Демографія та соціальна економіка, 2019, 1(35):11-25
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.01.011
УДК 314.12 (477)
JEL СLASSIFICATION: J13

І.О. КУРИЛО
д-р екон. наук, проф.
Інститут демографії та соціальних досліджень
ім. М.В. Птухи НАН України
01032, Україна, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 60
E-mail: iryna.kurilo2017@gmail.com

СТРУКТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАРОДЖУВАНОСТІ, ЇХ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ ДИНАМІКИ
Розділ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ
Мова статті: українська
Анотація: Мета роботи полягала у комплексному вивченні низки структурних характеристик народжуваності, співвідношень і взаємозв’язків між ними, та у встановленні специфіки впливу деяких демографічних факторів (зокрема, смертності й тривалості життя) на структуру народжуваності в Україні та інших європейських країнах. Виявлено основні тенденції новітніх змін у структурі народжуваності та показано, що найвагоміший внесок у динаміку чисельності народжень в Україні у поточному сторіччі внесли: народжені в матерів віком від 25 до 35 років; діти другої та третьої черговостей народження; народжені в зареєстрованому шлюбі. Установлено зниження рівня правосторонньої асиметрії та формування менш концентрованого розподілу вікової функції народжуваності в нашій країні, що характерно для «постарішання материнства» у процесі Другого демографічного переходу. В довготривалій ретроспективі сповільнення темпів формування сім’ї та дітонародження в Україні й інших пострадянських європейських державах розпочалося значно пізніше, ніж у розвинутих європейських країнах. Вплив сімейної політики та певних екстраординарних подій в Україні віддзеркалився в змінах співвідношень між календарним сумарним коефіцієнтом народжуваності та такими її структурними характеристиками як середня черговість народження й середній вік матері при народженні дитини. З використанням різних методичних підходів до аналізу конвергенції / дивергенції на статистичних даних за період із другої половини ХХ ст. за сукупністю тридцяти трьох європейських країн установлено, що середній вік матері при народженні в цілому в європейському просторі виявляє тенденцію до конвергенції (середньорічна швидкість останньої оцінюється в 2,5 %). Однак середньозважена різниця середнього віку матері в Україні й решті досліджених країн ще залишається значною, у перспективі трансформація вікового профілю народжуваності в напрямі «постарішання материнства» в нашій країні триватиме. Обґрунтовано, що в сучасних умовах однією з важливих демографічних детермінант «постарішання материнства» стає подовження середньої тривалості життя. На матеріалах європейських країн за 1960–2015 рр. здійснено спробу статистичної оцінки взаємозв’язку між середньою тривалістю життя для жінок та середнім віком матері при народженні дитини (з певним часовим лагом). За її результатами виявлено істотність відповідного зв’язку в часовому проміжку від 1997 до 2015 рр.
Ключові слова: народжуваність, структура народжуваності, середня черговість народження, середній вік матері при народженні дитини, демографічні детермінанти рівня й структури народжуваності, середня тривалість життя, конвергенція / дивергенція структурних параметрів народжуваності.
Література:
1. Sobotka T., Zeman K., Leasthaeghe R., Frejka T., Neels K. Postponement and Recuperation in Cohort Fertility: Austria, Germany and Switzerland ina European Context // Comparative Population Studies. – 2011. –№ 36 (2–3). – P. 417–452.
2. Solaz A. Having a child later in life // Thesociodemographic issues of birthpostponement. Publications using HFD/HFC data (2009–2019). Last update: January 2019, 10. – Population (Engl. Ed.). – 2016. – № 71 (1). – P. 171–172. – doi: 10.3917/popu.1601.0175
3. Berrington A. Perpetual postponers? Women’s, men’s and couple’s fertility intentions and subsequent fertility behavior // Population trends. – 2004. – 117. – P. 9–19.
