Демографія та соціальна економіка, 2021, 2(44):37-55
doi: https://doi.org/10.15407/dse2021.02.037
УДК 314.3(314.172):316.422.4
JEL Сlassification: J13

І. О. КУРИЛО, д-р екон. наук, проф.
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України
01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 60
E-mail: iryna.kurilo2017@gmail.com
ORCID 0000-0002-5082-2024
Scopus ID 57190215809

ЕМАНСИПАЦІЙНІ ЦІННОСТІ ТА ДІТОРОДНА ПОВЕДІНКА В КОНТЕКСТІ ДЕМОГРАФІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ (на матеріалах останньої хвилі Світового дослідження цінностей (2017—2020))
Розділ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ЦІННОСТІ
Мова статті: українська
Анотація: Cтаття присвячена аналізу взаємозв’язків поширеності емансипаційних цінностей та ознак демографічної модернізації в царині дітородної поведінки й дітності на даних останньої хвилі Світового дослідження цінностей (2017—2020). Дослідження мало на меті порівняти прихильність респондентів з різних країн до емансипаційних цінностей (згідно з індексом «Welzel emancipative values»), оцінити вплив цього комплексного «ціннісного фактора» на дітність респондентів, специфіку ставлення до народження дітей, вік материнства, а також проаналізувати залежність значення самого індексу від окремих соціально-демографічних характеристик респондентів. Спробу змоделювати зв’язки між прихильністю до емансипаційних цінностей та дітністю, контролюючи на вплив індивідуальних соціально-демографічних характеристик респондента і стадії демографічного переходу в його країні, здійснено вперше. Елементами новизни характеризуються також отримані результати дослідження в частині: встановлення залежності між поширеністю емансипаційних цінностей та cтавленням до оціночного судження щодо обов’язковості народження дітей; виявлення впливу поширення еман сипаційних цінностей на вік материнства; оцінювання впливу соціально-демографічних характеристик респондентів на їхню прихильність до емансипаційних цін ностей на матеріалах України. При моделюванні взаємозв’язків індексу емансипаційних цінностей та числа дітей у респондента застосовано регресію Пуассона; регресійну модель (лінійна регресія оцінена МНК) використано при визначенні характеру залежності ціннісних орієнтацій (за індексом Вельцеля) від віку респондентів на матеріалах України, контролюючи на вплив таких змінних, як стать, рівень освіти та приналежність респондента до певного типу поселення. Оцінку впливу емансипаційних при хильностей (за усередненим індексом Вельцеля) на ставлення до народження дітей, а також оцінку його зв’язку з середнім віком матері при народженні першої дитини здійснено на національному рівні на даних за країнами-учасницями WVS з використанням кореляцій но-регресійного аналізу. Встановлено наявність статистично значущого оберненого зв’язку між індексом емансипаційних цінностей та дітністю, при цьому вплив ціннісного фактора переважає невипадковий зв’язок з дітністю таких факторів, як вік, стать, тип поселення, рівень освіти респондента. Виявлено щільний статистично значущий зв’язок між поширенням схильності до емансипаційних цінностей та збільшенням частки тих, хто не сприймає народження дітей як суспільний обов’язок, а також істотний вплив поширення емансипаційних цінностей на підвищення віку ма тері при народженні першої дитини. Доведено статистичну значущість вікового ефекту в диференціації індексу Вельцеля серед українських респондентів, а також впливу місця їх проживання та освітнього рівня на прихильність до емансипаційних цінностей.
Ключові слова: емансипаційні цінності, демографічна модернізація, дітородна поведінка, дітність, Світове дослідження цінностей, індекс емансипаційних цінностей Вельцеля, регресія Пуассона
Література:
1. Демографическая модернизация России, 1900—2000 / Под ред. А. Г. Вишневского. Москва : Новое издательство, 2006. 608 с.
2. R. Lesthaeghe & D. van de Kaa. Twee demografische transities? En: D. van de Kaa & R. Lesthaeghe: Bevolking.Groei en Krimp, special issue of Mens en Maatschappij. Van Loghum Slaterus, Deventer, 1986. Р. 9—24.
3. The New Demographic Regime: Population Challenges and Policy Responses / Edited by Macura, Miroslav and Macdonald, Alphonse L. and Haug, Werner. United Nations, New York and Geneva, January, 2005. 301 p.
