Демографія та соціальна економіка, 2019, 3(37):47-56
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.03.047
УДК 314.5.063; 314.7; 314.743(479.22)
JEL CLASSIFICATION: J11, J61

Л.Е. Менабдишвілі
канд. екон. наук, асоц. дослідн.
Інститут демографії та соціології Державного університету Ілії
0162, Грузія, м. Тбілісі, вул. К. Чолокашвілі, 3/5
E-mail: lelamen@gmail.com
ORCID 0000-0003-3847-6250

Н.Е. Менабдишвілі
канд. екон. наук, асист.-дослідн.
Інститут демографії та соціології Державного університету Ілії
0162, Грузія, м. Тбілісі, вул. К. Чолокашвілі, 3/5
E-mail: nanamen@gmail.com
ORCID 0000-0002-3577-4888

Н.А. Гомелаурі
асоц. дослідн.
Інститут демографії та соціології Державного університету Ілії
0162, Грузія, м. Тбілісі, вул. К. Чолокашвілі, 3/5
E-mail: gomelaurinino@yahoo.com
ORCID 0000-0003-4796-4221

МІГРАЦІЙНА УСТАНОВКА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ГРУЗІЇ
Розділ: МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ
Мова статті: англійська
Анотація: Стаття заснована на соціологічному дослідженні проведеному серед студентів за безпосередньої участі авторів. Що стосується мети дослідження, вивчені міграційні установки, мотиви, цілі і завдання еміграції студентів. Виділено три групи студентів, які хочуть виїхати за кордон: ті, хто тільки бажає вчитися, ті, хто бажають поєднати навчання і роботу, і студенти, які бажають тільки працювати. Виконано порівняльний аналіз деяких даних з результатами досліджень, які були проведені десять років тому. Виявлено, що внаслідок обмеженої можливості працевлаштування, а також низьких трудових доходів і вищої конкуренції серед людей, які отримали освіту за кордоном, зростає мотивація студентів покинути країну. Серед студентів, орієнтованих на еміграцію, більшість поєднує навчання за кордоном і трудову діяльність, і переважно цей критерій є основним у виборі вищого навчального закладу. Студенти найчастіше планують продовжити навчання на більш високому рівні з тим же або пов’язаним з ним профілем. Одним з найважливіших факторів працевлаштування для молоді є робота за фахом, а потім і висока оплата праці. Чим вище зарплата цих студентів на батьківщині, тим вище їх запит на зарплату, яку вони бажають отримувати в еміграції. Якщо десять років тому нелегальне працевлаштування схвалювалося і було прийнятним, то зараз ситуація різко змінилася. Більшість студентів негативно ставиться до цього питання, навіть якщо вони не зможуть працювати легально. Виникла досить примітна тенденція: серед студентів, що бажають виїхати за кордон, число тих, хто не планує повертатися на батьківщину, збільшилося в 1,4 раза. Певна частина цих студентів буде вирішувати повертатися на батьківщину чи ні, ґрунтуючись на тому, як вони будуть реалізовувати свої прагнення і цілі за кордоном. Згідно з результатами дослідження, ми вважаємо, що необхідно проводити активну демографічну політику, яка повинна здійснюватися паралельно з тими викликами, з якими сьогодні стикається наша країна.
Ключові слова: еміграція, міграційна установка, трудова еміграція, навчальна еміграція.
Література:
1. Urgent problems of the migration of population in Georgia. Collective monograph. (2018). Publication of the Institute of Demography and Sociology of Ilia State University. Tbilisi. P. 10-11 [in Georgian].
2. Hakkert, R. (2017).The dynamics of population in Georgia, review based on the results of the 2014 general population census of Georgia. Tbilisi. P. 61-69. Retrieved from https://georgia.unfpa.org
3. Geostat geostat.ge. Retrieved from www.geostat.ge
4. Archvadze, I. (2018). Labor emigration. Urgent problems of migration in Georgia. Collective monograph. Publication of the Institute of Demography and Sociology of Ilia State University. Tbilisi. P. 157. [in Georgian].
5. Eelens, F. (2017). Youth in Georgia. Review based on the results of the 2014 general population census of Georgia. Tbilisi. 2017. P. 52-57. Retrieved from https://georgia.unfpa.org/ka/publications
6. Calhoun, C., Light, D., &Keller, S. (2008). Sociology. Ilia State University. Tbilisi. P. 636-637; 644 [in Georgian].
7. Chelidze, N. (2008). Study-labor migratory attitudes of the students of Georgia’s higher educational institutions. Migration, 2, 103.Tbilisi [in Georgian].
8. Hakkert, R., &Sumbadze, N. (2017). Analysis of the results of the 2014 general population census of Georgia in terms of gender. Tbilisi. P. 71-76. Retrieved from https://georgia.unfpa.org
9. Sulaberidze A., Archvadze, I., &Sulaberidze, V. (2018). The migration and potential of Georgian population from the period of gaining independence until today. Economisti, 3, 7-25. Retrieved from http://pgie.tsu. ge/index.php?menuid=17&lang=1&id=5


» pdf