Демографія та соціальна економіка, 2019, 4(38):58-70
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.04.050
УДК 314.14 (478)
JEL CLASSIFICATION: I14; I18

В.В. Штірба
наук. співроб.
Центр демографічних досліджень
Національний інститут економічних досліджень, Республіки Молдова
MD-2064, Республіка Молдова, Кишинів, Іон Крянге, 45
E-mail: vitalie.stirba@gmail.com
ORCID 0000-0001-5948-6509

І.В. Пахомій
наук. співроб., асп.
Центр демографічних досліджень
Національний інститут економічних досліджень, Республіки Молдова
MD-2064, Республіка Молдова, Кишинів, Іон Крянге, 45
E-mail: bragairina92@mail.ru
ORCID 0000-0002-6595-9146

ВНЕСОК СМЕРТНОСТІ, ЯКОЇ МОЖНА УНИКНУТИ, У ЗМІНУ ОЧІКУВАНОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ В РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА
Розділ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ ТА СТАТИСТИКА НАСЕЛЕННЯ
Мова статті: англійська
Анотація: Протягом останніх десятиліть тривалість життя при народженні в Республіці Молдова демонструє повільне і нерівномірне зростання, що значною мірою пояснюється високою смертністю, викликаною дегенеративними захворюваннями населення дорослого та літнього віку. Потенційне зниження смертності може бути досягнуто за рахунок скорочення уникненної смертності, що потребує ретельнішої уваги до цього явища. Мета статті – проаналізувати еволюцію уникненної смертності в Республіці Молдова, та її внесок у зміну очікуваної тривалості життя протягом 2000–2014 років. Для точнішої оцінки були використані альтернативні дані щодо впливу населення. Для порівняння тривалості життя за компонентами народження застосовано метод декомпозиції тривалості життя (метод Андреєва). Протягом 2000–2014 рр. тривалість життя при народженні збільшилася на 1,21 року для чоловіків і 2,45 років для жінок. Обґрунтовано, що у 2000–2014 роках уникненна смертність зменшилась. У 2014 році частка уникненних смертей від загальної зареєстрованої кількості смертей становила 56,6 % для чоловіків та 34,1 % для жінок, а у 2000 році – 61,5 % та 43,9 % відповідно. Виявлено, що зниження уникненної смертності обумовлює значну частину приросту тривалості життя при народженні – 1,17 рр. для чоловіків та 1,99 для жінок. Більшість випадків уникненних смертей зафіксовані у населення віком до року і понад 50 років. У 2000–2014 рр. кількісне скорочення уникненної смертності призвело до структурної зміни причин загальної смертності. Найбільше уникненних смертей спричиняють захворювання кровоносної системи, новоутворення, захворювання органів дихання та зовнішні причини. Надлишок смертей серед молодого населення є найбільш несприятливим фактором росту очікуваної тривалості життя, що перешкоджає зниженню числа потенційних утрачених років життя. Постійне скорочення уникненної смертності створить передумови для збільшення довголіття.
Ключові слова: причини смертності, уникненна смертність, неуникненна смертність, тривалість життя при народженні, метод декомпозиції, структурні зміни.
Література:
1. Penina, О. (2013). Smertnost vzrosloho naselenyia v Respublyke Moldova [Mortality of the adult population in the Republic of Moldova]. Creșterea economică în condițiile globalizării,VIII,72-79. Chișinău: National Institute for Economic Research.
2. Lu, Y., & Qin, L. (2014). Healthy migrant and salmon bias hypotheses: A study of health and internal migration in China. Social Science & Medicine, 102, 41-48. doi: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2013.11.040
3. Gagauz, O., Stratan, A., Buciuceanu-Vrabie, M., Penina, O., Ciubotaru, V., & Cheianu-Andrei, D. (2016). Population situation analysis in the Republic Of Moldova. Chișinău: National Institute for Economic Research.
