Демографія та соціальна економіка, 2019, 1(35):209-217
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.01.209
УДК 332, 330.1
JEL СLASSIFICATION: R21, I32, B41

Ю.А. КЛИМЕНКО
голов. економіст
Інститут демографії та соціальних досліджень
ім. М.В. Птухи НАН України
01032, Україна, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 60
Е-mail: yuliia_klymenko@ukr.net

КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ І МЕТОДИКА ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНОГО ВІДТОРГНЕННЯ ЗА ЖИТЛОВИМИ УМОВАМИ
Розділ: СТАТТІ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ
Мова статті: українська
Анотація: Специфіка поняття соціального відторгнення полягає у плюралістичному підході до визначення даного терміна. Багатовимірність соціального відторгнення породжує різні суб’єктивні інтерпретації. У процесі використання операціоналізація цього терміна, стає все більш розмитою, а характеристики часто нівелюються. Концепція соціального відторгнення за житловими умовами охоплює багато вимірів і широке коло соціальних та економічних проблем. Для уникнення концептуальних і аналітичних труднощів у результаті інтерпретаційної багатоманітності в статті запропоновано методику обчислення соціального відторгнення за житловими умовами. Метою статті є визначення критеріїв соціального відторгнення за житловими умовами та розробка на їх основі детальної методики його обчислення. Розроблено систему критеріїв, визначальних для ідентифікації ситуації відторгнення в житлі. Саме факт належності у особи ознак відторгнення із запропонованого переліку ідентифікує особу чи домогосподарство як соціально відторгнене. Алгоритм обчислення соціального відторгнення має базуватися на запровадженні певної межі для кожного виміру відторгнення в житлових умовах:коли ситуація гірша за встановлену межу особу чи домогосподарство можна вважати соціально відторгнутим. Методика призначена для обчислення континууму соціальних груп, які потрапляють до категорії соціально відторгнутих за житловими умовами, і складається з трьох частин. На першому етапі відбувається оцінювання масштабу соціального відторгнення за житловими умовами, на другому – відторгнутих за житловими умовами класифікують за інтенсивністю відторгнення, на третьому їх ранжують за ступенем відторгнення. Запропоновано також варіант оцінки шансів виходу з ситуації відторгнення. Виокремлено групи ризику відторгнення, для яких ситуація може критично погіршитися в разі незначної зміни соціального статусу.
Ключові слова: житлові умови, відторгнуті, припустиме соціальне відторгнення, помірне соціальне відторгнення, високе соціальне відторгнення, надмірне соціальне відторгнення. масштаби соціального відторгнення, насичене соціальне відторгнення, ненасичене соціальне відторгнення, Україна, домогосподарство.
Література:
1. These cities have the least affordable housing [Електронний ресурс] // Bloomberg. – 2017. – Режим доступу: https://www.weforum.org/agenda/2017/11/affordable-housing-is-a-big-problem-in-thesecities/ (дата звернення: 20.01.2019).
2. Peace R. Social Exclusion: A Concept in Need of Definition. 2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: pdfs.semanticscholar.org/49fb/fc52499c1bc094a2a0d42e4b0f5b90fab402.pdf (дата звернення: 20.01.2019).
3. Arthurson K., Jacobs K. Social exclusion and housing AHURI Final Report. – 2003. – 42 p.
4. Atkinson A. Analysing and Measuring Social Inclusion in a Global Context. New York, 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/esa/socdev/publications/measuring-socialinclusion.pdf (дата звернення: 20.01.2019).
5. Levitas R. The concept and measurement of social exclusion // Poverty and Social Exclusion in Britaine. The Millennium Survey / Eds C. Pantazic, D. Gordon, R. Levitas. – 2006. – P. 123–162 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.693.683& rep=rep1&type=pdf
6. Україна: на шляху до соціального залучення: Національна доповідь про людський розвиток – 2011 / [Е. Лібанова, Ю. Левенець, О. Макарова та ін.]; Незалежне видання, Програма розвитку ООН в Україні. – Київ, 2011. – 124 с.
7. Макарова О.В. Соціальне відторгнення в Україні: специфіка проявів та методологія оцінювання // Демографія та соціальна економіка. – 2011. – № 1 (15). – С. 57–68. – https://doi.org/10.15407/dse2011.01.057
8. Бабенко С.С. Социальная включенность и социальная эксклюзия: новое измерение социальных неравенств в современном обществе // Методологія, теорія і практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. пр. – Харків, 2007. – С. 49–56.
9. Рєвнівцева О.В. Соціальне виключення: проблеми визначення та дослідження // Демографія та соціальна економіка. – 2008. – № 1. – С. 98–106.
10. Черенько Л.М. Житлові умови населення України та вибір пріоритетних напрямів житлової політики // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 1(32). – С. 126–139. – doi:https://doi.org/10.15407/dse2018.01.126
11. Новіков В.М. Удосконалення фінансування житлового будівництва // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 3 (34). – С. 86–99. – doi:https://doi.org/10.15407/dse2018.03.086
12. Шишкін В.С. Бідність населення України за житловими умовами // Демографія та соціальна економіка. – 2016. – № 1 (26).– С. 51–64. – doi:https://doi.org/10.15407/dse2016.01.051
13. Реут А.Г. Еволюція житлових умов під впливом соціальних змін // Демографія та соціальна економіка. – 2017. – № 3 (31) – С. 174–185. – doi: https://doi.org/10.15407/dse2017.03.174
14. Overcrowding rate/ Eurostat [Електронний ресурс]. – 2014. – Режим доступу: https://ec.europa.eu/ eurostat/statistics-explained/index.php/Glossary:Overcrowding_rate (дата звернення: 10.01.2019).

» pdf