Демографія та соціальна економіка, 2018, 2(33):38-52
doi: https://doi.org/10.15407/dse2018.02.038
УДК 314.12 (477)
JEL СLASSIFICATION: J13

І.О. КУРИЛО
д-р екон. наук, проф.
старш. наук. співроб., голов. наук. співроб.
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України
01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 60
E-mail: iryna.kurilo2017@gmail.com

НАРОДЖЕННЯ ДРУГИХ ТА ТРЕТІХ ДІТЕЙ В УКРАЇНІ: РЕАЛЬНІ ТА УМОВНІ ПОКОЛІННЯ ЖІНОК
Розділ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ
Мова статті: українська
Анотація: Мета роботи – виявлення закономірностей народжуваності других та третіх дітей в Україні у ретроспективі та сучасних її тенденцій на основі аналізу когортної й календарної народжуваності, в тому числі – у порівнянні з розвинутими європейськими країнами. За даними диференційованих когортних таблиць народжуваності (для поколінь жінок, які народилися з середини до останньої чверті ХХ сторіччя) досліджено зміни імовірностей народження других і третіх дітей, інтергенетичних інтервалів, накопичених чисел народжень за даними черговостями тощо. На цій основі визначено хронологічні рамки початку трансформації моделі народжуваності за черговістю народження в Україні, особливості динаміки когортної народжуваності за другою й третьою черговостями та її відмінності від такої у різних європейських країнах. Установлено, що частка жінок в Україні, які народили по двоє дітей, стала різко знижуватися починаючи з когорт 1960-х р. н., а тих, які народили трьох дітей – з поколінь жінок, які народились у 1950-х. Когорти українських жінок вирізняються високою імовірністю народження першої дитини та різким зниженням імовірності збільшення сім’ї при переході до наступних (других, третіх) народжень. В Україні у когорт жінок, народжених у 1955– 1973 рр., вичерпана плідність за другою черговістю впала, в той час як в досліджених європейських країнах вона лишилась незмінною в умовах зміщення, у молодших когортах, частини других народжень у вікові групи після 35 років. Вичерпана плідність за третьою черговістю у когорт європейських жінок хоч і знизилась, однак наразі також є істотно вищою, ніж в Україні, і це перевищення формується за рахунок більш пізніх народжень третіх дітей. Здійснений аналіз динаміки народження других та третіх дітей у когортах в поєднанні з індикаторами для умовних поколінь за період з початку 1970-х до початку 2000-х рр. дав змогу виявити особливості кон’юнктурних коливань календарних показників народжуваності в Україні й детермінації їх відмінностей від когортних під впливом заходів сімейної й пронаталістської політики 1980-х років та кризових явищ у 1990-х. Охарактеризовано також зміни календарної народжуваності за другою й третьою черговостями за останні десятиріччя та окреслено деякі сучасні пріоритети сімейної політики в Україні.
Ключові слова: народжуваність, черговість народження, календарна та когортна народжуваність за другою й третьою черговістю народження, імовірність народження дитини, інтергенетичний інтер-вал, накопичені числа других та третіх народжень у когортах, середній вік матері при народженні другої та при народженні третьої дитини.
Література:
1. Стешенко В.С. Когортна народжуваність і плідність жінок України // Демографічні дослідження. –2003. – Вип. 25. – С. 9–33.
2. Zeman K., Beaujouan É., Brzozowska Z., Sobotka T. Cohort fertility decline in low fertility countries: Decomposition using parity progression ratios // Demographic research.– 2018. –Vol. 38, article 25. – Р. 651–690. – doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2018.38.25
3. Neels K. and Wachter D. Postponement and recuperation of Belgian fertility how are they related to rising female sducational attainment // Vienna Institute of Demography (VID) of the Austrian Academy of Sciences in Vienna. – 2010. – Vol. 8 (1). – P. 77–106.
4. Фрейка Т., Захаров С.В. Эволюция рождаемости в России за полвека: оптика условных и реаль-ных поколений // Демографическое обозрение. – 2014 . – Т. 1, № 1. – С. 106–143.
5. Аксьонова С.Ю. Черговість народжень у матерів середнього і пізнього репродуктивного віку / С.Ю. Аксьонова // Демографія та соціальна економіка. – 2015. – № 3 (25). – С. 64–74. – doi: https://doi.org/10.15407/dse2015.03.064
6. Крімер Б.О. Демографічні результати запровадження допомоги при народженні дитини / Б.О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. – 2013. – № 1. – С. 37–46. – doi: https:// doi.org/10.15407/dse2013.01.037
7. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів. – К. : АДЕФ-Україна, 2008. – 288 с.
8. Курило И. Рождаемость по очередности рождения в Украине: структурные сдвиги последнего пятнадцатилетия // Conferința Internațională stiinţifico-practică «Сreşterea Economică în Condiţiile Globalizării».– Ediția a XII-a «Sesiunea Stiinţifică Dinamica Populației şi Calitatea Potenţialului Uman», 12–13 octombrie, 2017. – Chișinău,2017. – P. 75–81.
9. Bavel J.V. and Różańska-Putek J. Second birth rates across Europe: interactions between women’s level of education and child care enrolment // Vienna Yearbook of Population Research. – 2010 – Vol. 8. – Р. 107–138.
10. Fiori F., Graham E., Rinesi F. Economic reasons for not wanting a second child: Changes before and after the onset of the economic recession in Italy // Demographic research. – 2018. – Vol. 38, article 30. – Р. 843–854. – doi: https://doi.org/10.4054/DemRes.2018.38.30
11. Spielauer M., Koytcheva E., Kostova D. First and second births in first and second unions: a decomposition of fertility decline in Bulgaria and Russia since the 1989 economic and political transition. – MPIDR Working Paper, WP-2007-001: 19.
12. Українське покоління Z: цінності та орієнтири (Результати загальнонаціонального опитування). – Київ, 2017. – 135 с.
13. Цінності української молоді (Результати репрезентативного соціологічного дослідження ста-новища молоді). – Київ, 2016. – 89 с.
14. Ukraine: Muitiple Indicator Cluster Survey (Final Report). – Kyiv, 2013. – 427 p.
15. Andersson G., Hoem J.M., Duvander A-Z. Social differentials in speed-premium effects in childbearing in Sweden // Demographic research. – 2006. –Vol. 14, article 4. – P. 51–70.
16. Sobotka T., Šťastná A., Zeman K., Hamplová D., Kantorová V. Czech Republic: A rapid transformation of fertility and family behaviour after the collapse of state socialism // Demographic research. – 2008. – Vol. 19, article 14. – P. 403–454.


» pdf