Демографія та соціальна економіка, 2014, 1(21):48-58
doi: https://doi.org/10.15407/dse2014.01.048

Д.П. Мельничук
канд. екон. наук, доцент, докторант, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Національної академії наук України

ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ У ХХІ СТОЛІТТІ: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ВПЛИВУ НА СФЕРУ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
Розділ: Соціально-демографічні зміни в Україні: фактори і перспективи.
Мова статті: англійська
Анотація: Результативність процесів у сфері людського капіталу перебуває під впливом факторів, які, згідно з позицією автора, можна поєднати у три групи. До першої групи може бути віднесено ті з них, що чинять безпосередній вплив на саму людину. Фактори другої групи стосуватимуться процесу освіти та інвестиційної підтримки розвитку освітнього середовища, третьої – уособлюватимуть проблематику умов, які або сприяють функціонуванню знань та професійних навичок як дохідного економічного активу, або ні. Наведений у статті матеріал відображає зміст та характер впливу факторів першої групи, актуальність чого аргументується відсутністю наукових публікацій, присвячених закономірностям впливу демографічної ситуації на результативність процесів у сфері людського капіталу. В цілому, автор дійшов таких висновків:
людина – демографічний базис нагромадження (носій та власник) людського капіталу як економічного активу. Тривалість життя людини – важлива детермінанта сукупної економічної віддачі від вкладень у розвиток її знань, умінь та професійних навичок. Завчасна смерть обумовлює неефективність соціальних, у тому числі й демографічних, інвестицій, гальмує темпи соціально-економічного розвитку країни;
довге життя – запорука передачі знань, умінь та професійних навичок, які не піддаються формалізації, проте є надважливими складовими людського капіталу. Формування останніх не вимагає супутніх грошових витрат, а лише – продуктивної соціальної взаємодії різних поколінь в ході виробничої діяльності та в процесі суспільних, у тому числі й родинних, контактів;
сім’я – одне з найважливіших інституційних середовищ нагромадження людського капіталу. Механізмами сімейної соціалізації закладається базис системи трудових та патріотичних цінностей як передумови відданої та високопродуктивної праці протягом життя;
сім’я – безпосередній інвестор та координатор рішень у сфері освіти та професійної підготовки. Завдячуючи зусиллям сім’ї, здійснюються не лише освітні інвестиції, а й забезпечується широкий спектр інших соціальних інвестицій, призначених для підтримання життя людини під час здобуття нею освіти та професійної підготовки. Відповідно, заходи, спрямовані на збереження повних сімей (зниження батьківської смертності, зменшення кількості розлучень), відіграють непересічну роль у процесі нагромадження людського капіталу;
сім’я – її потреби, запити та сподівання – справляє потужний мотивуючий вплив на своїх працездатних членів, унаслідок чого виникає гостра потреба у розвитку професійних знань, а також у їх продуктивному застосуванні задля кращого матеріального забезпечення членів родини. Подібна результативна праця, як правило, і є джерелом ефекту людського капіталу, що виявляється на всіх рівнях економічної системи;
міграція населення – не менш значущий фактор впливу на сферу людського капіталу. З одного боку, вона розширює можливості для застосування знань та професійних умінь в якості капіталу, з другого – може становити суттєву загрозу, зумовлюючи небезпеку зменшення обсягів відповідного економічного активу у національних масштабах, а тому заслуговує на неупереджений різнобічний аналіз;
зміни у демографічному відтворенні спричиняють вплив на вікову структуру населення, а відтак, і на пропорції розподілу суспільного продукту між різними категоріями громадян. Це непрямо впливає і на оцінні характеристики національного людського капіталу як того активу, дохід від використання якого має сприяти покращенню якості життя усіх верств та прошарків населення.
Проведений аналіз засвідчив, що демографічна ситуація в Україні є кризовою, ознаками чого є низька народжуваність та зависока смертність, безпрецедентне зниження тривалості життя, особливо чоловіків, масштабна нелегальна трудова міграція економічно активних громадян за кордон, і, як наслідок, невпинне старіння населення. Відповідно, заслуговує на увагу проблематика рішучої протидії демографічній кризі, що передбачає нарощування соціальних інвестицій та подолання надмірного майнового розшарування населення, оновлення курсу сімейної політики, у тому числі її репродуктивно орієнтованої складової, розвиток системи пропаганди сімейних цінностей та продуктивних дітородних установок, зниження масштабів нелегальної зовнішньої трудової міграції, забезпечення соціальних гарантій у сфері праці та впровадження ефективних заходів щодо охорони навколишнього середовища.
Ключові слова: людський капітал, інвестиції, демографічна ситуація, демографічна поведінка, репродуктивні установки, народжуваність, міграція, сім’я.
Література:
1. Population of Ukraine. Fertility in Ukraine in the context of social-transformational processes : [collective monograph]. – К.: ADEF-Ukraine, 2008. – 288 p.
2. Shultz T. Investment in Humane Capital. – N.Y.; L., 1971.
3. Becker G.S. Humane Capital: A Theoretical and Empirical Analysis. – N.Y.; 1964.
4. Turou L. Future of Capitalism, 1996 / [electronic resource] / Access mode: http://www.patriotica.ru/
5. Grishnova O.A. Human capital: development in education and training / O.A. Grishnova. – K.: PLC «Znannia», 2001. – 254 p.
6. Popov Ju.N. Changing world and our interpretations of it / Ju.N. Popov // Labor and social relations. – 2009. – № 12. – p. 32–37.
7. Ukraine on the way to the fifteenth anniversary of the International conference on population and development: State of performing the program of actions of the ICPD during 1994–2009 : [analytical report]. – K.: «Den Pechaty», 2009. – 132 p.
8. Demography / under common the editors N.A. Volgina. – М.: Publish house RАGS, 2003. – 384 p.

» pdf