№2 (36) 2019 р.
Демографія та соціальна економіка, 2019, 2(36):23-38
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.02.023
УДК 314.146
JEL CLASSIFICATION: J13
С.Ю. АКСЬОНОВА
канд. екон. наук, пров. наук. співроб.
Інституту демографії та соціальних досліджень
ім. М.В. Птухи НАН України
01032, Україна, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 60
E-mail: Svitlana_Aksyonova@yahoo.com
ORCID 0000-0003-0516-9078
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ МАТЕРІ
ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ І РІВНЯ НАРОДЖУВАНОСТІ
Розділ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ
Мова статті: українська
Анотація: Демографи висловлюють різні точки зору щодо впливу відкладання дітонародження на старший вік
жінок на рівень народжуваності у країні. Метою даного дослідження стало з’ясування характеру взаємозв’язку середнього віку матері при народженні дитини і рівня народжуваності в Україні в останнє
півстоліття і порівняння з особливостями такого взаємозв’язку в розвинених європейських країнах. У
дослідженні використано статистичні дані про народжуваність в умовних і реальних поколіннях жінок
із міжнародної Бази даних Human Fertility Database. За допомогою графічного методу вперше виокремлено
і досліджено чотири етапи (фази) у змінах зв’язку віку материнства і рівня народжуваності, котрі
спостерігаються в європейських країнах, статистичні матеріали яких дають змогу прослідкувати
динаміку зазначених показників у відносно тривалий проміжок часу для умовних поколінь. Відмічено
схожість конфігурацій графіків зв’язку рівня народжуваності та середнього віку матері при народженні
дитини (як первістка, так й усіх черговостей народження), побудованих для різних європейських країн.
У ході дослідження підтверджено, що зниження рівня народжуваності не обов’язково пов’язано з відкладанням дітонародження. З’ясовано, що зміна середнього віку матері при народженні дитини може
відбуватися у періоди відносної стабілізації інтенсивності народжуваності, зміни сумарного показника
народжуваності можуть не супроводжуватися змінами середнього віку матері при народженні дитини,
а різні вікові профілі народжуваності можуть продукувати однакові показники середнього віку матері
при народженні дитини. У статті розглянуто вплив змін віку материнства на календарні показники
народжуваності за допомогою темпоефекту. На нашу думку, різні «сценарії» зв’язку змін вичерпаного
коефіцієнту плідності (у нашому дослідженні на момент досягнення когортою 40 років) і середнього
віку матері при народженні дитини у реальних поколіннях можна пояснити різним часом початку і
різною швидкістю перебудови окремих елементів (складових) дітородної поведінки
Ключові слова: народжуваність, материнство, середній вік матері при народженні дитини, середній
вік матері при народженні першої дитини, реальні та умовні покоління.
Література:
1. Эдиев Д.М. О роли среднего возраста матери при рождении ребенка о долгосрочной демографической динамике // Вопросы статистики. – 2006. – Вып. 11. – С. 23–31.
2. Сифман Р.И. Динамика рождаемости в СССР. – М.: Статистика, 1974. – 183 с.
3. Щербакова Е. Средний возраст матери при рождении ребенка вырос во всех странах ЕС-27
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.demoscope.ru/weekly/2011/0461/ barom03.
php (дата звернення: 04.03.2019).
4. Шевчук П.Є. Удосконалення підходів до оцінки рівня народжуваності для умовного покоління // Статистика України. – 2008. – № 2 (41). – С. 82–86.
5. Frejkа Т. The Role of Contemporary Childbearing Postponement and Recuperation in Shaping Period
Fertility Trends // Comparative Population Studies – Zeitschrift für Bevölkerungswissenschaft. –
2011. – Vol. 36, 4. – Р. 927–958. – https://doi.org/10.4232/10.CPoS-2011-20en
6. Frejka T., Sardon J.-P. First birth trends in developed countries: a cohort analysis, № WP-2006-014,
MPIDR Working Papers / Max Planck Institute for Demographic Research. – Rostock, Germany,
2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.demographic-research.org/volumes/.../
15-6.pdf (дата звернення: 07.02.2019).
7. The Human Fertility Database: A joint project of the Max Planck Institute for Demographic Research
and the Vienna Institute of Demography (VID) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://
www.humanfertility.org/cgi-bin/main.php (дата звернення: 12.02.2018).
8. Kohler H-P., Billari F.C., Ortega J.A. The Emergence of Lowest-Low Fertility in Europe During the
1990s // Population and Development Review. – 2002. – Vol. 28, Iss. 4.– P. 641–680. – https://doi.
org/10.1111/j.1728–4457.2002.00641/x
9. Демографическая модернизация России, 1900–2000 / Под ред. А.Г. Вишневского. – М.: Новое
издательство, 2006. – 608 с.
10. Аксьонова С.Ю. Черговість народження у матерів середнього і пізнього репродуктивного
віку // Демографія та соціальна економіка. – 2015. – № 3 (25). – С. 64–74. – https://doi.org/10.
15407/dse2015.03.004
11. Leridon H. Can assisted reproduction technology compensate for the natural decline in fertility with age?
A model assessment // Human Reproduction. – 2004. – Vol. 19. Iss. 7. – Р. 1548–1553. – https://doi.
org/10.1093/humrep/deh304
» pdf