4. ONS. (2011). Definition of avoidable mortality. Office for National Statistics. Retrieved from http://www. ons.gov.uk/ons/about-ons/get-involved/consultations/archived-consultations/2011/definitions-ofavoidable-mortality/definition-of-avoidable-mortality.pdf
5. Nolte, E., & McKee, M. (2004). Does health care save lives? Avoidable mortality revisited. The Nuffield Trust, p. 139.
6. Andreev, E.M., Nolte, E., Shkolnikov, V.M., Varavikova, E., & McKee, M. (2003). The evolving pattern of avoidable mortality in Russia. International Journal of Epidemiology, 32, 437-446. doi:https://doi.org/10.1093/ije/dyg085
7. Velkova, A., Wolleswinkel-van den Bosch, J. H., & Mackenbach, J. P. (1997). The East-West life expectancy gap: differences in mortality from conditions amenable to medical intervention. International Journal of Epidemiology, 26(1), 75-84. doi: https://doi.org/10.1093/ije/26.1.75
8. Heijink, R., Koolman, X., & Westert, G. P. (2012). Spending more money, saving more lives? The relationship between avoidable mortality and healthcare spending in 14 countries. The European Journal of Health Economics, 14(3), 527-538. doi: https://doi.org/10.1007/s10198-012-0398-3
9. Raevschi, E., & Vataman, E. (2016). Evaluarea prin maladii cardiovasculare de contribuție majoră în Republica Moldova. Sănătatea Publică, Economie și Management în medicină, 1 (65), 20-27.
10. Bargan, N. (2016). Mortalitatea cauzată de accidentele rutiere în Republica Moldova. Analele Institutului Național de Cercetări Economice, VI(I), 99-104.
11. Pahomii, I., & Ștîrba, V. (2018). Mortality from external causes of death in the Republic of Moldova. Economy and sociology, 2, 95-103.
12. Penina, O. (2017). Alcohol-Related Causes of Death and Drinking Patterns in Moldova as Compared to Russia and Ukraine. European Journal of Population, 33(5), 679-700. doi: https://doi.org/10.1007/s10680-017-9450-4
13. Gagauz, O., & Avram, C. (2015). Speranța de viață sănătoasă a populației din Republica Moldova. Creșterea economică în condițiile globalizării, X, 66-73. Chișinău: National Institute for Economic Research.
14. The Human Cause-of-Death Database (n.d.). Retrieved from https://www.causesofdeath.org/cgi-bin/ country.php?country=MDA
15. Penina, O., Jdanov, D., & Grigoriev, P. (2015, November). Producing reliable mortality estimates in the context of distorted population statistics: the case of Moldova. MPIDR Working Paper, WP-2015-011, 35.
16. NBS Database. (n.d.). Retrieved from http://www.statistica.md/pageview.php?l=en&idc=407
17. Population census database. (2004). Retrieved from http://statistica.gov.md/pageview.php?l= en&idc=295&
18. Population census database. (2014). Retrieved from http://recensamant.statistica.md/en
19. Eurostat. (2013). Revision of the European Standard Population. Luxembourg: Publication Office of the European Union. - doi: 10.2785/11470
20. Andreev, E. (1982). Metod komponent v analyze prodolzhytelnosty zhyzny [Component method in life expectancy analysis]. Vestnyk statystyky - Bulletin of statistics, 9, 42-48.
21. Global Health Observatory data, Life expectancy (n.d.). Retrieved from https://www.who.int/gho/ mortality_burden_disease/life_tables/situation_trends_text/en/
22. WHO Mortality Database. (n.d.). From WHO Mortality Database. Retrieved from https://www.who. int/healthinfo/mortality_data/en/
23. Raevschi, E. (2017). Overview of evolution of premature mortality from major cardiovascular diseases in The Republic of Moldova, 2003-2015. Moldovan Medical Journal, 46-49. Retrieved from https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/46_49_Overview%20of%20evolution%20of% 20premature%20mortality%20from%20major%20cardiovascular.pdf
24. NCHM, & ORC-Marco. (2006). Studiul Demografic și de Sănătate din Republica Moldova. Calverton: National Centre for Health Management and ORC Marco. Retrieved from https://dhsprogram.com/ pubs/pdf/FR178/FR178-Romanian.pdf


» pdf