Демографія та соціальна економіка, 2021, 2(44):56-73
doi: https://doi.org/10.15407/dse2021.02.056
УДК 314.146 (477)
JEL CLASSIFICATION: J13

С. Ю. АКСЬОНОВА, канд. екон. наук, пров. наук. співроб.
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України
E-mail: Svitlana_Aksyonova@yahoo.com
ORCID 0000-0003-0516-9078
Scopus ID: 57190218275


ВІК МАТЕРИНСТВА У КОНТЕКСТІ ЦІННОСТІ ЧАСУ
Розділ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ
Мова статті: українська
Анотація: Швидкі зміни у суспільстві потребують швидкого пристосування до них особистості. Зростає цінність часу й усвідомлення цього процесу стає підґрунтям формування установок на певну послідовність і час / вік настання важливих подій у житті людини, що мусить розвивати часову компетентність особистості не лише на рівні повсякденних практик і виконання професійних завдань, але й на рівні всього життя (життєвого шляху). Мета дослідження — встановити, чи може розвиток часової компетентності особистості і усвідомлення цінності часу впливати на зміни віку материнства. Наукова новизна полягає у тому, що у дослідженні віку матері при народженні дитини як вагомий фактор змін розглядаються цінність часу і розвиток часової компетентності особистості. У роботі використано наукові методи порівняння, аналізу, узагальнення, аналогії, графічний метод. До аналізу були залучені матеріали міжнародного «Європейського соціального обстеження» (ESS) третього (2006—2007 рр.) і дев’ятого (2018 р.) раундів, які включали однаковий модуль із вивчення організації життєвого циклу людини. Теоретичним підґрунтям дослідження стала енергетична концепція психологічного часу, згідно з якою до особистісного часу входить його енергетична складова. У статті проаналізовано зміни, які відбулись за період між 3-м і 9-м раундами ESS в уявленнях респондентів стосовно віку, коли жінку вважають ще занадто молодою, щоб стати матір’ю; віку, коли жінці, на думку респондентів, уже пізно народжу вати (ще одну) дитину; ідеального віку для того, щоб стати матір’ю. Виявлено зміщення зазначених вікових характеристик у бік старших вікових груп майже в усіх країнах-учасницях 3-го і 9-го раундів ESS.Чіткі відповіді більшості опитаних про ідеальний вік для жінки, щоб стати матір’ю, і перейти до нового етапу життя, свідчать про наявність особистісної часової компетентності у масштабі всього життя і пе ренесення на рівень сім’ї або індивіда відповідальності як за вибір часу (віку) для народжен ня дитини / дітей (а це здебільшого стало можливим завдяки розвитку планування сім’ї), так й за використання часу до появи дитини. Такі процеси відображають усвідомлення цінності часу і ще більше посилюють його цінність.
Ключові слова: народжуваність, вік матері при народженні дитини, цінність часу, часова компетентність особистості, ідеальний вік, щоб стати матір’ю.
Література:
1. Кант І. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та прим. І. Бурковського. Київ : Юніверс, 2000. 504 с.
2. Забелина Е. В., Смирнов М. Г., Честюнина Ю. В. Психологическое время личности в условиях глобализации: постановка проблемы. Universum: психология и образование. 2016. № 9 (27). URL: https://7universum.com/ru/psy/archive/item/3607 (дата звернення: 14.01.2021).
3. Шульга М. Збій соціальної матриці. Київ : Інститут соціології НАН України. 2018. 284 с.
4. Time for the Family. Family Time Policy as an Opportunity for Sustainable Family Policy. The Eighth Family Report. The Federal Minister of Family Affairs, Senior Citizens, Women, and Youth. Berlin, 2011. URL: https://eige.europa.eu/gender-mainstreaming/ resources/germany/time-family-family-time-policy-opportunity-sustainable-familypolicy-eighth-family-report-0 (дата звернення: 18.01.2021).
5. Сухенко Я. В. Психологічний час особистості: змістовно-хронологічна логіка дослідження феномена. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2017. № 6 (2). С. 96—100. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvkhp_2017_6(2)__20 (дата звернення: 07.04.2021).
6. Головаха Е. И. Психологическое время личности. Киев : Наук. думка, 1984. 207 с.
7. Макарова О. В. Статистика використання часу у фокусі гендерних досліджень. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 4 (38). С. 30—41. URL: https://doi. org/10.15407/dse2019.04.030
8. Бочелюк В. Й., Бочелюк В. В. Дозвіллєзнавство: навч. посіб. Київ : Центр навчальної літератури, 2006. 208 с.
9. Клименко Ю. О. Категорія часу в психологічній науці. Психологія і особистість. 2017. № 1. С. 64—72. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7220/1/ Klymenko.pdf (дата звернення: 14.01.2021).
10. Абульханова К. А., Березина Т. Н. Время личности и время жизни. СПб. : Алетейя, 2001. 304 с. URL: http://rubinstein-society.ru/cntnt/nauchnie-raboti/raboti-k-a-abulh/ monografii.html (дата звернення: 04.02.2021).
11. European Social Survey, ESS. URL: https://www.europeansocialsurvey.org/data/download. html?r=3 (дата звернення: 08.01.2021).
12. Billari F. C., Goisis A., Liefbroer A. C., Settersten R. A., Aassve A., Hagestad G., & Spéder, Z. Social age deadlines for the childbearing of women and men. Human reproduction. 2011. Oxford, England. № 26 (3). Р. 616—622. URL: https://doi.org/10.1093/humrep/deq360
13. Курило І. О., Аксьонова С. Ю. Відкладання народжень в Україні крізь призму реальних когорт жінок. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 3 (34). С. 11—25. URL: https://doi.org/10.15407/dse2018.03.011
14. Kaminska О. Guide to Using Weights and Sample Design Indicators with ESS Data. 2020. URL: https://www.europeansocialsurvey.org/docs/methodology/ESS_weighting_data_ 1_1.pdf (дата звернення: 04.03.2021).
15. Горностай П. П. Личность и время: Творчество как переживание. Психодрама и современная психотерапия. 2003. № 4. С. 18—26.
16. Кузьмина О. В. Типологические особенности временной компетентности личности. Вестник Удмуртского университета. Философия. Социология. Психология. Педагогика. 2012. № 1. С. 30—36. URL: https://gigabaza.ru/doc/29716.html (дата звернення: 14.01.2021).
17. Кузьмина О. В. О механизмах развития временной компетентности личности. Гуманизация образования. 2015. № 3. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/o-mehanizmahrazvitiya-vremennoy-kompetentnosti-lichnosti (дата звернення: 22.01.2021).
18. Махароблидзе А. В. Теоретические подходы к исследованию временной компетентности личности. Педагогическое образование в России. 2015. № 8. URL: https:// cyberleninka.ru/article/n/teoreticheskie-podhody-k-issledovaniyu-vremennoykompetentnosti-lichnosti (дата звернення: 20.02.2021).
19. Сырцова А. Возрастная динамика временной перспективы личности: автореф. дис. … канд. псих. наук. Москва, 2008. URL: https://www.dissercat.com/content/ vozrastnaya-dinamika-vremennoi-perspektivy-lichnosti (дата звернення: 25.02.2021).


» pdf