Демографія та соціальна економіка, 2020, 4(42):41-55
doi: https://doi.org/10.15407/dse2020.04.041
УДК 314.74 (314.38)
JEL CLASSIFICATION: J61, J13

І. П. МАЙДАНІК,
канд. соціол. наук, старш. наук. співроб., старш. наук. співроб.
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України
01032, Україна, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 60
Е-mail: Sulamif@online.ua
ORCID 0000-0003-0422-1364


ВПЛИВ ЗАКОРДОННОГО ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ НА ОСОБЛИВОСТІ ДІТОРОДНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗВОРОТНИХ МІГРАНТІВ
Розділ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ
Мова статті: українська
Анотація: Мета статті — дослідити вплив тимчасового працевлаштування за кордоном на дітородну активність зворотних мігрантів із України. Новизна дослідження полягає у визначенні ефекту досвіду міжнародної міграції на репродуктивну поведінку зворотних мігрантів, з’ясуванні впливу наявності та кількості суродженців на дітонародження. Основні застосовані методи: порівняння, групування, стандартизація показників. Емпіричною базою слугували результати вибіркового дослідження, виконаного у рамках проєкту ТЕМПЕР, у ході якого було опитано 736 осіб з досвідом працевлаштування в Італії або Польщі та 509 респондентів, що жодного разу не працювали за межами України. Установлено, що у середовищі зворотних мігрантів одна особа має у середньому 1,09 дитини, натомість серед немігрантів відповідний показник становив 1,26. Для уникнення впливу розбіжностей статево-вікової структури двох категорій респондентів розраховано вікові коефіцієнти середньої кількості дітей в однієї особи, а також проведено процедуру їх стандартизації. Стандартизований показник середньої кількості дітей у однієї жінки репродуктивного віку з групи зворотних мігрантів становить 1,10, що лише на 0,01 менше за значення фактичного індикатора. Жінки аналогічного віку, які жодного разу не працювали за кордоном, мали у середньому 1,41 дитини. Якби жінки дітородного віку із міграційним досвідом мали у середньому стільки ж дітей, скільки жінки неміграційної групи, загальна кількість дітей у цієї категорії осіб була б на 25 % більшою за фактичну. Виявлено наявність сумарного впливу освітніх рівнів обох батьків на середню кількість дітей: зворотні мігранти з вищою ос вітою, які мають шлюбного партнера з відповідним освітнім рівнем, мають у середньому 1,21 дитини; у шлюбних парах, де один з партнерів має вищу освіту, а інший — середню, відповідний показник становив 1,3; у випадку, коли обидва партнери мають дипломи середнього рівня освіти, аналізований показник становить 1,62 (для немігрантів розраховані коефіцієнти складають 1,28; 1,57 та 1,76 відповідно).
Ключові слова: трудова міграція, зворотня міграція, поверненці, народжуваність.
Література:
1. Bagavos C. On the multifaceted impact of migration on the fertility of receiving countries: Methodological insights and contemporary evidence for Europe, the United States, and Australia. Demographic research. 2019. Vol. 41. Р. 1—36. URL: https://www.demographicresearch.org/volumes/vol41/1/41-1.pdf#search=%22migration%20impact%20on%20 fertility%22 (дата звернення: 04.05.2020). doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2019.41.1
2. Sobotka T. Overview Chapter 7: The rising importance of migrants for childbearing in Europe. Demographic research. 2008. Vol. 19. Р. 225—248. URL: https://www.demographicresearch.org/volumes/vol19/9/19-9.pdf#search=%22migration%20impact%20on%20 fertility%22 (дата звернення: 10.05.2020). doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2008.19.9
3. Robards J., Berrington A. The fertility of recent migrants to England and Wales. Demographic Research. 2016. Vol. 34. Р. 1037—1052. URL: https://www.demographic-research. org/volumes/vol34/36/34-36.pdf#search=%22the%20fertility%20of%20recent%20 migrants%20to%20england%20and%20wales%22 (дата звернення: 01.05.2020).
4. Mussino E., Strozza S. The fertility of immigrants aft er arrival: the Italian case. Demographic research. 2012. Vol. 26. Р. 99—130. URL: https://www.demographic-research.org/ volumes/vol26/4/26-4.pdf#search=%22migration%20impact%20on%20fertility%22 (дата звернення: 04.04.2020). doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2012.26.4
5. Cliff ord D. Spousal separation, selectivity and contextual eff ects: Exploring the relationship between international labour migration and fertility in post-Soviet Tajikistan. Demographic research. 2009. Vol. 21. Р. 945—975. URL: https://www.demographic-research. org/volumes/vol21/32/21-32.pdf#search=%22migration%20impact%20on%20 fertility%20of%20sending%20countries%22 (дата звернення: 04.05.2020). doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2009.21.32
6. Україн ське суспільство: міграційн ий вимір : нац. доповідь / Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН Україн и. Київ, 2018. 396 с.
7. Населення України за 2018 р. Демографічний щорічник / Державна служба статистики України. Київ, 2019. 187 с.
8. Методологічні положення зі статистичного аналізу природного руху населення. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/method/%D0%9F%D1%80 %D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D1%80%D1%83%D1%85_08-02-13.pdf (дата звернення: 14.05.2020).
9. Малиновська О.А. Еміграція vs Імміграція: напрями та механізми політики репатріації. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1 (35). С. 69—81. doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.01.069
10. Позняк О. В. Зворотня міграція до України: обсяг і характеристики поверненців. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1 (35). С. 82—96. https://doi.org/10.15407/ dse2019.01.082 doi: https://doi.org/10.15407/dse


» pdf