Демографія та соціальна економіка, 2013, 2(20):20-27
doi: https://doi.org/10.15407/dse2013.02.020

Г.В. Герасименко
канд. екон. наук, пров. наук. співроб. Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ: ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАВДАНЬ ТА ПРИНЦИПІВ РЕАЛІЗАЦІЇ
Розділ: Досягнення цілей тисячоліття.
Мова статті: англійська
Анотація: Стаття присвячена визначенню завдань соціальної політики в умовах сучасних трансформацій, дослідженню проблеми вибору пріоритетів та пошуку компромісу між різними цілями суспільного розвитку. В якості основних напрямів соціальної політики на сучасному етапі розглядаються такі складові, як розробка політичних заходів та управлінських практик щодо надання базових соціальних послуг населення; вирішення найбільш гострих соціальних проблем; питання, пов’язані зі становищем вразливих груп у суспільстві, підтримка непрацездатного та літнього населення; вирішення проблем дискримінації (за віком, гендерної, етнічної тощо) та ксенофобії; підтримка та спрямування колективних соціальних «дій», покликаних протистояти цим викликам, тобто, розвиток громадянського суспільства.
Окреслено основні протиріччя, з якими стикаються розробники соціальної політики, – між принципами економічної ефективності та соціальної справедливості, інтересами різних категорій населення (як платників податків та «споживачів» соціальних видатків, так і різних груп отримувачів соціальної допомоги), коротко- та довгостроковими пріоритетами розвитку. Запропоновано авторське розуміння поняття соціального прогресу як спрямованого поступального руху, що супроводжується не лише позитивною динамікою кількісних показників, а й якісними змінами в різних сферах суспільного життя та відповідними зрушеннями у свідомості населення. Сформульовано загальні принципи, яким має підпорядковуватися ефективна та відповідальна соціальна політика, зокрема – справедливий розподіл результатів, сталий характер перетворень, проактивність основних заходів, збалансованість різних пріоритетів реалізації реформ, комплексний характер впливу тощо.
У статті підкреслюється необхідність широкого застосування суб’єктивних оцінок результатів соціальної політики за допомогою показників «непрямого» характеру та соціологічних опитувань населення. Обґрунтовано необхідність урахування суспільної думки не лише щодо оцінки результатів соціальних програм, а й особливостей цілепокладання у сфері соціальної політики.
Ключові слова: соціальна політика, соціальний прогрес, соціальні індикатори, соціальна справедливість, економічна ефективність.
Література:
1. Bruyn, S. T. (1991). The field of social investment. Cambridge University Press, 320 p.
2. Browning, E. K., Johnson W.R. (1984). The Trade-Off between Equality and Efficiency. In: The Journal of Political Economy, Vol. 92, No. 2 (Apr., 1984), pp. 175–203. https://doi.org/10.1086/261219
3. Kenworthy, L. (1995). Equality and efficiency: The illusory tradeoff. In: European Journal of Political Research, 27, pp. 225–254. https://doi.org/10.1111/j.1475-6765.1995.tb00637.x
4. Lee, D.R. (1987). The tradeoff between equality and efficiency: Short-run politics and long-run realities. In: Public Choice, Vol. 53, No 2 (1987), pp. 149–165. https://doi.org/10.1007/BF00125846
5. Якобсон Л.И. Государственный сектор экономики: экономическая теория и политика. –М.: ГУ-ВШЭ, 2000.
6. Okun, A. (1975). Equality and Efficiency: The Big Tradeoff, Washington: Brookings Institution Press.
7. Mueller, D. C. (2003). Public Choice III. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511813771
8. Giovannini, E., Hall, J., Morrone, A., and Ranuzzi, G. (2009). A framework to measure the progress of societies. Draft OECD Working Paper.
9. Salvaris, M. (2000). Community and social indicators: How citizens can measure progress – An overview of social and community indicator projects in Australia and internationally. Hawthorn: Swinburne University of Technology.
10. Lane, R. (2000). The loss of happiness in market democracies. Yale University Press, USA.
11. Veenhoven, R. (1996). Happy life expectancy: a comprehensive measure of quality-of-life in nations. Social Indicators research, Vol. 39, pp. 1–58. https://doi.org/10.1007/BF00300831

» pdf