматизованого банку даних «Населення». Проєкт структури наступного реєстру був перенасичений усією можливою інформацією щодо населення, яка з погляду демографічних потреб не була необхідною. Єдиний державний демографічний реєстр був створений з метою забезпечення населення документами нового зразка, але не був спрямований на повноцінне виконання ролі демографічного реєстру.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гладун О. М., Кулик Н. В., Рудницький О. П. Чисельність, склад і рух населення. Енциклопедія історії України. Том «Україна — українці». Кн. 1. Київ: Наукова думка, 2018. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Image_file_name=book/0014228.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 (дата звернення: 03.04.2022).
  2. Електронні реєстри: європейський досвід створення та використання: кол. моногр. за ред. О. М. Гладуна. /Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи. Київ: ІДСД, 2021. 271 с. URL: https://idss.org.ua/arhiv/registers.pdf (дата звернення: 05.2022).
  3. Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів. URL: https://eresources.gov.ua/#/ (дата звернення: 08.04.2022).
  4. «Трембіта» — система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів. Державні сайти України, ua. URL: https://trembita.gov.ua/ua (дата звернення: 08.04.2022).
  5. Осауленко О. Г. Демографічна статистика в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку. Демографія та соціальна економіка. 2004. № 1—2. С. 21—26. URL: https://dse.org.ua/arhcive/maglast.pdf (дата звернення: 13.04.2022).
  6. Про створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб: Указ Президента України від 30 квітня 2004 р. № 500/2004. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500/2004#Text https://doi.org/10.1097/00004770-200407000-00009 (дата звернення: 08.04.2022).
  7. Про затвердження Концепції створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2004 р. № 1500. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1500-2004-%D0%BF#Text (дата звернення: 07.2022).
  8. Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20 листопада 2012 р. № 5492-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text (дата звернення: 08.04.2022).
  9. Томак М. Єдиний державний демографічний реєстр: Сноудену не снилося. Радіо Свобода. 07.10.2013. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/25129189.html (дата звернення: 11.03.2022).
  10. Єдиний демографічний реєстр порушує права людини і принципи верховенства права. Центр політико-правових реформ. 03.12.2013. URL: https://pravo.org.ua/yedynyj-demografichnyj-reyestr-porushuye-prava-lyudyny-i-pryntsypy-verhovenstvaprava/ (дата звернення: 11.03.2022).
  11. Уряд хоче витратити 800 млн грн на створення мегабази даних про всіх громадян. ZMINA. 28 жовтня 2013. URL: https://zmina.info/news/uriad-khoche-vytratyty-800-mln-hrn-na-stvorennia-mehabazy-danykh-pro-vsikh-hromadian/ (дата звернення: 11.03.2022).
  12. Електронні реєстри: стан в Україні: кол. моногр. за ред. О. М. Гладуна. /Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи. Київ: ІДСД, 2021. 636 с. URL: https://idss.org.ua/arhiv/registers3.pdf (дата звернення: 11.03.2022).
  13. Концепция создания Автоматизированного банка данных «Население» (проект). Государственный комитет СССР по статистике. Москва, 1989. 29 с.
  14. Про створення робочої групи для розробки Програми державного регістру населення: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 р. № 74-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74-93-%D1%80#Text (дата звернення: 11.03.2022).
  15. Державний регістр населення України. Концепція. Міністерство економіки України. Київ, 1994. 18 с.
  16. Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. № 784. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF#Text (дата звернення: 07.03.2022).
  17. Про публічні електронні реєстри: Закон України від 18 листопада 2021 р. № 1907-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1907-20#Text (дата звернення: 07.03.2022).

Біографії авторів

Олександр Гладун, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

чл.-кор. НАН України, д-р екон. наук, старш. наук. співроб.,
заст. директора з наукової роботи

Марина Пугачова, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

д-р екон. наук, старш. наук. співроб., голов. наук. співроб.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-25

Як цитувати

Гладун, О., & Пугачова, М. (2022). ГЕНЕЗИС ДЕМОГРАФІЧНОГО РЕЄСТРУ В УКРАЇНІ. Демографія та соціальна економіка, 49(3), 3–25. https://doi.org/10.15407/dse2022.03.003

Номер

Розділ

Демографічні процеси