Демографія та соціальна економіка, 2014, 1(21):9-23
doi: https://doi.org/10.15407/dse2014.01.009

Е.М. Лібанова
д-р екон. наук, проф., академік НАНУ, директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

ДЕМОГРАФІЧНІ ЗРУШЕННЯ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Розділ: Соціально-демографічні зміни в Україні: фактори і перспективи.
Мова статті: російська
Анотація: Статтю присвячено пошуку відповідей на низку питань, що стосуються зміни чисельності та складу населення України, масштабів та причин відмінностей національних демографічних тенденцій від європейських, очікувань подальшого розвитку демографічних процесів та їх соціально-економічних наслідків.
Динаміка народжуваності і стрімке старіння населення в Україні відповідають тенденціям переважної більшості європейських країн, але динаміка смертності, міграції та демографічна деградація частини сільської місцевості їм суперечать.
Підстави для очікування помітного зростання народжуваності в найближчому майбутньому відсутні, навіть за подальшого підвищення виплат при народженні дитини.
Відставання України від розвинутих країн вимірюється 12–14 роками очікуваної тривалості життя при народженні і кількаразовим перевищенням ймовірностей смерті чоловіків у віці 20–60 років. Змінити ситуацію можна тільки шляхом формування і поширення серед українського населення стандартів здорового способу життя в поєднанні із забезпеченням доступної якісної медицини.Трансформація міграційних процесів (з урахуванням трудової складової) залежатиме від співвідношення якості життя, рівня доходів і ємності ринку праці в Україні та за кордоном, міграція не здійснюватиме помітного впливу на зміни вікової структури населення.
Головним наслідком демографічних тенденцій буде поглиблення процесу старіння, характерного для більшості країн євроатлантичної цивілізації. Змінюється світ на родинному (особистісному), національному і міжнаціональному рівнях, змінюються сфери економіки, фінансів, медицини, сфери обслуговування і культури. Необхідне максимальне залучення старших поколінь до економічного і взагалі суспільного життя, максимальне використання накопиченого ними соціального капіталу. Форми можуть бути різними – критично важливим є запобігання напрузі між поколіннями.
Депопуляція сама по собі видається не надто небезпечною. Ефективність української економіки є такою, що навіть помітне зниження сукупної пропозиції робочої сили на ринку праці цілком можна компенсувати через зростання продуктивності праці. Звісно, це вимагатиме адекватного технологічного переоснащення підприємств, з одного боку, і зміни освітньої, професійної та кваліфікаційної підготовки населення – з другого.
Ключові слова: демографічні тенденції, склад населення, сумарний коефіцієнт народжуваності, тривалість життя, імовірність смерті, трудові мігранти, демографічне старіння, соціальні трансферти.
Література:
1. Доклад о человеческом развитии 2013. Возвышение Юга: человеческий прогресс в многообразном мире. – ПРООН. – 216 с.
2. Niall Ferguson The Ascent of Money: A Financial History of the World. – Penguin Press, 2008. – 442 р.
3. Лоренс Котликофф, Скотт Бернс Пенсионная система перед бурей. – Альпина Паблишер, 2005. – 348 с.

» pdf