ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ У НІМЕЧЧИНІ (СУЧАСНІ АСПЕКТИ)

Автор(и)

  • Олена Макарова Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України https://orcid.org/0000-0001-8463-0314
  • Діана Дутка

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2022.03.089

Ключові слова:

волонтерство, громадські рухи, біженці, соціальна підтримка, приватні ініціативи, місцеві спільноти, глобальні виклики

Анотація

У статті розглянуто питання волонтерського руху, його соціальної сутності та значення у сучасному світі. Також проаналізована трансформація цього поняття, що відбувається як відповідь на глобальні соціально-культурні зміни XX століття. Дослідження проведено на матеріалах історичного та сучасного досвіду волонтерського руху у Німеччині. Метою статті є визначення організаційної специфіки та природи сучасного волонтерського руху, що відповідає нинішнім реаліям та найсуттєвішим викликам глобального характеру. А також — узагальнення найновітнішого досвіду волонтерської роботи у Німеччині, пов’язаного із масовою вимушеною міграцією українських біженців.

Результати дослідження дали можливість сформувати деякі рекомендації для їх можливого використання у практиці роботи громадських організацій, що надають соціальну підтримку вразливим групам населення, особливо тим, хто піддається шоковому впливу, пов’язаному з небезпекою для життя та здоров’я. Для досягнення мети використані такі методи дослідження: аналіз та синтез, узагальнення, порівняння, метод логічного аналізу, швидке онлайн опитування групи українських жінок — вимушених переселенок, що отримали підтримку з боку готельного бізнесу у м. Мюнхені. Джерелом даних про кількість та склад волонтерів у Німеччині є велике репрезентативне обстеження, що проводиться один раз на 5 років, починаючи з 1999 року. Дослідження 2019 р. охопило 27,7 тис. осіб віком від 14 років і старше. На основі доступних публікацій здійснено короткий огляд історії виникнення та розвитку волонтерського руху у Німеччині, виявлені основні риси трансформації його природи, що відбулись під впливом глобальних соціокультурних змін ХХ століття. Вони характеризуються переходом від асоціативних, неструктурованих форм до добре організованих, спеціалізованих інституціональних форм. Виявлено також зміни мотиваційних характеристик волонтерів — від суто альтруїстичних до доволі прагматичних, як-от прагнення набути певного досвіду або покращити свій імідж у суспільстві. Одним із висновків цього дослідження є виявлення певних протиріч в оцінці таких змін: поряд із підвищенням ефективності волонтерської роботи, спостерігається її ускладнення та надлишкова забюрократизованість, що негативно впливає на ставлення до такої діяльності. Крім того, наявні ознаки зловживання роботою волонтерів, особливо щодо довготермінового волонтерства, яку експерти оцінюють як певну форму експлуатації, що використовується благодійними організаціями для уникнення виконання деяких законів, наприклад, закону про мінімальну заробітну плату.

Особливу увагу приділено дослідженню досвіду підтримки біженців з країн, де відбуваються воєнні дії (на прикладі біженців з України). У статті використано дані спеціальних моніторингових досліджень українських біженців, що проводяться Інститутом економічних досліджень (Німеччина), а також власний досвід автора щодо здійснення волонтерської роботи у Мюнхені. Крім того, в якості ілюстрації подані результати короткого онлайн-опитування групи жінок (30 осіб), які були вимушені поїхати з України до Німеччини внаслідок воєнних дій і зараз отримують допомогу від місцевих спільнот, зокрема завдяки приватним ініціативам готельного бізнесу. Опитування було проведено у період з 25 квітня по 1 травня 2022 р. На основі викладеного сформульовані деякі висновки щодо використання кращого досвіду волонтерської роботи, що можуть підвищити ефективність роботи організацій, а також запропоновані нові можливості його масштабування (за рахунок більшої спеціалізації, підвищення професійного рівня, розширення видів діяльності).

REFERENCES

  1. Hustinx, L., Handy, F., & Cnaan, R. (2010). Volunteering. In: Taylor R. (Eds.). Third sector research, 73-89. New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-5707-8_7
  2. Handy, F., Cnaan, R. A., Brudney, J. L., Ascoli, U., Meijs L. C. M. P., & Ranade, S. (2000). Public perception of «Who is a volunteer»: An examination of the net-cost approach from a cross-cultural perspective. Voluntas, 11 (1), 45–65. https://doi.org/10.1023/A:1008903032393
  3. Wuthnow, R. (1998). Loose Connections: Joining Together in America’s Fragmented Cambridge, MA, Harvard University Press.
  4. Musick, M. A., & Wilson, J. (2008). Volunteers: A Social Profile. Bloomington, IN, Indiana University Press.
  5. Hustinx, L. (2010). Institutionally individualized volunteering: Towards a late modern re-construction. Journal of Civil Society. Vol. 6, 2, 165-179. https:// doi:10.1080/17448689.2010.506381
  6. Simonson, J., Kelle, N., Kausmann, C., Karnick, N., Arriagada, C., Hagen, C., Hameister, N., Huxhold, O., & Tesch-Romer, C. (2021). Freiwilliges Engagement in Deutschland Zentrale Ergebnisse des Funften Deutschen Freiwilligensurveys (FWS 2019). https://www.bmfsfj.de/resource/blob/176836/7dffa0b4816c6c652fec8b9eff5450b6/frewilliges-engagement-in-deutschland-fuenfter-freiwilligensurvey-data.pdf https://doi.org/10.1007/978-3-658-35317-9_1
  7. Protsenko, O. (2017). Volunteering as a factor in the formation of social capital of the individual. Bulletin of VN Karazin KhNU. Series «Sociological research of modern society: methodology, theory, methods», 38, 61-67 [in Ukrainian].
  8. Tokhtareva, I. M. (2014). Volunteer movement in Ukraine: ways to develop civil society as a sphere of social relations. Theory and practice of public administration and local government, 2, 156-161 [in Ukrainian].
  9. Yurchenko, I. V. (2004). Formation and development of the volunteer movement in Problems of development of sociological theory. Social processes in Ukraine: scientific reports and reports of the IV All-Ukrainian Sociological Conference, May 21, 2004, 526-529. Sociological Association of Ukraine, Institute of Sociology of the NAS of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian].
  10. Information portal Germania-online (2022). https://germania-online.diplo.de/ru-dz-ru/gesellschaft/neuerordner/freiwilligerdienst/1923400
  11. Study on Volunteering in the European Union. Country Report. Germany (2009).
  12. Papi, D. “Viewpoint: Is Gap Year Volunteering a Bad Thing?” BBC News. 1 May 2013. http://www.bbc.com/news/magazine-22294205

Біографії авторів

Олена Макарова, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

Член-кореспондент НАН України, д-р екон. наук

Діана Дутка

волонтер 

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-25

Як цитувати

Makarova, O., & Dutka, D. (2022). ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ У НІМЕЧЧИНІ (СУЧАСНІ АСПЕКТИ). Демографія та соціальна економіка, 49(3), 89–101. https://doi.org/10.15407/dse2022.03.089

Номер

Розділ

Соціально-економічний розвиток