Демографія та соціальна економіка, 2017, 2(30):152-165
doi: https://doi.org/10.15407/dse2017.02.152
УДК 334.72
JEL СLASSIFICATION: J21, M38

Г.Ю. МІЩУК
д-р екон. наук, доц., проф.
Національний університет водного господарства та природокористування
33028, м. Рівне, вул. Соборна, 11
E-mail: mischuk_galina@ukr.net

Р.Р. ПИЛИПЧУК
аспірант
Національний університет водного господарства та природокористування
33028, м. Рівне, вул. Соборна, 11
E-mail: alfaprodin@gmail.com

СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО: КРИТЕРІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
Розділ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ПРАЦЯ
Мова статті: українська
Анотація: Систематизовано підходи до юридичного визначення статусу та критеріїв ідентифікації соціальних підприємств, що застосовуються в країнах ЄС та покладені в основу методології обліку соціальних підприємств Європейською комісією. Здійснене групування країн за рівнем легітимації соціального підприємництва та аналіз поширеності соціальних підприємств у розрахунку на 10 тисяч населення та у групі малих і середніх підприємств. При цьому виявлено, що найбільшого розвитку в ЄС соціальне підприємництво набуло в країнах, де критерії його ідентифікації або чітко визначені в національному законодавстві (Італія, Фінляндія, Люксембург, Словенія), або закріплені у суспільній практиці та відповідному правовому забезпеченні діяльності національних різновидів соціальних підприємств (досвід Великої Британії, Іспанії). При цьому встановлено, що країни, які порівняно недавно приєднались до ЄС, застосовують набагато чіткіші межі критеріїв ідентифікації соціальних підприємств, що є свідченням розвитку державних стратегій їх підтримки на основі уточнення спеціального статусу на відміну від традиційних підприємств. До таких країн належать: Болгарія, Естонія, Литва, Словаччина, Хорватія, Чехія. Визначено, що мінімальні межі ознак ідентифікації соціальних підприємств в Європі становлять: зайнятість – не менше 30 % представників вразливих категорій населення у штаті підприємства та реінвестування не менше 50 % прибутку на соціальні цілі. Такий досвід доцільно застосовувати в Україні з метою розробки відповідних програм підтримки розвитку соціальних підприємств.
Ключові слова: зайнятість, конкурентоспроможність, реінвестування, соціальне підприємництво, фактори.
Література:
1. European Commission (2014). A map of social enterprises and their eco-systems in Europe. Synthesis Report. [Electronic Resource]. – Availiable at: http://ec.europa.eu/social/BlobServlet?docId=1298-7&langId=en
2. Matthew F. Doeringer, Fostering Social Enterprise: A Historical and International Analysis, 20 Duke Journal of Comparative & International Law 291–330 (2010). – [Electronic Resource]. – Available at: http://scholarship.law.duke.edu/djcil/vol20/iss2/3
3. Defourny Jacques, Nyssens Marthe. Conceptions of Social Enterprise and Social Entrepreneurship in Europe and the United States: Convergences and Divergences // Journal of Social Entrepreneurship. – 2010. – 1, No 1. – С. 32–53. https://doi.org/10.1080/19420670903442053
4. Звонар В.П. Соціальне підприємництво в контексті викликів довготривалого безробіття в Україні // Економіка та суспільство. – 2016. – № 5. – С. 294–298.
5. Наумова М. Сутність соціального підприємництва та його роль у соціально-економічному розвитку суспільства // Україна: аспекти праці. – 2014. – № 4. – С. 34–39.
6. Гришнова Е., Наумова М. Социальное предпринимательство как фактор качества жизни: эмпирический анализ в глобальном контексте // Innovative economics and management. – 2016. – № 3. – С. 141–150 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://oaji.net/journal-archive-stats.html?number=4367
7. Грішнова О.А., Міщук Г.Ю. Соціальні інновації у трудовій сфері: сутність, види, особливості
реалізації в Україні // Демографія та соціальна економіка. – 2013. – № 2 (20). – С. 167–178. – doi: https://doi.org/10.15407/dse2013.02.167.
8. O’Connor P., & Meinhard A. Work Integration Social Enterprises (WISEs): Their Potential Contribution to Labour Market [Electronic Resource]. – Available at: http://www.sess.ca/english/wp-content/uploads/2014/12/OConnorMeinhard.OHCRIF-report-2014.FINAL_.pdf
9. Villeneuve-Smith F. Leading the world in social enterprise / Villeneuve-Smith F., Temple N. – London: Social Enterprise UK, 2015. – 64 p.
10. Романська О.Я. Яке майбутнє у соціального підприємництва в Україні? Національна платформа малого та середнього бізнесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://platforma-msb.org/yake-majbutnye-u-sotsialnogo-pidpryyemnytstva-v-ukrayini/
11. Полулях П. ІІ Всеукраїнський форум соціальних підприємців // Соціальний консалтинг «Параграф» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.prgrf.com/forum/
12. Гусак Н. Кращий досвід та сучасні тренди розвитку соціального підприємництва: Україна (результати дослідження) // Школа соціальної роботи НаУКМА. – 2016. – 35 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B6tjJF2tZgGHeVdVTTM4MWx6N1E/view
13. Соціальне підприємництво. Кредитування Клієнтів малого бізнесу по програмі Ощадбанку та Фонду WNISEF [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.oschadbank.ua/ua/business/loans/wnisef.pdf
14. Програма соціального інвестування / WNISEF [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://wnisef.org/uk/impact-investing. Дата звернення 10.06.2017.
15. Висновок Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про соціальні підприємства» (реєстр. № 2508 від 11.03.2013 р., внесений народним депутатом України О.Б. Фельдманом) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=46025&pf35401=258164

» pdf