Демографія та соціальна економіка, 2019, 1(35):53-68
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.01.053
УДК 330.59(478)
JEL CLASSІFІCATІON: I32; I38

E.A. Грігорас
наук. співроб., аспірант
Центр демографічних досліджень
Національний інститут економічних досліджень Республіки Молдова
MD-2064, Республіка Молдова, Кишинів, Іон Крянге, 45
E-mail: egrigoras88@gmail.com

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ НАРОДЖУВАНОСТІ В РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА І ДЕЯКИХ ПОСТРАДЯНСЬКИХ КРАЇНАХ
Розділ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ
Мова статті: англійська
Анотація: Розглянуто особливості переходу народжуваності в Республіці Молдова і країнах європейського регіону, які утворились після розпаду Радянського Союзу (Росія, Білорусь, Україна і країни Балтії). Проаналізовано відкладання дітонароджень у молодих жінок і тенденції відновлення відтермінованих народжень у старшому віці, а також зміна підсумкової народжуваності когорт. Мета дослідження – розмежування основних особливостей переходу народжуваності в Республіці Молдова та названих країнах у 1971–2014 рр. Основними завданнями є окреслення розбіжностей та конвергенцій між ними, виділення стадій переходу народжуваності, оцінювання рівня відтермінування народжуваності та кількісного визначення рівня відновлення народжуваності у когортах, репродуктивний період яких минув. Основним методом аналізу обрано модель відтермінування і відновлення дітонароджень, яку запропонував Т. Фрейка. Дослідження засноване на даних Human Fertility Database (HFD) і статистиці природного руху населення Республіки Молдова. Період аналізу 1971–2014 рр. Кількісну оцінку відтермінування і відновлення народжуваності здійснено за допомогою порівняльного аналізу кумулятивної вікової народжуваності когорти 1960 року народження (контрольна когорта) і кумулятивної вікової народжуваності когорт 1975 і 1980 років народження. Отримані результати показують, що після 1990 року індекс відтермінування підвищується у всіх країнах, найбільше його значення властиве країнам Балтії, найменше – Республіці Молдова. Росія, Білорусь і Україна реєструють середній показник відтермінування дітонароджень. У Республіці Молдова перехід народжуваності відбувається повільніше, ніж в інших країнах. Профіль народжуваності має проміжний характер переходу від ранньої до пізньої моделі, перша і друга фази переходу вже минули. Країни Балтії характеризуються швидшим переходом народжуваності і найбільше наблизилися до західноєвропейської моделі народжуваності, особливо Естонія, яка досягла останньої фази переходу народжуваності. У Росії, Білорусі та Україні фінансове стимулювання народжуваності істотно вплинуло на її перехід, що відбилось у особливостях перебудови народжуваності і проходженні різних етапів переходу.
Ключові слова: відкладення народжуваності, відновлення народжуваності, особливості переходу фертильності, кумулятивний коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт сумарної народжуваності, підсумкова народжуваність когорти.
Література:
1. Billari, F.C. and H.-P. Kohler. (2004). Patterns of low and very low fertility in Europe. Population Studies. 58 (2), 161-176. doi:https://doi.org/10.1080/0032472042000213695
2. Brienna, P.H. (2008). Family Formation in Post-Soviet Ukraine: Changing Effects of Education in a Period of Rapid Social Change. Social Forces. Vol. 87, No. 2, December 2008, 767-794, University of North Carolina Press. doi:https://doi.org/10.1353/sof.0.0140
3. Brienna, Perelli-Harris. (2008). Ukraine: On the border between old and new in uncertain times. Demographic Research. Vol. 19, art. 29, 36 p. doi:https://doi.org/10.4054/DemRes.2008.19.29
4. Elizarov, V., Levin, V. (2015). Russian Federation aging project family policies in Russia: could efforts to raise fertility rates slow population aging? World Bank Group, September 12, 37 p.
5. Frejka, T. (2010). Cohort overlays of evolving childbearing patterns: How postponement and recuperation are reflected in period fertility trends. Demographic Research, (revised, November 2010), 53 p.
6. Frejka, T. (2012). The role of contemporary childbearing postponement and recuperation in shaping period fertility trends. Comparative Population Studies. No. 36 (4), 927-957.
7. Frejka, T. and G. Calot. (2001). Cohort reproductive patterns in low fertility countries. Population and Development Review. No. 27 (1), 103-132. doi:https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2001.00103.x
