Політика антиплагіату

Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права», ПЛАГІАТ - це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору.

Плагіат є одним з основних принципів порушень академічної доброчесності відповідно до Закону України «Про освіту». Пункт 4 статті 42 Закону зазначає:

Академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

Фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

Фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

Обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу.

Редакція журналу «Демографія та соціальна економіка» дотримується політики недопустимості представлення плагіату в якості оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.

Усі матеріали, які подаються для розгляду та публікації в  журналі «Демографія та соціальна економіка», підлягають перевірці на наявність плагіату за допомогою онлайн сервісів, а також експертного оцінювання. 

У разі факту плагіату та наявності всіх доказів, редколегія залишає за собою право зв'язатися з роботодавцем автора, відповідним Міністерством освіти та/або іншим відповідним органом та повідомити про випадок плагіату.