-

ua ru eng


№2 (36) 2019 р.

Демографія та соціальна економіка, 2019, 2(36):52-64
doi: https://doi.org/10.15407/dse2019.02.052
УДК 314.14:311.15] (477)
JEL СLASSIFICATION: J11

Н.М. ЛЕВЧУК
д-р екон. наук, старш. наук. співроб., голов. наук. співроб.
Інститут демографії та соціальних досліджень
ім. М.В. Птухи НАН України
01032, Україна, м. Kиїв, бул. T. Шевченка, 60
E-mail: levchuk.nata@gmail.com
ORCID 0000-0003-4944-684X

Л.В. ЛУЩИК
голов. економіст
Інститут демографії та соціальних досліджень
ім. М.В. Птухи НАН України
01032, Україна, м. Kиїв, бул. T. Шевченка, 60
E-mail: lvluschik@ukr.net
ORCID 0000-0001-5425-3482

НЕРІВНІСТЬ У ПОРЯДКУ ВИМИРАННЯ Й ДОЖИТТЯ УМОВНИХ ПОКОЛІНЬ В УКРАЇНІ
Розділ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ
Мова статті: українська
Анотація: Досягнення високих показників тривалості життя у західному світі супроводжується суттєвими змінами у порядку вимирання населення та характеру кривої дожиття. Зокрема, числа тих, хто доживають до певного віку, збільшуються з кожним новим поколінням, унаслідок чого крива дожиття поступово наближається до прямокутної форми, тобто відбувається так званий процес ректангуляціі кривої дожиття та компресія смертності. Проте в Україні ці процеси є малодослідженими. У даній роботі на основі зарубіжного досвіду апробовано й розраховано для України ряд індикаторів, які дали змогу оцінити міру нерівності у порядку вимирання за віком стаціонарного населення, а саме: коефіцієнт Джині, середню різницю у віці смерті індивідів із табличного населення, квартильний розмах у порядку дожиття умовних поколінь. Аналіз зазначених показників виявив: а) загальну тенденцію до послаблення міжіндивідуальної нерівності у порядку дожиття табличного населення після 2000-го року; б) нерівномірніший розподіл доживаючих за віком у періоди нижчої тривалості життя та в регіонах України, де очікувана тривалість життя при народженні є нижчою. Моделювання гіпотетичних варіантів кривої Лоренца і коефіцієнта Джині залежно від різних повікових зрушень у смертності населення показало, що величина даного коефіцієнта найбільш чутлива до змін смертності в працездатному віці і досягає мінімальних значень, коли все більше смертей концентруються навколо середнього віку смерті. Виявлено повікові особливості розподілу життєвого потенціалу, прожитого умовним поколінням за статтю, зокрема вищу нерівномірність у порядку вимирання й дожиття чоловіків порівняно з жінками. Розподіл доживаючих за віком та величина квартильного розмаху, обчисленого за даними таблиць смертності й тривалості життя України, свідчить, що 50% із умовного покоління чоловіків вмирає в інтервалі віку між 58 і 79 років (за 21 рік), а у жінок – між 71 і 87 років життя (за 15 років), тобто жінки доживають до старшого віку, але концентрація смертей між першим і третім квартилями стає інтенсивнішою. Це вказує на те, що темпи процесу компресії смертності й ректангуляції кривої дожиття у жінок виражені сильніше, ніж у чоловіків.
Ключові слова: смертність, нерівність крива Лоренца, коефіцієнт Джині, квартильний розмах.
Література:
1. Wilmoth J.R. and Horiuchi S. Rectangularization revisited: Variability of age at death with human populations // Demography. – 1999. – 36 (4). – P. 475–495. – https://doi.org/10.2307/2648085
2. Kannisto V. Measuring the Compression of Mortality // Demographic Research. – 2000. – Vol. 3, Art. 6. – 24 p. – https://doi.org/10.4054/DemRes.200.3.6
3. Fries J.F. Aging, natural death and the compression of morbidity // New England Journal of Medicine. – 1980. – 303. – P. 130–135. – https://doi.org/10.1056/NEJM19800717303030
4. Murray Ch.J.L., Frenk J., Gakidou E. Measuring health inequality: challenges and new directions // Poverty, inequality, and health. An International perspective. D. Leon, G. Walt (eds.). Oxford: Oxford University Press, 2001. – https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780192631961.003.0010
5. Peltzman S. Mortality inequality // Journal of Economic Perspectives. – 2009. – Vol.23, № 4. – P. 175–190. – https://doi.org/10.1257/jep.23.4.175
6. Shkolnikov V., Andreev E., and Begun A.Z. Gini coefficient as a life table function: Computation from discrete data, decomposition of differences and empirical examples // Demographic Research. – 2003. – Vol. 8. Art. 11. – P. 305–358. – https://doi.org/0.4054/DemRes.2003.8.11
7. Illsey R., Le Grand J. The measurement of inequality in health // Health and Economics. A.Williams (ed.) – London: Palgrave Macmillan, 1987. – P. 12–36. – https://doi.org/10.1007/978-1-349- 18800-0_2
8. Hanada K. A formula of Gini’s concentration ratio and its application to life tables [Електронний ресурс] // Journal of Japan Statistical Society. – 1983. – Vol. 13, № 2. – P. 95–98. – Режим доступу: https://www.jstage.jst.go.jp/article/jjss1970/13/2/13_2_95/_pdf (дата звернення: 10.05.2019).


» pdf