8. Frejka, T. and G. Calot. (2001). Cohort childbearing age patterns in low-fertility countries in the late 20th century: Is the postponement of births an inherent element? MPIDR Working Paper WP 2001-009, Max Planck Institute for Demographic Research, Rostock.
9. Frejka, T., Zakharov, S. (2012). Comprehensive Analyses of Fertility Trends in the Russian Federation during the Past Half Century. Max Planck Institute for Demographic Research, working paper, p.18.
10. Gagauz, O., Buciuceanu-Vrabie, M. (2011). Rolul parental și rolul profesional: oportunitati de echilibrare pentru femeia contemporana [Parental role and professional role: balancing opportunities for contemporary woman]. Chișinau: “Tipografia – Sirius” SRL, 136 p. [in Romanian].
11. Gagauz, O. (2018). Fertility in the republic of Moldova: European trends and national particularities [Рождаемость в Республике Молдова: европейские тенденции и национальная специфика]. Demographic review. No. 5(3), 57-80. doi:https://doi.org/10.17323/demreview.v5i3.8135 [in Russian].
12. Andersson, G., Lisbeth B. Knudsen et al. (2009). Cohort fertility patterns in the Nordic countries. Demographic research. Vol. 20, art. 14, 313-352. doi:https://doi.org/10.4054/DemRes.2009.20.14
13. Jejeebhoy, S.J. (1995). Women’s Education, Autonomy and Reproductive Behaviour: Experiences from Developing Countries. United Kingdom: Clarendon Press.
14. Kohler, H.-P., F. C. Billari, and J. A. Ortega. (2002). The emergence of lowest-low fertility in Europe during the 1990s. Population and Development Review. No. 28 (4), 641-680. doi:https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2002.00641.x
15. Kucera, T., Kucerova, O., Opara, E. (2000). New demographic faces of Europe: the changing population dynamics in countries of Central and Eastern Europe. Berlin; Heidelberg; New York; Barcelona; Hong Kong; London; Milan; Paris; Singapore; Tokyo. 422 p.
16. Lesthaeghe, R. (2001). Postponement and recuperation: Recent fertility trends and forecasts in six Western European countries. Paper presented at the IUSSP Seminar “International perspectives on low fertility: Trends, theories and policies”, Tokyo, 21-23, March 2001.
17. Lesthaeghe, R. and J. Surkyn. (2002). New forms of household formation in Central and Eastern Europe: Are they related to newly emerging value orientations? Economic Survey of Europe 2002/1. Economic Commission for Europe, United Nations, New York and Geneva, pp. 197-216.
18. Lesthaeghe, R. and P. Willems. (1999). Is low fertility a temporary phenomenon in the European Union? Population and Development Review. 25 (2), 211-228. doi:https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.1999.00211.x
19. Bhrolcháin, Máire Ní and Laurent Toulemon. Does Postponement Explain the Trend to Later Childbearing in France? Vienna Yearbook of Population Research. 2005, pp. 83-107. doi:https://doi.org/10.1553/populationyearbook2005s83
20. Miller W.B., Pasta D.J. (1995). Behavioural Intentions: Which Ones Predict Fertility Behavior in Married Couples? Journal of Applied Social Psychology. 25 (6), 530-555. doi:https://doi.org/10.1111/j.1559-1816.1995.tb01766.x
21. Penina, O., Jdanov, D.A., Grigoriev, P. (2015). Producing reliable mortality estimates in the context of distorted population statistics: the case of Moldova. Max Planck Institute for Demographic Research, working paper, 35 p.
22. Shakhotska, L., Bobrova, A. (2014). Impact of structural and socio-economic factors on the number of births and deaths in the Republic of Belarus. Demography and social economy, 2014, 2(22), 101-111. doi:https://doi.org/10.15407/dse2014.02.101
23. Sobotka, T. (2004). Postponement of Childbearing and Low Fertility in Europe. Dutch University Press: Amsterdam.
24. Sobotka, T. (2011). Fertility in Central and Eastern Europe after 1989: Collapse and Gradual Recovery. Historical Social Research. Vol. 36, No. 2 (136), 246-296.
25. Stankuniene, V., Jasilioniene, A. (2008). Lithuania: Fertility decline and its determinants. Demographic research. Vol. 19, art. 20, 705-742. doi:https://doi.org/10.4054/DemRes.2008.19.20
26. Van de Kaa, D. J. 2001. Postmodern fertility preferences: From changing value orientation to new behavior. Global Fertility Transition, R.A. Bulatao and J.B. Casterline (eds.). Supplement to Population and Development Review. Vol. 27, 290-331.
27. Zakharov, S. (2008). Russian Federation: From the first to second demographic transition. Demographic research. Vol. 19, art. 24, 907-972. doi:https://doi.org/10.4054/DemRes.2008.19.24


» pdf