ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ПОСТРАДЯНСЬКОЇ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ КОНЦЕПТУ РЕГІОНОПОЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • Олексій Гаврилюк Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2022.01.021

Ключові слова:

регіоналізація, регіонополізація, регіонополіс, згасаючі міста, поліцентричний розвиток, Україна

Анотація

У статті викладено результати тестування концепту регіонополізації в контексті демографічного розвитку регіонів України. Концепт регіонополізації має потужний прикладний потенціал для потреб регіональної політики та політики регіонів, особливо в рамках розробки Генеральної схеми планування території України. Метою статті є виявлення просторово-часових особливостей перебігу процесів регіонополізації в регіонах України та визначення демографічних патернів цих процесів упродовж 1989—2021 років. Новизна статті полягає у глибокому вивченні демографічного аспекту процесів регіонополізації у різні періоди розвитку регіонів України з фокусом на дослідженні індивідуальних траєкторій розвитку регіонополісів. Емпіричну базу даних становлять офіційні дані переписів населення 1989 та 2001 років, а також оціночні дані Державної служби статистики України. Для досягнення мети статті використано ряд методів: метод типізації, елементи описової статистики та інші. Емпіричні результати показали, що демографічні патерни процесів регіонополізації в Україні відображають наявну соціально-економічну асиметрію регіонального розвитку країни. Обґрунтовано, що при виділенні «опорного каркасу» регіонополісів важливим є вертикальний (моно- або поліцентричні регіони) і горизонтальний (моно- або поліцентричні регіонополіси) просторовий вимір. Встановлено, що впродовж 1989—2021 років більше половини регіонополісів України були згасаючими, причому більшість складали великі та середні регіональні центри. З’ясовано, що в результаті нашарування низки екзогенних та ендогенних соціально-економічних негараздів у регіонах з вичерпуванням де мографічного потенціалу периферійних територій регіонів відбувається регресивна регіонополізація, яка є панівним типом регіонополізації в Україні. Іншою проблемою є моноцентричні регіони, оскільки така надмірна концентрація трудових ресурсів та капіталу в їхніх регіональних центрах (де концентрується щонайменше 40 % населення регіону) призводить до посилення внутрішньорегіональних диспропорцій та поляризації. Отже, для протидії згасанню регіональних центрів та стимулюванню розвитку периферії регіонів необхідно, по-перше, розробити стратегії та програми поліцентричного розвитку моноцентричних регіонів, по-друге, підтримувати розвиток малих та середніх міст регіонів, що, як правило, є центрами обслуговування населення периферії, і, насамкінець, сприяти міжрегіональному соціально-економічному співробітництву.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гаврилюк О. К. Диференціальна та недиференціальна урбанізація в Україні у радянську та пост-радянську еру. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія». 2021. Вип. 55. С. 141—158. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2021-55-11
  2. Wolff M., Wiechmann T. Urban growth and decline: Europe’s shrinking cities in a comparative perspective 1990—2010. European Urban and Regional Studies. 2018. № 25 (2). P. 122—139. https://doi.org/10.1177/0969776417694680
  3. Haase A., Bernt M., Gromann K. et al. Varieties of shrinkage in European cities. European Urban and Regional Studies. 2016. № 23 (1). P. 86—102. https://doi.org/10.1177/ 0969776413481985
  4. Mykhnenko V., Turok I. East European Cities — Patterns of Growth and Decline, 1960—2005. International Planning Studies. 2008. № 13 (4). P. 311—342. https://doi.org/10.1080/13563470802518958
  5. Turok I., Mykhnenko V. The trajectories of European cities, 1960—2005. Cities. 2007. № 24 (3). P. 165—182. https://doi.org/10.1016/ j.cities.2007.01.007
  6. Hirt S., Beauregard R. Must shrinking cities be distressed cities? A historical and conceptual critique. International Planning Studies. 2021. № 26 (1). P. 1—13. https://doi.org/10.1080/13563475.2019.1661226
  7. Friedmann J. Regional Development Policy: A Case Study of Venezuela. Cambridge, Massachusetts: MIT Press, 1966.
  8. Wallerstein I. The Modern World-System I: Capitalist Agriculture and the Origins of the European World-Economy in the Sixteenth Century. New York: Academic Press, 1974.
  9. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. Москва: Мысль, 1983.
  10. Ридевский Г. В. Центр-периферийные процессы в расселении населения современной Беларуси. Региональные исследования. 2013. № 2 (40). С. 94—99. URL: https://ekonomika.by/downloads/Ridevski_2013-4.pdf (дата звернення: 08.12.2021).
  11. Ридевский Г. В. Регионополизация террито риальной структуры хозяйства и расселения Республики Беларусь / Северо-западная Россия: проблемы экологии и социально-экономического развития. Псков: Издательство «Центр “Возрождения”» при содействии Издательства ОЦНТ, 2004. С. 304—306.
  12. Ридевский Г. В. Процессы регионополизации, структурная неоднородность и социальное расслоение российско-белорусского пограничья. Региональные исследования. 2011. № 4 (34). С. 127—133. URL: http://ekonomika.by/downloads/Ridevski_2011-2.pdf (дата звернення: 08.12.2021).
  13. Шульц С. Л. Формування і розвиток економічного простору регіонів України: дис. д-ра екон. наук: 08.00.05. Львів, 2012. 439 с. URL: https://mydisser.com/ru/catalog/view/11219.html (дата звернення: 08.12.2021).
  14. Мезенцев К. В., Гаврилюк О. К. Поляризація розселення населення України крізь призму концепції регіонополізації. Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошуки шляхів вирішення. Херсон, 2015. С. 248—254. URL: http://eKhSUIR.kspu.edu/handle/123456789/5703 (дата звернення: 08.12.2021).
  15. Ридевский Г. В. Территориальная структура расселения, хозяйства и природопользования современной Беларуси. Географія та туризм. 2012. № 18. С. 207—215. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gt_2012_18_38 (дата звернення: 08.12.2021).
  16. Mezentsev K., Pidgrushnyi G. Ukraine: stable outflow and changing nature. / Discovering migration between Visegrad countries and Eastern partners. Budapest: HAS RCAES Geographical Institute, 2014. P. 91—211. URL: http://www.eastmig.mtafki.hu/results.html (дата звернення: 08.12.2021).
  17. Hall P. Polycentricity./ International Encyclopedia of Human Geography. Elsevier, 2009. P. 260—264. https://doi.org/10.1016/B978-008044910-4.00857-9
  18. Havryliuk O., Gnatiuk O., Mezentsev K. Suburbanization, but centralization? Migration patterns in the post-Soviet functional urban region — evidence from Kyiv. Folia Geographica. 2021. № 63 (1). P. 64—84. URL: http://www.foliageographica.sk/unipo/journals/2021-63-1/587 (дата звернення: 08.12.2021).

Біографія автора

Олексій Гаврилюк, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України

аспірант

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-14

Як цитувати

Гаврилюк, О. (2022). ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВИМІР ПОСТРАДЯНСЬКОЇ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ КОНЦЕПТУ РЕГІОНОПОЛІЗАЦІЇ. Демографія та соціальна економіка, 47(1), 21–37. https://doi.org/10.15407/dse2022.01.021

Номер

Розділ

Демографічні процеси