4. Philipov D.,Bernardi L. Concepts and Operationalisation of Reproductive Decisions // Comparative Population Studies. –2011. – № 36 (2–3). – P. 495–530. – doi: 10.4232/10.CPoS2011-14en
5. Balbo N., Mills M. Social capital and pressure in fertility decision-making: second and third births in France, Germany and Bulgaria // Population studies. – № 65 (3). – P. 335–351. doi:https://doi.org/10.1080/00324728.2011.579148
6. Mills M., Rindfuss R.R., McDonald P., Velde E. te. Why do people postpone parenthood? Reasons and social policy incentives // Human reproduction update. – № 17 (6). – P. 848–860. doi:https://doi.org/10.1093/humupd/dmr026
7. Zakharov S.V. Family Policy //Russia: Strategy, Policy and Administration.–2018. – Ch. 28. – P. 319–330. – doi: 10.1057/978-1-137-56671-3_28
8. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів. – Київ : АДЕФ-Україна, 2008. – 288 с.
9. Аксьонова С.Ю. Середній вік матері при народженні дитини: чи можлива реверсія? // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 2 (33). – С. 53–66. – doi:https://doi.org/10.15407/dse2018.02.053
10. Аксьонова С.Ю., Курило І.О. Відкладання народжень в Україні крізь призму реальних поколінь жінок // Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 3 (34). – C. 11–25. – doi:https://doi.org/10.15407/dse2018.03.011
11. Слюсар Л.І. Позашлюбна народжуваність в Україні: сучасні особливості в контексті європейського демографічного розвитку// Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 3 (34). – C. 26–38. – doi:https://doi.org/10.15407/dse2018.03.026
12. Крімер Б.О. Трансформаціянароджуваності в Україні на ранніхетапахдемографічного переходу// Демографія та соціальна економіка. – 2018. – № 2 (33). – C. 67–81.– doi: https://doi.org/10.15407/dse2018.02.067
13. Пальян З., Галиця О. Регіональні особливості народжуваності та смертності в Україні //Порівняльні статистичні дослідження розвитку соціально-економічних систем: Матеріали XVміжнарод. наук.-практ.конф. з нагоди дня працівників статистики. – Київ: Інформаційно-аналітичне агентство, 2017. – С. 231–235.
14. Arpino B., Esping-Andersen G., Pessin L. How Do Changes in Gender Role Attitudes Towards Female Employment Influence Fertility? A Macro-Level Analysis // European Sociological Review. – 2015. – № 31 (3). – P. 370–382. – doi:10.1007/s12546–014–9135–3
15. Kreyenfeld M. Uncertainties in female employment careers and the postponement of parenthood in Germany // European sociological review.– № 26 (3). – P. 351–366.– doi:10.4054/DemRes.2012.27.28
16. Sobotka T., Skirbekk V., PhilipovD. Economic recession and fertility in the developed world // Population and development review. – 2011. – № 2. – P. 267–306. doi:https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2011.00411.x
17.Baizán P., Aassve A., Billari F.C. The interrelations between cohabitation, marriage and first birth in Germany and Sweden // Population and environment. – 2004. – № 25 (6). – P. 531–561. doi:https://doi.org/10.1023/B:POEN.0000039064.65655.3b
18. Benoît L., Fostik A.L., Sobotka.T. Two period measures for comparing the fertility of marriage and cohabitation// Demographic Research. – 2015. – Vol 32, Art. 14. – P. 421–442. doi:https://doi.org/10.4054/DemRes.2015.32.14
19. Піскунов В.П. Багатоплідні роди на Україні//Демографічні дослідження. – Вип.1. – 1970. – С. 136–146.
20. Statistical Yearbook of Finland 1957.– Helsinki, 1957.
21. Marques A., Soukiazis E. Per capita income: convergence across countries and across regions in the European Union // Some new evidence:Тhe 2ndInternational meeting of European Economy organised by CEDIN(ISEG). – Lisbon, 2000. – 15 p.
22. Shadyab A.H., Gass M.L. S., Stefanick M.L., Waring M.E., Macera C.A., Gallo L.C., Shaffer R.A., Jain S., La Croix A.Z. Maternal Age at Childbirth and Parity as Predictors of Longevity Among Women in the United States: The Women’s Health Initiative // American Journal of Public Health. – 2017. – № 107 (1). – P. 113–119. – doi: 10.2105/AJPH.2016.303503


» pdf