ЕФЕКТИ ВІКУ, ПЕРІОДУ ТА КОГОРТИ У ДОВГОСТРОКОВІЙ ДИНАМІЦІ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Наталія Левчук Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України https://orcid.org/0000-0003-4944-684X

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2022.02.003

Ключові слова:

смертність, тривалість життя, АРС-аналіз, вік, період, когорта, повікова ймовірність померти

Анотація

Метою даної роботи є оцінка ефектів віку, календарного періоду та когорти у довготривалій динаміці смертності населення України. Вперше такий комплексний аналіз проведено з використанням АРС-методу, що дав змогу розкласти загальну варіацію показників смертності на три складові: ефекти віку, календарного періоду та когорти й, таким чином, оцінити вплив історичних факторів минулого та сучасних факторів (на певний момент часу). У ході дослідження використано методи статистики населення: розрахунок коефіцієнтів смертності методом умовного та реального поколінь; АРС-модель. Модель, побудована для смертності населення України за період з 1850 по 2011 роки та для когорт 1850—1923 років народження показала, по-перше, сильніший вплив на довготривалу динаміку смертності населення ефектів календарного періоду, ніж когортних; по-друге, більш вагомі ефекти у чоловіків порівняно з жінками. Виявлено міжпоколінну диференціацію у смертності населення України та ознаки її інверсії, коли представники молодших поколінь мають показники дожиття гірші, ніж у старших. Зокрема, майже усі покоління, народжені упродовж першої половини ХХ ст., відзначаються смертністю вищою ніж у референтній когорті 1900-го року народження, тоді як нижча смертність характерна лише для тих, хто народився після 1945 року. Разом з тим загальне зниження смертності серед когорт, народжених після 1945 року, відбувалося неоднаково у розрізі різних вікових груп: якщо у віці до 15 років смертність знижувалась із кожним новим поколінням, то у віці 45—60 років, навпаки, смертність серед молодших поколінь ставала вищою ніж у старших.

Народжені в 1915—1925 рр. і особливо у 1917—1921 рр. є найбільш неблагополучними та постраждалими когортами в Україні у контексті впливу соціальних катастроф на життєздатність поколінь. Порівняльний аналіз ймовірності померти в укрупнених вікових інтервалах для різних поколінь показав, що, по-перше, серед когорт дорослих чоловіків, які брали участь у Другій світовій війні, найбільше постраждали ті, хто народився в 1915—1925 роках; по-друге, під час Першої світової війни, української революції 1917—1921 рр. і голоду 1921—1923 років найбільші втрати понесли чоловіки молодого та середнього віку 1880—1890 років народження, тоді як під час Голодомору 1932—1933 рр. найвища смертність спостерігалася серед дітей та підлітків, а також осіб старшого віку, які народилися в 1870-х роках.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Anderson B. A., Silver B. D. Patterns of cohort mortality in the Soviet. Population and Development Review. 1989. No 15 (3). P. 471—501. https://doi.org/10.2307/1972443
  2. Willekens F., Scherbov S. Age-Period-Cohort (APC) Analysis of Mortality with Applications to Soviet Data. Working paper. WP-91-42. International Institute for Applied Systems Analysis A-2361. Laxenburg, Austria. November 1991. 55 p.
  3. Boleslawski L. Differences in mortality between generations as a result of the world wars. Studia Demograficzne. 1985. No 4/82. P. 51—71.
  4. Dinkel R. H. The seeming paradox of increasing mortality in a h ighly industrialized nation: The example of the Soviet Union. Population Studies. 1985. No 39. P. 87—97. https://doi.org/10.1080/0032472031000141296
  5. Caselli G., Duchene J., Egidi V., Santini S., Wun sch G. A matter of life and death. Methodologies for the life history analysis of adult mortality. Working Paper 151. Institut de Demographie, Universite Catholique de Louvain. Louvain-la-Neuve, 1990.
  6. Kohler I. Adult and old-age mortality dynamics in Bulgaria and Russia. University Press of Southern Denmark, 2007. 261 p.
  7. Shkolnikov V. Health crisis and cohort mortality. // F. Mesle & J. Vallin (Eds.) Mortality and causes of deaths in XX-th century Ukraine. Springer. 2012. P. 109—120. https://doi.org/10.1007/978-94-007-2433-4_7
  8. Hirte L., Nolte E., Bain C., McKee M. Breast cancer mortality in Russia and Ukraine 1963—2002: an age-period-cohort analysis. International Journal of Epidemiology. 2007. 36: 900—906. https://doi:10.1093/ije/dym066
  9. Шевчук П. Є. Міжпоколінна диференціація смертності населення України / Населення України: демографічні складові людського розвитку. За ред. О. М. Гладуна. Умань: Видавець «Сочинський», 2015. С. 66—77.
  10. Левчук Н. М. Календарна й когортна тривалість життя в Україні: особливості динаміки у довготривалій ретроспективі. Демографія та соціальна економіка. № 1 (26). С. 80—92. https://doi: 10.15407/dse2016.01.08
  11. Wilmoth J. R. Variation in Vital Rates by Age, Period, and Cohort. Sociological Metho dology. Vol. 20. P. 295—335. https://doi.org/10.2307/271089

Біографія автора

Наталія Левчук, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

д-р екон. наук, гол. наук. співроб.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-18

Як цитувати

Левчук, Н. (2022). ЕФЕКТИ ВІКУ, ПЕРІОДУ ТА КОГОРТИ У ДОВГОСТРОКОВІЙ ДИНАМІЦІ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ . Демографія та соціальна економіка, 48(2), 3–17. https://doi.org/10.15407/dse2022.02.003

Номер

Розділ

Демографічні процеси