4. Schwartz S. H. An Overview of the Schwartz Theory of Basic Values. Online Readings in Psychology and Culture. 2012. No. 2. P. 1—120.
5. Inglehart R. F., Welzel C. Modernization, Cultural Change and Democracy: the Human Development Sequence. Cambridge : Cambridge University Press, 2005.
6. Inglehart R. F., Welzel C. Values, Agency, and Well-Being: A Human Development Model. Social Indicators Research. 2010. No. 97 (1). Р. 43—63.
7. Welzel C., Inglehart R. F. Misconceptions of Measurement Equivalence: Time for a Paradigm Shift. Comparative Political Studies. 2016. Vol. 49. No. 8. Р. 1068—1094.
8. Inglehart R. F. Cultural Evolution: People’s Motivations are Changing, and Reshaping the World. Cambridge University Press. 2018.
9. Welzel C. Freedom Rising: Human Empowerment and the Quest for Emancipation. Cambridge University Press. 2013.
10. Hitlin S. and Piliavin J. A. Values: Reviving a dormant concept. Annual Review of Sociology 30: 359—393. 2004. https:// doi: 10.1146/annurev.soc.30.012703.110640
11. A World of Three Cultures: Honor, Achievement and Joy / by Miguel E. Basáñez (Author), Ronald F. Inglehart (Foreword). 1-st Edition. Oxford University Press, 2016.
12. Kistler D., Thöni C., Welzel C. Survey Response and Observed Behavior: Emancipative and Secular Values Predict Pro-Social Behaviors. Journal of Cross-Cultural Psychology. 2017. Vol. 48. No. 4. Р. 461—489.
13. Welzel C., Inglehart R. F., Kruse S. Pitfalls in the Study of Democratization: Testing the Emancipatory Theory of Democracy. British Journal of Political Science. 2016. Vol. 47. No. 2. Р. 463—472.
14. Brieger S., Francoeur C., Welzel C., Ben-Amar W. Empowering Women: The Role of Emancipative Forces in Board Gender Diversity. Journal of Business Ethics. 2019. Vol. 155. No. 2. Р. 495—511. https:// doi: 10.1007/s10551-017-3489-3
15. Савельєв Ю. Б. Емансипаційні цінності і толерантність у контексті модернізації українського суспільства. Український соціум. 2015. № 1 (52). С. 68—81.
16. Савельєв Ю. Б. Cоціальне включення як вимір модернізації європейських суспільств: автореф. дис. …д-ра соціологічних наук. Київ, 2018. 39 с.
17. Магун В. С., Руднев М. Г. Ценностная гетерогенность населения европейских стран: типология по показателям Р. Инглхарта. Вестник общественного мнения. Данные. Анализ. Дискуссии. 2012. № 3—4. С. 12—24.
18. Salnikova D., Karabchuk T. Gender Equality and Individualistic Values as Determinants of Employment and Income in Central Asian Countries. In: Gendering Post-Soviet Space. Springer, Singapore (2021). https://doi.org/10.1007/978-981-15-9358-1_16
19. Kazenin K., Kozlov V. Gender Relations and Transition to Motherhood in the Post-Soviet Kyrgyzstan. In: Gendering Post-Soviet Space. Springer, Singapore, (2021). https://doi. org/10.1007/978-981-15-9358-1_2
20. Карабчук Т. С., Кечетова А. П. Количество детей и семейные ценности: существуют ли когортные различия в Европе? Мониторинг общественного мнения: Экономические и социальные перемены. 2017. № 5. С. 251—270. https:// DOI: 10.14515/ monitoring.2017.5.14
21. Inglehart R. F., Ponarin E., Inglehart R. C. Cultural Change, Slow and Fast: The Distinctive Trajectory of Norms Governing Gender Equality and Sexual Orientation. Social Forces. 2017. Vol. 95. No. 4. Р. 1313—1340. https:// doi.org/10.1093/sf/sox008
22. Haerpfer C., Inglehart R., Moreno, A., Welzel C., Kizilova K., Diez-Medrano J., Lagos P., Norris M., Ponarin E. & Puranen B. et al. World Values Survey: Round Seven - CountryPooled Datafile. Madrid, Spain & Vienna, Austria: JD Systems Institute & WVSA Secretariat. 2020. https:// doi.org/10.14281/18241.1
23. Fischer R. and Poortinga Ype H. Are cultural values the same as the values of individuals? An examination of similarities in personal, social and cultural value structures. International Journal of Cross Cultural Management 12.2, 2012. Р. 157—170. https:// doi: 10.1177/1470595812439867
24. Аксьонова С. Ю., Курило І. О. Відкладання народжень в Україні крізь призму реальних поколінь жінок. Демографія та соціальна економіка. 2018. № 3 (34). С. 11—
25. https:// doi.org/10.15407/dse2018.03.011


» pdf