Демографія та соціальна економіка, 2016, 3(28):70-82
doi: https://doi.org/10.15407/dse2016.03.070
УДК 330.342.146
JEL Classification: А13

В.M. НОВІКОВ
д-р екон. наук, проф., зав. від.
Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України
01032, Україна, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 60
E-mail: valery.economy@mail.ru

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Розділ: ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК ТА СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
Мова статті: українська
Анотація: У контексті теорій «ендогенного зростання» і «нової економічної географії» проаналізовано досвід реформування місцевого самоврядування і бюджетної децентралізації в Україні. Коло питань, які складають предмет теоретичних досліджень просторової організації управління системою місцевих бюджетів, вирішується завдяки застосуванню багаторівневої методології дослідження процесів децентралізації. Показано, що в результаті регіональної реформи відбувається укріплення доходної частини місцевих бюджетів. Разом з цим відмічено складнощі у процесі становлення фінансової автономності нових територіальних структур, пов’язані з недосконалістю інституціональних механізмів функціонування місцевих і самоврядних органів влади. Запропоновано комплекс заходів зі збалансування витратних повноважень і фінансових ресурсів бюджетів територіальних громад, серед яких найважливішими є розширення податкової бази і заходи з закріплення за місцевими бюджетами найбільш вагомих податкових доходів, що сприятиме зниженню рівня соціальної диференціації самоврядних утворень. Обґрунтовано методологічний підхід до локально-адресного шляху розвитку територій, якому відповідають інноваційні практики фінансування бюджетів територіальних громад і об’єктів соціальної інфраструктури.
Ключові слова: регіональна політика, місцеві бюджети, об’єднані територіальні громади, податкова політика, бюджетні повноваження, доходи фізичних осіб, соціальна інфраструктура.
Література:
1. Ткачук А. Скандинавський шлях. Досвід реформи територіального-адміністративного устрою і місцевого самоврядування в Данії і Швеції. – Копенгаген – Стокгольм – Київ, 2015. – 44 с.
2. Альошина Н. Поняття та ознаки територіальної громади // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2011. – вип. 21. – С. 173–179 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.nle.edu.ua/bitstrteam/123456789/3186//Aloshuna _173
3. Федосов В.М. Бюджетна система.Програмно-цільове бюджетування: проблеми становлення і розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://westudents.com.na/glavy/13776-23-progrmno-tslove-byndijetuvannya-poblemi-star
4. Тамбовцев В., Рождественская И. Програмно-целевое планирование: вчера, сегодня… Завтра? // Вопросы экономики. – 2016. – № 6. – С. 77–90.
5. Смаль В.В. Географічна економіка чи «нова економічна географія» Пола Кругмана: рецепція основних ідей // Український економічний журнал. – 2009.– № 4. – С. 18–25.
6. Грицай О.В., Иоффе Г.В., Трейвиш А.И. Центр и периферия в региональном развитии. – М. : Наука, 1991. – 168 с.
7. Мельникова Л.В. «Пространсвенно-нейтральная» и «локально-адресная» региональная политика: проблема выбора // Регион. – 2014. – № 1 (81). – С. 64–85.
8. Про засади державної регіональної політики // Відомості Верховної Ради (ВВР).– 2015. – № 13. – ст. 90; ст. 3, п. 3.
» pdf