Демографія та соціальна економіка, 2020, 2(40):3-20
doi: https://doi.org/10.15407/dse2020.02.003
UDC 314.3(477)
JEL Classification: J13

О.В. Сидоренко,
cтарший радник
Європейський центр соціальної політики та досліджень
Берггассе 17, 1090 Відень, Австрія
E-mail: sidorenko.alexandre@gmail.com
ORCID 0000-0001-6063-1005

ГЛОБАЛЬНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРІОРИТЕТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ПОЛІТИКИ ЩОДО СТАРІННЯ
Розділ: СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ
Мова статті: англійська
Анотація: Цю оглядову статтю написано з метою визначити найперспективніші підходи і моделі для подолання розриву між дослідженнями і політикою щодо старіння. Загальна мета представленого аналізу міжнародного досвіду розробки доказової інформаційної політики щодо старіння — упровадження цього досвіду в країнах Східної Європи та Центральної Азії. Формулювання відповідних стратегічних пріоритетів є надзвичайно важливим для забезпечення доказової бази у процесі розробки, реалізації та моніторингу політичних дій щодо старіння. З методологічної точки зору стаття — аналітичний огляд міжнародних політичних документів і науково-дослідних ініціатив у галузі старіння. Основну увагу приділено загальносвітовому (Організація Об’єднаних Націй та Всесвітня організація охорони здоров’я) досвіду та досвіду Європейського Союзу в розробці потенційних моделей національної політики щодо старіння. Огляд зосереджено на дослідницьких компонентах основних міжнародних стратегій політики щодо старіння, зокрема Віденському міжнародному плані дій щодо старіння (1982), Мадридському міжнародному плані дій щодо старіння (2002) і концептуальних документах Всесвітньої організації охорони здоров’я. Аналіз дослідницьких пріоритетів щодо старіння в документах глобального рівня і регіональних документах Європейського Союзу, а також у європейських програмах і проєктах щодо досліджень і інновацій виявляє універсальну поширеність соціальних, біомедичних (охорона здоров’я та догляд) й економічних пріоритетів. Протягом поточного десятиліття активне старіння стало основним змістом політики щодо старіння у різних частинах світу. Автор стверджує, що для подолання наявних прогалин між науковими розробками та політичними процесами потрібні взаємні дії основних національних зацікавлених сторін, насамперед — науковців і розробників політики. Така взаємність вимагає узгодження науководос лідних проєктів із основними напрямами політики, щоб забезпечити доказову основу для політичних дій. Головний висновок статті стверджує, що поінформована доказова політика допомогла б запобігти необдуманим маніпуляціям громадською думкою та викривленню змісту політики під час нинішнього наростання популізму і необізнаності.
Ключові слова: старіння, наукова інформація, пріоритети наукових досліджень, політика, Європейський Союз.
Література:
1. United Nations (2002). ‘Madrid International Plan of Action on Ageing’, in Report of the Second World Assembly on Ageing. Madrid. 8–12 April 2002. New York: United Nations, pp. 1-42.
2. Sidorenko, A., & Walker, A. (2017). Policy options for responding to population ageing. In: Jean-Pierre Michel, B. Lynn Beattie, Finbarr C. Martin, and Jeremy D. Walston (eds) Oxford Textbook of Geriatric Medicine (3 ed.). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/med/9780198701590.003.0013
3. United Nations (1982). Vienna International Plan of Action on Ageing. New York, NY: United Nations.
4. United Nations (n.d.). Regional Implementation Strategies of the MIPAA. Retrieved from https://www.un.org/development/desa/ageing/madrid-plan-of-action-and-itsimplementation/regional-implementation-strategies-of-the-mipaa.html
5. World Health Organization (2017). Global strategy and action plan on ageing and health. Geneva, Switzerland: World Health Organization.
6. World Health Organization (2002). Active Ageing – A Policy Framework. A contribution of the World Health Organization to the Second United Nations World Assembly on Ageing, Madrid, Spain, April 2002. Geneva, Switzerland: World Health Organization.
7. World Health Organization (2004). Towards Age-Friendly Primary Health Care (Active ageing series). Geneva, Switzerland: World Health Organization.
8. World Health Organization (2007). Global Age-Friendly Cities: A Guide. Geneva, Switzerland: World Health Organization.
9. World Health Organization (n.d.). Healthy Ageing and Active Ageing. Retrieved from https://www.who.int/ageing/healthy-ageing/en/
10. United Nations (n.d.). The Sustainable Development Agenda. Retrieved from http://www. un.org/sustainabledevelopment/development-agenda/
11. World Health Organization (n.d.). Decade of Healthy Ageing 2020–2030. Retrieved from https://www.who.int/docs/default-source/decade-of-healthy-ageing/full-decadeproposal/decade-proposal-fulldraft-en.pdf?sfvrsn=8ad3385d_6
12. Sidorenko, A. & Zaidi, A. (2018) International policy frameworks on ageing: assessing progress in reference to the Madrid International Plan of Action on Ageing. The Journal of Social Policy Studies, vol.16, No. 1, pp. 141-154. https://doi.org/10.17323/727-0634-2018-16-1-141-154
