Демографія та соціальна економіка, 2019, 1(35):41-52
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.01.041
УДК 314: 316.(477)
JEL СLASSIFICATION: J11, J28

Н.О. РИНГАЧ
д-р наук з держ. упр., голов. наук. співроб.
Інститут демографії та соціальних
досліджень ім. М.В. Птухи НАН України
01032, Україна, Київ, бул. Т. Шевченка, 60
E-mail: n_ryngach@ukr.net; n_ryngach@idss.org.ua

ОБІЗНАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЩОДО ФАКТОРІВ РИЗИКУ ЯК АСПЕКТ САНІТАРНОЇ ГРАМОТНОСТІ В УКРАЇНІ
Розділ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ
Мова статті: українська
Анотація: Мета статті – окреслити сучасні підходи до оцінки санітарної грамотності, виявити й охарактеризувати за результатами двоетапного соціологічного дослідження рівень обізнаності населення працездатного віку про фактори ризику й активність з їх мінімізації як аспект санітарної грамотності в Україні. Використано метод глибинних інтерв’ю (N20) та метод особистих формалізованих інтерв’ю (N2000). Опитування серед репрезентативної вибірки населення у працездатному віці здійснено відповідно до розробленої методологї якісного і кількісного етапів дослідження з застосуванням спеціального інструментарію збору даних. Дослідження виконано у 2017 році на замовлення Дніпропетровської обласної державної адміністрації за фінансової підтримки Світового Банку. Проаналізовано поінформованість населення працездатного віку щодо факторів ризику серцево-судинних захворювань як передумову їх ефективної профілактики та лікування. Показано, що за достатньої поінформованості в цілому, частина опитаних має неглибокі або фрагментарні знання про фактори ризику. Знають про основні п’ять факторів ризику (підвищений артеріальний тиск, тютюнопаління, гіподинамія, ожиріння та надмірна вага, надмірне вживання алкоголю) лише 20 %, про чотири (за винятком чиннику «надмірне вживання алкоголю») – 31,2 % респондентів. Доведено недостатнє охоплення консультуванням стосовно корекції факторів ризику (лише кожен четвертий (25,3 %) отримував упродовж останніх 12 місяців від сімейного / дільничного лікаря або медичної сестри конкретні поради, які стосувалися їх мінімізації). Результати кількісного дослідження підтверджують якісно виявлений розрив між знаннями та діями. Доведено, що основний акцент у профілактичній роботі треба робити на ліквідації цього розриву через підвищення усвідомлення можливості власного впливу на стан здоров’я, мотивації до здорового вибору та мінімізації дії факторів ризику. Обґрунтовано необхідність міжсекторального підходу до підвищення санітарної грамотності.
Ключові слова: санітарна грамотність, грамотність із питань здоров’я, обізнаність населення, населення працездатного віку, основні фактори ризику, розрив між знаннями та діями, соціологічне дослідження.
Література:
1. Reducing premature deaths from NCDs by 45 % − a bold vision discussed by NCD. Programme directors in Moscow 13.07.2017. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.euro.who. int/en/health-topics/noncommunicable-diseases/pages/who-european-office-for-the-prevention-andcontrol-of-noncommunicable-diseases-ncd-office/news/news/2017/07/reducing-premature-deathsfrom-ncds-by-45-a-bold-vision-discussed-by-ncd-programme-directors-in-moscow (дата звернення: 04.12.2018).
2. Noncommunicable diseases progress monitoring. Are we meeting the time-bound United Nations targets? Background paper for the WHO European Meeting of National NCD Directors and Programme Managers, Moscow, Russian Federation, 8–9 June 2017 / WHO Regional Office for Europe. – Copenhagen, 16 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.euro.who.int/__data/assets/ pdf_file/0010/340867/Report-2.pdf?ua=1 (дата звернення: 04.12.2018).
3. Цілі Сталого Розвитку: Україна. Національна доповідь. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, ПРООН, – Київ, 2017. – 176 с.
4. Sorensen K., Brand H. Health literacy lost in translations? Introducing the European Health Literacy Glossary // Health Promotion International. – 2014. – 29 (4). – P. 634–644. doi:https://doi.org/10.1093/heapro/dat013
5. Nutbeam D. Health literacy as a public health goal: a challenge for contemporary health education and communication strategies into the 21st century. // Health Promotion International, Vol. 15, Issue 3,1; 2000. – P. 259–267. – doi:https://doi.org/10.1093/heapro/15.3.259
6. Eichler K. et al. The costs of limited health literacy: a systematic review. Intern. Journal of Public Health.– 2009.– 54.– р. 313–324. – doi:https://doi.org/10.1007/s00038-009-0058-2
7. Health literacy. The solid facts / Ed. by I. Kickbusch, J. M. Pelikan, F. Apfel and A. D. Tsouros. WHO, 2013. – 80 p.
8. Sørensen K., Pelikan J. M., Röthlin F., Ganahl K., Slonska Z., Doyle G., Fullam J., Kondilis B., Agrafiotis D., Uiters E., Falcon M., Mensing M., Tchamov K., van den Broucke S., Brand H. Health literacy in Europe: comparative results of the European health literacy survey (HLS-EU) // Eur J Public Health. – 2015. – 25 (6) – Р. 1053–1058. – doi:https://doi.org/10.1093/eurpub/ckv043
9. Шушпанов Д.Г. Освіта як соціально-економічна детермінанта здоров’я населення // Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Екон. науки. – 2015. – Вип. 30. – С. 228–235.
10. Mitic W., Rootman I. An inter-sectoral approach for improving health literacy for Canadians. A discussion paper: Public Health Association of BC; 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://phabc.org/wp-content/uploads/2015/09/IntersectoralApproachforHealthLiteracy-FINAL. pdf (дата звернення: 11.01.2019).
11. Findings from the Global Burden of Disease Study 2017 Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME). – Seattle, WA: IHME, 2018. – 28 р.
12. The Minsk Declaration. The Life-course Approach in the Context of Health 2020. – Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2015. – 12 р.


» pdf