13. World Health Organization (n.d.). Mid-term progress on the Global strategy. Retrieved from https://www.who.int/ageing/commit-action/measuring-progress/en/
14. World Health Organization (2019) Decade of Healthy Ageing. Development of a proposal for a Decade of Healthy Ageing 2020-2030. Report by the Director-General. Retrieved from https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB146/B146_23-en.pdf
15. United Nations Programme on Ageing and the International Association of Gerontology and Geriatrics (2007). Research agenda on ageing for the twenty-first century: 2007 update. New York: UN programme on ageing and IAGG.
16. Andrews, G., & Sidorenko, A. (2004). RAA-21 Regional Priorities for Asia, Europe, and Latin America, IAG Newsletter, 17(4): 10-12.
17. Sidorenko, A. (2004). Implementation of the Madrid International Plan of Action on Aging: Research dimension, Geriatrics and Gerontology International, 4(Suppl.s1): S87-S89. https://doi.org/10.1111/j.1447-0594.2004.00160.x
18. National Research Council (2001) Preparing for an Aging World: The Case for CrossNational Research, Panel on a Research Agenda and New Data for an Aging World, Committee on Population and Committee on National Statistics, Division of Behavioral and Social Sciences and Education. Washington, DC: National Academy Press
19. European Union (2019) Ageing Europe. Looking at the lives of older people in the EU. 2019 edition. Luxembourg: Publications Office of the European Union
20. European Commission (n.d.). Human development and ageing. Retrieved from https:// ec.europa.eu/info/research-and-innovation/research-area/health-research-and-innovation/human-development-and-ageing_en
21. European Commission (n.d.) Active ageing. Retrieved from https://ec.europa.eu/social/ main.jsp?langId=en&catId=1062
22. European Commission (n.d.) Social investment. Retrieved from https://ec.europa.eu/ social/main.jsp?catId=1044&langId=en
23. SAPEA, Science Advice for Policy by European Academies. (2019). Transforming the Future of Ageing. Berlin: SAPEA. Retrieved from https://doi.org/10.26356/ageing
24. European innovation partnership on Active and Healthy Ageing (n.d.) Repository. Retrieved from https://ec.europa.eu/eip/ageing/repository
25. European Commission (n.d.) Research and innovation https://ec.europa.eu/info/strategy/ research-and-innovation_en
26. European Commission (n.d.) Human development and ageing. Retrieved from https:// ec.europa.eu/info/research-and-innovation/research-area/health-research-andinnovation/human-development-and-ageing_en
27. European Commission (n.d.) Horizon 2020. Health. Retrieved from https://ec.europa.eu/ programmes/horizon2020/en/area/health
28. European Commission (n.d.) Horizon 2020. Health, Demographic Change and Wellbeing. Retrieved from https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/h2020-section/ health-demographic-change-and-wellbeing
29. FUTURAGE (2011) A Road Map for European Ageing Research. Retrieved from http:// www.foragenetwork.eu/database/item/165-2011-futurage-a-roadmap-for-europeanageing-research/
30. MoPAct (n.d.) About the project. Retrieved from http://mopact.group.shef.ac.uk/about/ key-projects/
31. COST (n.d.) About COST. Retrieved from https://www.cost.eu/who-we-are/about-cost/
32. COST (n.d.) What are COST Actions? Retrieved from https://www.cost.eu/cost-actions/ what-are-cost-actions/
33. European Commission (n.d.) Final Report Summary - SIFORAGE Retrieved from https:// cordis.europa.eu/project/id/321482/reporting
34. JPI More Years Better Lives (n.d.) Retrieved from https://www.jp-demographic.eu/
35. Commission of the European Communities (2008) Towards joint programming in research: Working together to tackle common challenges more effectively. Retrieved from http://ec.europa.eu/research/press/2008/pdf/com_2008_468_en.pdf
36. JPI More Years Better Lives (n.d.) Strategic Research Agenda – SRA. Retrieved from https://www.jp-demographic.eu/about-us/strategic-research-agenda-sra/
37. European Commission (n.d.) Support for policy making. Retrieved from https://ec. europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/support-policy-making_en
38. European Commission (n.d.) Responsible research & innovation https://ec.europa.eu/ programmes/horizon2020/en/h2020-section/responsible-research-innovation
39. European Commission (n.d.) Coronavirus research and innovation. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/research-area/health-research-andinnovation/coronavirus-research-and-innovation_en
40. Parkhurst, J. (2017). The politics of evidence: from evidence-based policy to the good governance of evidence. Routledge Studies in Governance and Public Policy. Routledge, Abingdon, Oxon, UK. https://doi.org/10.4324/9781315675008
41. Nutley, S., Davies, H. & Walter, I. (2003). Evidence-based policy and practice: cross-sector lessons from the United Kingdom, Social Policy Journal of New Zealand, Issue 20: 29-48
42. Golubev, A.G. & Sidorenko A.V. (2020). Theory and practice of aging upon COVID-19 pandemic, Adv. geront. 33(2): 397-408.


» pdf